Верховна Рада дев'ятого скликання на своєму першому засіданні у четвер, 29 серпня, ухвалила низку кадрових рішень щодо призначення очільників керівних органів вищої виконавчої та законодавчої влади України.
ZAXID.NET підготував коротку довідку про людей, які у найближчому майбутньому визначатимуть долю держави.
Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. Кандидатуру представника президентської партії «Слуга народу» підтримали 382 депутати. 36-річний Разумков – колишній політтехнолог, очолював штаб кандидата в президенти України Володимира Зеленського. У травні 2019 року очолив партію «Слуга народу». Разумков – син Олександра Разумкова, колишнього заступника секретаря РНБО. У 2006–2010 роках був членом Партії регіонів. Вийшов з партії після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року. Свій прихід до Партії регіонів пояснював тим, що був противником президента Віктора Ющенка.
Перший віце-спікер Руслан Стефанчук. Ще одного представника президентської партії «Слуга народу» було обрано голосами 330 народних депутатів. Юрист за освітою 44-річний Стефанчук на президентських виборах 2019 року був ідеологом штабу Володимира Зеленського. Після перемоги Зеленського він став радником, а пізніше – представником президента в парламенті.
Віце-спікерка ВРУ Олена Кондратюк. Уродженка Львова та представниця «Батьківщини» 49-річна Кондратюк закінчила історичний факультет Львівського університету ім. І. Франка. Має науковий ступінь кандидатки історичних наук. Кондратюк депутатка Верховної Ради з 2007 року, до якої була обрана і переобиралася на виборах 2007, 2012 та 2014 років від партії «Батьківщина». Під №5 в списку цієї політичної сили вона була обрана і на позачергових парламентських виборах 2019 року.
Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук. За кандидатуру 35-річного Гончарука проголосували 290 депутатів. Юрист за освітою Олексій Гончарук побив попередній рекорд Володимира Гройсмана, котрий обійняв посаду прем'єра у 38 років, і став наймолодшим головою уряду в історії України. Зазначимо, що жодного голосу за Гончарука не дали парламентські фракції ОПзЖ, «Батьківщина», «Голос» і «Європейська солідарність».
Міністр оборони України Андрій Загороднюк. 42-річний член наглядової ради «Укроборонпрому» Андрій Загороднюк 3 роки очолював проектний офіс реформ Міністерства оборони. Має юридичну освіту. Навчався у Київському національному університеті імені Т.Шевченка, Університеті Уорвік та Оксфордському університеті. Згідно з офіційною біографією, «має більше 16 років досвіду роботи на керівних посадах у гірничо-видобувній і виробничій галузях». За його кандидатуру проголосували 314 депутатів.
Міністр закордонних справ Вадим Пристайко. За кандидатуру 49-річного дипломата проголосували 310 депутатів. Спеціаліст з інформаційних технологій та зовнішньої торгівлі Пристайко впродовж тривалого часу працював в Азіатсько-тихоокеанському відділі МЗС. Працював у посольстві України в США, а в 2012–2014 роках був послом України в Канаді. В 2014–2017 роках Пристайко обіймав посади заступника міністра закордонних справ - керівника апарату, першого заступника міністра закордонних справ. З липня 2017 року, він очолював місію України у НАТО. З 22 травня 2019 року він обіймав посаду заступника голови Офісу президента.
Голова Служби безпеки України Іван Баканов. За призначення Баканова, який фактично з червня 2019 року був в.о. голови СБУ, проголосували 319 народних депутатів. Екс-лідер партії «Слуга народу», директор ТОВ «Студія Квартал-95» і ТОВ «Квартал 95», глава передвиборчого штабу Володимира Зеленського та друг дитинства чинного президента України 22 травня отримав посаду першого заступника голови СБУ. 11 червня стало відомо, що Грицак присвоїв військове звання «лейтенант» Баканову одночасно із прийняттям того на військову службу у СБУ. У команді президента заявили, що звання лейтенанта Баканову дали, щоб у нього був доступ до секретної інформації. Дружина Івана Баканова Оксана має російське громадянство. Він пояснював, що вона оформлює українське громадянство.
