Чому Церква відмовляє вірним?
Традиційно, уже багато років, 1 листопада на українських і польських військових похованнях збирається група громадян Львова, які вважають своїм обов’язком у цей день віддати шану людям, що чесно боролися і чесно віддали свої молоді життя за переконання, які вважали тоді ідеалами. Обов’язок двоякий: і пом’янути у День пам’яті, і спробувати зміцнити через взаємне прощення дуже непрості стосунки між двома народами.
Групка ця щоразу менша. Цьогоріч було ледь більше десятка людей. Їхня кількість цілком компенсувалася щирістю. Тут немає ані піару, ані виборчих технологій. Є проста і дуже людська потреба синхронізувати свої дії у теперішньому житті із вчинками людей у не такому вже далекому минулому. Вони, зрештою, мали ту ж мету, що і ми сьогодні: незалежність, гідність, громадянська честь.
Польська громада робить те ж саме 1 листопада. Спільною з українським духовенством відправляють літургію на військових похованнях Личаківського цвинтаря. Честь їм за це і хвала.
У минулі роки якось вдавалося це робити одночасно із українською групою небайдужих. Цього року не вдалося, розрив становив дві години (ну майже як із Москвою).
І жоден із священиків нашої Церкви не виявив доброї волі і не пішов разом із ними на поховання ще раз, щоб виконати, так насправді, свій прямий обов’язок – послужити вірним у їх духовній потребі. Відмова була ніби вмотивована: ми вже це зробили дві години тому, разом із поляками. Замовлена робота виконана, повторювати не будемо.
Пішли самі, запалили свічки і на українських, і на польських могилах, сказали слово, як уміли, помолилися. Зробили те, що вважали за необхідне, що було внутрішньою потребою. Було гарно і світло.
Але прикрий осад залишився. Чому ті, хто не повинен відмовляти у молитві, відмовив вірним? Чому повелися, як комерційна фірма, яка виконує тільки наперед домовлені замовлення і ні кроку більше?
Якщо нам відмовляє Церква, то на кого сподіватися?
Навмисне не називаю тих, хто був у цій групі. Бо це не має жодного значення. У молитві Церква не повинна відмовляти нікому. Хіба би помилялася.