Голова МЗС Бельгії попросила вибачення за свій торішній візит до Криму
Міністерка закордонних справ Бельгії Хаджа Лабіб під час візиту в окупований Росією Крим у 2021 році порушила українське законодавство і щиро шкодує про це. Про це вона заявила під час зустрічі з головою української дипломатії Дмитром Кулебою.
Як повідомили в МЗС України в середу, 31 серпня, міністри обговорили ситуацію в Україні, зокрема на Запорізькій АЕС, та допомогу Бельгії Україні. Кулеба проінформував Лабіб про військову, дипломатичну та гуманітарну ситуацію в Україні, а також про перебіг подій на ЗАЕС. Також обговорили подальшу допомогу нашій державі для протидії російські агресії.
Своєю чергою, очільниця МЗС Бельгії розповіла про підтримку з боку своєї держави. Зокрема, про 8 млн євро на нелетальну допомогу для ЗСУ.
Також Лабіб заявила, що шкодує про свою поїздку в тимчасово окупований Крим у 2021 році.
За словами очільниці бельгійського МЗС, вона як режисерка документальних фільмів втілювала проект, що демонстрував, як Росія використовувала культуру як силу та пропаганду, і як митці півострова могли жити під утисками у такий складний період.
Лабіб додала, що щиро шкодує, що цей візит відбувся за таких обставин. Вона зазначила, що завжди захищала суверенітет і територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах, а також статус Криму як невід’ємної частини нашої держави.
Міністерка запевнила український народ у своїй підтримці, а також готовності Бельгії сприяти відновленню миру та відбудові нашої держави.
Зазначимо, що у липні 2021 року тоді ще майбутня міністерка приїздила на фестиваль, який організовував Севастопольський академічний російський драматичний театр імені Луначарського. Лабіб тегнули в одному з дописів про фестиваль у Facebook, який вона поширила і на власній сторінці з коментарем «Інтенсивні моменти творення».
Після призначення Лабіб на посаду глави МЗС Бельгії українське відомство заявило, що веде діалог із бельгійською стороною з цього питання дипломатичними каналами задля встановлення всіх обставин поїздки та ухвалення рішень щодо подальших двосторонніх контактів.