Віце-прем’єр із питань євроінтеграції – Дмитро Кулеба. Юрист-міжнародник, який трудову діяльність розпочав у 2003 році на посаді аташе Служби головного юридичного радника МЗС. Був секретарем постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні (з питань ОБСЄ), начальником відділу департаменту секретаріату голови МЗС. У 2013 році звільнився з державної служби і очолив Фонд культурної дипломатії UART. У червні 2014 повернувся на роботу в МЗС на запрошення міністра Павла Клімкіна на посаду посла з особливих доручень з питань стратегічних комунікацій. Працював над створенням стратегічних комунікацій МЗС, впровадженням в роботу міністерства сучасних технологій комунікацій та формуванням публічної дипломатії України.
Віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації – Михайло Федоров. Радник президента з цифровізації. Голова діджитал-команди Зеленського, радник у його Офісі. Один з авторів концепції «Держава у смартфоні». Народним депутатом став від партії «Слуга народу», № 6 у виборчому списку. Фігурант журналістського розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Згідно з матеріалами журналістів, Федоров отримував гроші для підтримки інтернет-ресурсів команди не через офіційні рахунки виборчого фонду Зеленського, а готівкою в офісі «ЗеКоманди». При цьому бюджет на інтернет-рекламу тільки в другому турі сягнув майже 300 тис. доларів.
Міністр Кабінету міністрів – Дмитро Дубілет. Бізнесмен та колишній IT-директор «ПриватБанку». Дмитро Дубілет відомий і як співзасновник мобільного банку Monobank. Дмитро Дубілет також розвивав портал державних послуг iGov.
Міністр фінансів – Оксана Маркарова. Працювала у міністерстві фінансів ще з 2015 року - була заступницею міністра та урядовою уповноваженою з питань інвестицій. Працювала з нинішнім секретарем РНБО Олександром Данилюком, який очолював Мінфін. Після відставки стала виконувачем обов'язків міністра, а у листопаді 2018 року – повноцінним міністром. До роботи в уряді працювала у приватний Інвестиційній групі ІТТ, а також була радницею з економіки та менеджером з зовнішніх та корпоративних зв'язків в американському фонді прямих інвестицій Western NIS Enterprise Fund.
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Тимофій Милованов. За освітою економіст. Навчався в КПІ і Києво-Могилянській Академії, закінчивши які отримав два магістерські дипломи. Викладав в Пенсильванському університеті, Університеті Бонна, Університеті штату Пенсильванія та Університеті Піттсбурга. Проводить дослідження в галузі теорії ігор, теорії контрактів та інституційного дизайну. У 2014 і 2015 роках Forbes Ukraine включав Тимофія Милованова в рейтинг кращих українських економістів - Top Economic Thinkers. Милованов також є співзасновником аналітичної платформи VoxUkraine. Почесний президент Київської школи економіки, професор Піттсбурзького університету та заступник голови Ради НБУ. Саме Милованов був керівником «Школи депутата» у Трускавці.
Міністр інфраструктури – Владислав Криклій. Начальник Головного сервісного центру МВС України, який займався його реформуванням. До цього працював у бізнесі та був радником міністра Авакова, за даними ЗМІ, займався ліквідацією ДАІ. 12-й номер у списку «Слуги народу».
Міністр енергетики та захисту довкілля – Олексій Оржель.№ 16 у списку партії «Слуга народу». Експерт у сфері паливно-енергетичного комплексу, очолює сектор «Енергетика» Офісу ефективного регулювання (BRDO). Відомо, що тривалий час працював у Національному регуляторі у сфері енергетики, пізніше - в приватному секторі. Крім того, він голова Української асоціації відновлюваної енергетики.
Міністр внутрішніх справ – Арсен Аваков. Очолював МВС останні 5 років.
Міністр охорони здоров’я – Зоряна Скалецька (Черненко). Є головним експертом медичної групи Реанімаційного пакету реформ та експертом Центру підтримки реформ при Кабміні. Працювала заступницею декана факультету правничих наук Києво-Могилянської Академії, а також в Університеті Марії Кюрі-Склодовської у Польщі. Також Скалецька очолювала комісію з питань реформування системи охорони здоров'я Громадської ради при міністерстві охорони здоров'я України. Медреформу, зміни в системі медичної освіти Скалецька в цілому підтримує, називаючи це рухом у правильному напрямку, але при цьому критикує те, як ці зміни впроваджуються.
