Аналітики назвали можливі сценарії нападу Росії на країни НАТО

Військові аналітики розглядають два можливі сценарії нападу Росії на країни НАТО – масштабне вторгнення до Естонії або гібридну операцію із захопленням стратегічних об’єктів в одній з країн Балтії. Водночас в урядах цих країн не очікують швидкого чи неминучого вторгнення з Росії. Про це повідомила німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung 22 вересня.

Сухопутний кордон між державами НАТО та Росією становить приблизно 2 500 км завдовжки. Окрім того, незадовго до початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія закликала НАТО вивести війська зі східних країн-членів, від Естонії на півночі до Болгарії на півдні. Також у країнах Балтії є додатковий чинник: чверть населення Латвії має російське походження, а російське населення Естонії становить близько п’яту частину.

У дослідженні Європейської ради з міжнародних відносин «Ведмідь у Балтії» (The bear in the Baltics: Reassessing the Russian threat in Estonia), проведеному наприкінці 2025 року, аналітики припускали, що Росія могла б зосередити біля кордону до 15 тис. військових і близько 100 винищувачів. Одним із потенційних напрямків атаки називають естонське місто Нарва, розташоване поблизу Росії. Автори дослідження називають Нарву найслабшим місцем у Балтії через його близькість до РФ та російськомовне населення, яке там проживає.

Перший сценарій передбачає вторгнення Росії до Естонії з метою захоплення території та подальшого обміну її на політичні поступки в переговорах, такі як вихід НАТО з усіх трьох країн. Однак, за оцінкою аналітиків, така операція була б складною: Естонія могла б протягом 36 годин мобілізувати сили, щонайменше вдвічі більші за російський контингент, а протягом наступних 48 годин отримати підкріплення НАТО. Альянс також міг би швидко отримати перевагу в повітрі. Такий сценарій, на думку авторів дослідження, призвів би до «стратегічної катастрофи» для Росії.

Другий сценарій передбачає гібридну операцію. Кілька сотень російських спецпризначенців без форми могли б тимчасово захопити стратегічний об’єкт, наприклад Нарвський міст, а потім відступити до офіційного встановлення причетності Росії. Таким чином Москва могла б спробувати створити невизначеність щодо реакції НАТО та перевірити готовність альянсу застосувати статтю 5.

Окремо НАТО готується до сценарію, за якого російські війська спробують відрізати країни Балтії від решти альянсу через Сувальський коридор між Литвою та Польщею – сухопутний коридор шириною 60 кілометрів – і просуватися аж до річки Вісла в Польщі.

Видання зауважує, що у країнах Балтії наразі оцінюють ризик прямого вторгнення як низький. Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що фундаментальна безпекова ситуація в країні залишається незмінною. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс також оцінив ризик прямого російського вторгнення як низький. Однак він наголосив, що його країна має бути готова до кібератак, диверсій, провокацій та інцидентів з дронами.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив наприкінці серпня, що естонці дуже серйозно ставляться до потенційних провокацій проти НАТО з боку Росії.

Своєю чергою Марек Кохв, керівник програми безпеки та стійкості Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) в Естонії, також не бачить жодних ознак безпосередньої військової загрози для країн Балтії. За його прогнозами, це триватиме принаймні доти, доки Росія продовжуватиме свою військову агресію проти України.