До теми
Знана львівська дизайнерка Оксана Караванська влаштувала небачений досі показ «Vyshyvanka Couture третього тисячоліття». За зал слугували Митрополичі сади, за подіум — сіно, за фон — джаз. А от сама колекція вишиванок, за задумом дизайнерки, народилася із вцілілих клаптиків етноодягу.
До Митрополичих палат навіть простелили червону доріжку. На показ сходяться гості теж у вишиванках.
Запрошення — 1000 гривень. Частину з цих коштів дизайнерка обіцяє віддати на відновлення Митрополичих садів.
Дійство розпочинається: гурт «Шоколад» задає ритму, хлопці з балету «Життя» вірівнюють подіум, дівчата — в строях XVIII-XIX століть — демонструють фонди Етнографічного музею. Затягує етнопісню «Марвінок». Повсюду українська вишивка, навіть у запрошеннях — демонструє батько дизайнерки.
«Ось це моя мама, це мій батько. Теж у вишиванках. В тій вишиванці після того ходила Оксана, а зараз її донечка Марічка. Перероблена», — каже батько дизайнерки Олег Караванський.
Оксана Караванська задля цього показу зміксувала три речі: стару вишивку з сорочок, рушників чи суконь, які шукала по всій Україні, сучасну ручну вишивку та новітні технології.
«Я їздила по тих місцях, які знала, до тих людей, яких знала. А одні вишиванки придбала випадково, гуляючи по Львову. Думаю, піду ще на Вернісаж — ще там мене не було. І просто знайшла один магазинчик, дуже милий. Там було стільки всього накладеного — я там ще покопалася і все, що мала в гаманці, все залишила», — розповіла дизайнер одягу Оксана Караванська.
Дизайнерка запрезентувала близько 40 одиниць одягу.
Ми використовуємо