Міністр освіти – Ганна Новосад. Депутатка від партії «Слуга народу», №50 в списку. У Міносвіти працювала з 2014 року. З березня по листопад 2014 року обіймала посаду радника міністра, після чого в грудні 2017 року очолила управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН. З грудня 2017 року – генеральна директорка директорату стратегічного планування та європейської інтеграції.
Міністр юстиції – Денис Малюська. 37-річний юрист Денис Малюська є головою правління BRDO/World Bank Group – незалежного неурядового експертно-аналітичного центру, створеного з ініціативи Мінекономрозвитку та Світового банку спільно з урядом Канади. У 2010 році почав працювати у Групі Світового банку як консультант з розвитку приватного сектору. Згодом був обраний заступником голови правління BRDO/World Bank Group (Офіс ефективного регулювання). Цю організацію очолював свого часу і прем'єр Олексій Гончарук. На парламентських виборах в 2019 році обраний народним депутатом від партії «Слуга народу», №21 в списку.
Міністр розвитку громад і території – Альона Бабак. 49-річна Бабак є директоркою та співзасновницею ТОВ «Інститут місцевого розвитку». У період з 2007 до 2013 року входила до складу робочих груп з питань реформування житлово-комунального господарства, щодо підвищення енергоефективності в житлових і громадських будівлях. У 2014 році стала депутаткою ВРУ за списком Партії «Об'єднання» Самопоміч».
Міністр соціальної політики – Юлія Соколовська. Радниця у міністерстві фінансів України. Раніше Юлія Соколовська очолювала Департамент витрат бюджету соціальної сфери у міністерстві економічного розвитку і торгівлі.
Міністр культури, молоді та спорту – Володимир Бородянський. З 1998 року — комерційний директор газети «Московський комсомолець в Україні». З 2000 року — керівник відділу з управління медіа-активами «Альфа-банку» (відповідав за реалізацію бізнес-проектів: «Новий канал», «Наше радіо», «Московський комсомолець в Україні»). Понад 15 років очолював один з найвідоміших українських каналів СТБ і понад шість років - медіагрупу StarLightMedia, що належить бізнесмену Віктору Пінчуку. У липні 2019 року президент Володимир Зеленський призначив його своїм радником з гуманітарних питань. При цьому сам Бородянський зазначав, що не є фахівцем у всіх сферах, тому оголосив про формування так званого мозкового центру, команди фахівців і експертів. Закінчив фінансово-економічний факультет Київського національного економічного університету.
Міністр ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб – Оксана Коляда. Заступниця попереднього міністра у справах ветеранів. У 2015-2017 роках була начальницею Управління комунікації та преси міністерства оборони, а до цього працювала в МВС. Оксана Коляда – розробниця спеціалізованих курсів для журналістів, що працюють у зоні проведення ООС.
Зазначимо, що до складу попереднього Кабміну входили 25 посадовців. У новий уряд Верховна Рада призначила 17 осіб. Новий Кабмін складатиметься з 15 міністерств замість 19. Рада проголосувала за об'єднання Мінекономіки та МінАПК; Міненерго та Мінекології; Мінветеранів і Міністерства тимчасово окупованих територій; а також Мінкультури і Мінмолодьспорту.
Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка. Народився в 1976 році в смт Зеленогірське Любашівського району Одеської області. Закінчив Міжнародний Соломонів університет за спеціальністю «правознавство». З 1998 року працював на керівних посадах в Міністерстві юстиції України, в 2010 році перейшов на роботу в Секретаріат Кабінету міністрів України, з 2013 року займався аналізом антикорупційної політики в громадській організації Transparency International Ukraine. У 2014 році Рябошапка займав посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції. Указом президента України 21 травня 2019 року був призначений на посаду заступника голови адміністрації президента, а з 25 травня – заступником керівника Офісу президента України.
Ми використовуємо