Депутати, загублені у часі

16 липня Верховна Рада України ухвалила рішення, яке матиме вплив на життя кожного жителя нашої держави. Нардепи постановили з наступного року скасувати перехід на літній час. Це означає, що 27 жовтня 2024 року стрілки годинників переведуть на одну годину назад. І надалі Україна постійно житиме в зимовому часі.

На перший погляд просте питання викликало жваву дискусію в суспільстві. Думки людей розділилися. Хтось схвально поставився до ідеї не переводити стрілки годинників. Але коли почали копати глибше, то з'ясувалися окремі важливі деталі, які депутати воліли не зауважувати.

Територія України географічно розташована між 22 і 40 градусами східної довготи. Для зручності обліку часу наша планета поділена на 24 часові пояси шириною в середньому 15 градусів. Але одна справа – географія й астрономія. Інша справа – кордони національних держав. Зрозуміло, що встановлений час ніколи ідеально не відповідатиме астрономічному. Якщо територія держави достатньо компактна, з визначенням часового поясу проблем, як правило, немає. Якщо ж вона дуже протяжна в ширину, доводиться розбивати її на кілька часових поясів. Або ж, як у випадку з Україною, обирати конкретний часовий пояс, у якому розташована більша частина країни. Зрозуміло, що не всі регіони будуть оптимально відповідати одному часовому поясу. Тим більше у випадку України, яка перебуває на межі другого і третього поясів.

Ідея відмовитися від переведення годинників, яке почали практикувати ще з радянських часів, для України не нова. У 2011 році парламент вирішив назавжди залишити державу в літньому часі. Але згодом з’ясувалося: якщо для східної частини держави постійний літній час загалом був прийнятним варіантом, то для західної – навпаки. Адже в Західній Україні сонце взимку сходило б тільки після 9-ї ранку. Через це Ужгородська міська рада навіть вирішила змістити на одну годину вперед початок робочого дня й навчання. Можливо, що таке рішення ухвалили би й інші громади. Врешті, після значного суспільного резонансу і звернень до центральної влади, від ідеї відмовились. Та зараз до неї вирішили повернутись. Тільки Верховна Рада цього разу зупинилася на зимовому часі.

Після ухвалення відповідного рішення парламентом із заявою виступило громадське об'єднання науковців «Академія наук вищої школи України». Воно написало листа президентові Володимиру Зеленському з аргументами проти скасування літнього часу. Науковці звертають увагу, що влітку у червні світати в Києві буде вже о третій годині ранку. Тоді як сутінки наставатимуть вже після 20-ї вечора. Ще більше часове зміщення відчують на собі жителі Харкова. Там світанок взагалі наставатиме о пів на третю ранку. А сонце влітку сходитиме о пів на четверту. Тоді як заходитиме ще до 20-ї години.

Науковці вважають, що за таких умов світло просто витрачатиметься марно. Через це зростуть витрати на електрику в установ і підприємств у вечірні години навесні, влітку й восени. Це матиме «особливо відчутний ефект» в умовах постійних вимкнень електроенергії.

З одного боку, «Академія наук вищої школи України» має рацію. Проте на її критичну заяву вже відреагували низка установ і державних посадовців. Зокрема, заступник міністра енергетики Микола Колісник запевнив, що скасування літнього часу ніяк не вплине на споживання електроенергії. У Національній академії наук України теж підтримали закон про скасування переведення годинників на літній час. Академік-секретар відділення загальної біології НАН України Володимир Радченко навів кілька аргументів. Мовляв, зимовий час відповідає природному для більшості регіонів держави. А переведення годинника негативно впливає на людський організм. І навіть на сільське господарство.

Міністерство охорони здоров’я теж підтримало ухвалену Верховною Радою відмову від переведення годинників. Мовляв, зміна часу двічі на рік порушує циркадні ритми людини, погіршує якість сну, сприяє зростанню кількості аварій на дорогах і навіть знижує продуктивність праці.

Водночас 18 липня на сайті Президента України була зареєстрована петиція із закликом ветувати законопроєкт №4201 про обчислення часу. Згодом з’явилося ще кілька петицій з аналогічною вимогою. Автор першої петиції, нардеп Олексій Гончаренко, вважає відповідний законопроєкт абсолютно недоопрацьованим та шкідливим для всієї країни. У документі наводяться вже висловлені «Академією наук вищої школи України» аргументи. Судячи з того, що петицію активно підписують, є всі шанси, що вона назбирає потрібні 25 тисяч підписів достроково. І Зеленському доведеться якось відреагувати. Зараз незрозуміло, чи підпише рішення парламенту президент. Чи країна таки спробує пожити в зимовому часі влітку 2025 року, щоб перевірити його на собі. А потім визначатися, що робити далі.

Доводи прихильників зимового часу в Україні насправді мають кілька слабких місць. Напевно, переведення стрілок годинника здатне негативно впливати на людський організм. Однак чи настільки серйозним є цей вплив? І для якої частини населення? З іншого боку, тепер усій країні доведеться пристосовуватися до ранніх світанків у другій половині весни та влітку. Чи не буде це теж своєрідним стресом для організму? І чи не вплине ранній схід сонця негативно на чийсь сон та не порушить звичного режиму дня? Очевидно, що вплине.

Постійний зимовий час для України був би відносно оптимальним, якби ми жили в доіндустріальну добу. Та ми живемо в іншому історичному періоді. І вже давно звикли до графіків початку роботи й навчання, які не передбачають пробудження влітку зі сходом сонця. Якщо в Україні діятиме зимовий час, імовірно, що як мінімум частина населених пунктів, розташованих на схід від столиці, вирішить розпочинати робочий день на одну годину раніше. Можливо, до такого кроку вдасться й Київ.

Ще один аргумент проти зимового часу зводиться до світової практики. Це правда, що ЄС мав плани скасувати перехід на зимовий і літній час. Таке рішення ухвалили ще на початку 2019 року. А з 2021 року кожна країна ЄС має право обирати, який час їй підходить краще. Відтоді минуло вже кілька років. Але й досі всі країни Європи, за винятком Ісландії, переводять стрілки своїх годинників навесні і восени. Подібна практика є і в Америці. Якщо так, значить в існуванні зимового й літнього часу є певні переваги, а не тільки недоліки. До того ж важко уявити, щоб сім місяців на рік час у Києві був такий самий, як у Берліні, Парижі, Мадриді, Римі, Варшаві й Амстердамі. А саме це станеться, якщо влітку ми житимемо за зимовим часом. А країни Європи – ні.

Можливо, до питання скасування літнього часу в Україні було б доцільніше повернутися тоді, коли європейські країни нарешті вирішать, який час їм більше до душі. А оскільки Європа не поспішає, то й нам немає великої потреби запроваджувати зараз реформу часу.