Чи скасують мораторій на перевірки підприємців?
1 січня 2012 року в Україні закінчилась дія мораторію на проведення перевірок для малого бізнесу. Завдяки мораторію у підприємців була можливість адаптуватися до нового Податкового кодексу та спробувати виживати в умовах непомірних штрафів та перевірок. Зараз, як заявив очільник Податкової, дію мораторію тимчасово подовжено на перше півріччя поточного року.
Проте жодних законодавчих та нормативних актів щодо цього не прийнято…
Як вважають експерти, закінчення дії мораторію означатиме моментальну лавину перевірок з боку контролюючих органів. Чи витримає основна маса малого та середнього бізнесу ці перевірки, питання, очевидно, риторичне. Якщо мораторій не буде подовжено до кінця року, то це призведе до масового згортання малого та середнього бізнесу. Більшість експертів погоджуються з думкою, що перед тим як скасовувати мораторій на перевірку малого та середнього бізнесу, необхідно насамперед запустити масштабний антикорупційний проект та забезпечити справедливість судової системи на рівні європейських стандартів права.
Минулого року, ще за дії мораторію, свою діяльність припинили близько245 тисяч підприємців по всій країні. А це, до речі, близько 1 млн закритих робочих місць. У такому катастрофічному зменшенні кількості підприємств малого та середнього бізнесу нема нічого дивного, адже саме малий і середній бізнес у нас перебувають під найбільшим тиском влади. Одночасно, саме ця найактивніша та наймобільніша верства наших громадян навдивовижу мало представлена в органах представницької влади, а отже позбавлена навіть теоретичних шансів відстояти свої права на законодавчому рівні.
Ухвалення Податкового кодексу у 2010 році, а також закону про єдиний соціальний внесок поставили підприємців на межу виживання. Адже одразу, без роз’яснень, величезна кількість чиновників з контролюючих органів почали виписувати штрафні санкції та додаткові побори, виправдовуючись тим, що сьогодні необхідно наповнювати бюджет. Лише переплати підприємств податку на прибуток становили минулого року 20 млрд. грн. Однак це були лише перші акорди. Сьогодні, прикриваючись надуманими претензіями, контролюючі органи приходять вже не за хабарами, а за долею в бізнесі, відбираючи найбільш розвинені підприємства та фірми.
Варто зауважити, що 14% ВВП, що дають наші малі та середні підприємства - один з найнижчих показників у СНД. У розвинених країнах Європи їхній показник внеску у ВВП становить 60-70%. Наша ж держава, прикриваючись розмовами про світову кризу, постійно пригнічує приватну ініціативу, обкладаючи підприємців величезними поборами та стягненнями за найменшу провину: у вигляді, наприклад, неправильно заповненої декларації у податкову (заповнити яку, до речі, правильно вміють навіть не всі спеціалісти фіскальних органів зі стажем).
Невипадково, зважаючи на умови, в яких доводиться виживати українському бізнесу, все частіше в таборі опозиції обговорюється тема продовження мораторію на перевірки підприємців. Відповідний законопроект авторства опозиційного депутата Наталії Королевської вже подано на розгляд парламенту.
На сьогодні можна констатувати, що відійти від пострадянської системи розвитку можна лише сформувавши нову економічну модель розвитку, що має спиратися на стимулювання та допомогу держави для підприємців, а не на заборонах та поборах. До того ж цифри говорять про те, що потенціал розвитку малого та середнього бізнесу в Україні є величезним - його лише треба грамотно використати, створивши систему стимулювання для приватної ініціативи. Сама така модель дасть можливість оживити національне виробництво, підприємницьку діяльність, створити нові робочі місця та залучити інвестиції в країну.
Проте реалізовувати все це має, очевидно, наступний уряд, який, вочевидь, буде сформовано вже після виборів. Адже те, що уряд Миколи Азарова не може впоратися з економікою і саме на ньому лежить відповідальність за скрутне соціально-економічне становище країни – думка, яка побутує не лише в експертному середовищі, але й у настроях суспільства.