Війна ледь не забрала його життя, але не зуміла зламати віри та сили духу. Історія бійця Олександра Косолапова заслуговує на екранізацію. Його відірвану ногу врятували у Львові після майже безнадійного поранення. Важкі операції та реабілітація в Україні і США впродовж чотирьох років лише загартували ветерана та повністю змінили його життя.
Щасливцем його зробила сама доля. Як тільки у його рідне містечко Щастя на Луганщині прийшов агресор, не задумуючись пішов добровольцем у батальйон «Айдар». 20 липня 2014 року в бою під Георгіївкою українські бійці пробивали шлях для десантників, заблокованих у Луганському аеропорту. Міна прилетіла підступно.
«Коли наш старший почув, що когось поранили, десь є трьохсоті, то він запитав мене, бо я був старший тої групи. Він запитав, що сталося, кого поранили? А я вже стягував з себе одяг свій і бачу свою ногу, тобі і розумів, що ногу відірвало і йому сказав спокійно – поранений я», – згадує боєць батальйону «Айдар» Олександр Косолапов.
Та попри це, з його обличчя майже ніколи не сходить щира посмішка. Навіть про найжахливіші моменти війни Олександр Косолапов розповідає по-дитячому, з оптимізмом. А попереду чекала важка боротьба тривалістю чотири роки.
«Я відчував, що треба поборотись перше за життя, і перші дні була боротьба за життя, а коли почалась боротьба за ногу, я відчував біль дуже страшний», – розповідає боєць батальйону «Айдар» Олександр Косолапов.
Життя Олександра і його нога в буквальному сенсі висіли на волосині. У Львівському військово-медичному центрі медики зробили неймовірне – врятували кінцівку від ампутації.
«Була просто гола рана: кістка, нерви, судини, великий дефект м’язової тканини. Йшла боротьба з інфекцією надзвичайно серйозна, потім з допомогою доктора Савчина з 8 лікарні вдалося зробити реконструкцію, бо ми перший раз стикнулися з такою важкою травмою, і вдалося закрити дефект», – начальник відділення гнійної хірургії військово-медичного клінічного центру Західного регіону Віктор Ловга.
Десятки операцій впродовж року у Львові, після чого поїздка на реабілітацію у США. Навіть заокеанські спеціалісти дивувались дивозціленню по-українськи.
«Мені хотілось так би думати, що американці взяли мене до себе, щоби подивитись і повчитись, як це можна робити. Одразу скажу, що вони були в захваті від того, що зробили українські лікарі в цьому львівському шпиталі», – каже боєць батальйону «Айдар» Олександр Косолапов.
Після трьох років реабілітації боєць повернувся до України. Найбільше Олександрові запам'ятався рівень американської медицини та ставлення до ветеранів.
«Поки я був в госпіталі, за часів двох президентів, тричі був в госпіталі Обама і двічі президент Трамп. Дуже приємно дивитися, що американського пораненого військового, українського пораненого військового і президента Америки лікують в одному і тому ж шпиталі», – продовжує боєць батальйону «Айдар» Олександр Косолапов.
Зараз незламний боєць малими, але впевненими кроками йде до своєї мети. 53-річний Олександр мріє відвідати рідне Щастя та нарешті побудувати власне, адже не з розповідей знає, що нічого неможливого не існує.
Ми використовуємо