Нещодавно Україна відзначила День зовнішньої розвідки. З цієї нагоди працівники національного заповідника «Хортиця» розповіли, якою була розвідка у козацькі часи. За свідченнями істориків, розвідники почали свою роботу від початків козацького руху, згодом їхні методи удосконалювалися, структурувалися. А вчасно попереджені численні замахи на Хмельницького свідчать про успішну роботу розвідників гетьмана, головним серед яких був легендарний Лаврін Капуста.
Бекети, пластуни і агентурна мережа
В умовах повної недовіри у зовнішній політиці і постійної загрози зради та нападу ворогів, козаки мали грати на випередження. Історики виділяють два етапи формування розвідки козаків: козацька розвідувально-дозорна служба (XVI – перша половина XVII ст.) і вже державна розвідка періоду Гетьманщини.
Першою інфрастуктурою і методами козацьких розвідників були дозорні залоги, сигнальні вежі та патрулі, формувалася також морська розвідка та навіть диверсійні групи. Тодішні розвідники називалися пластунами. На їхню честь один із куренів Запорозької Січі назвали пластунівський. Бекетами спершу називали передові патрульні підрозділи козаків, що були першими прикордонниками, а згодом і самі спостережні вишки.
Козацькі спостережні пункти на Хортиці – бекети (фото зі сторінки заповідника)
Згодом козаки почали вербувати агентів серед ворожого оточення, формували свою агентурну мережу. Вони поширювали дезінформацію щодо власних планів. До розвідки залучали не лише козаків, але й священиків, купців та інших.
Замахи на Богдана Хмельницького
У часи визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького розвідка активізувалася і набула організаційної структури, на чолі якої був сам гетьман.
«Займалася розвідкою Генеральна військова канцелярія. Розвідка була спрямована як на отримання військової інформації, так і на підготовку зовнішньополітичної діяльності, вчиненні диверсій у тилу ворога. Крім того, козацькі агенти активно готували та підтримували повстанський рух серед населення на територіях, контрольованих супротивником. Вони таємно привозили до селян і міщан листи від гетьмана, заклики готуватися до збройного опору. Саме завдяки цій роботі Хмельницький отримав таку потужну підтримку з боку народних мас», – розповідають історики заповідника «Хортиця».
Розвідка часів Хмельницького була однією з найуспішніших в Європі. Про це свідчать, зокрема, записи щоденника польського сейму 1649 року, який знайшли на місці Берестецької битви. Там зазначено, що всіх, хто виступав на сеймі, названо і процитовано, хоча їхні прізвища і зміст виступів намагалися зберегти у таємниці.
Лаврін Капуста
Колишній керівник Суботівського історичного музею Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Віктор Гугля у своїй книжці «Суботів Хмельницьких» пише, що головний розвідником Хмельницького був Лаврін Капуста. Офіційно його посада називалася городовий отаман Суботова (керівник козацького місцевого самоврядування), однак він відповідав не лише за господарку, але й за дипломатичні зв’язки, розвідку, контррозвідку і безпеку гетьмана.
У реєстрі Війська Запорозького 1649 року він значиться у складі осавульського куреня елітного Чигиринського полку, куди відбирали найкращих. Капуста був добре освіченим, адже освітній ценз старшин Хмельницького був високим. Лише городовий отаман мав повну інформацію про підземні ходи Суботова, відповідав за підбір козаків для залоги у гетьманському замку і якість їхньої підготовки. За переказами, його прізвисько походить від того, що він рубав ворогів, наче шаткував капусту.
Гіпотетичний сучасний портрет Лавріна Капусти (автор – Данило Нарбут)
Гугля припускає, що Хмельницький і Капуста могли знатися віддавна, можливо, навіть разом навчалися. Адже, ставши городовим отаманом, полковник Капуста фактично пішов на пониження, а безпеку гетьмана можна було довірити не абикому. Змов проти Хмельницького і замахів на нього було багато, з чим Капуста добре справлявся.
Наприклад, у березні 1650 року на Хмельницького влаштували засідку на пасіці, де гетьман любив відпочивати. Польська агентура підкупила і завербувала групу козаків, які мали вбити Хмельницького. Розправився Капуста і з невірною дружиною гетьмана Геленою Чаплинською, яка обкрадала його і готувала замах, а також полковником Миколою Федоровичем (Носачиком), який був близький до родини Хмельницького, мав її довіру, але поляки схилили його на свій бік. Дізнавшись про зраду, козаки відразу страчували змовників.
Після смерті гетьмана прізвище Капусти зникає з історичних документів. Історики припускають, що він перепоховав тіло гетьмана, щоб над ним не глумилися.
«Лаврін Капуста був особою різноплановою – полководець, дипломат, розвідник, господарник. У всіх цих галузях він мав успіхи і разом з тим був темною конячкою української історії», – пише Віктор Гугля.
ArmyInform зазначає, що у школі радянського КДБ вивчали досвід роботи Лавріна Капусти.
Шифрування, які змогла прочитати СБУ
У XVIII ст. козаки добре опанували технології шифрування тексту. Яскравим прикладом є лист 1713 року гетьмана Пилипа Орлика до шведського короля.
«Це рідкісна криптографічна пам’ятка, в якій конфіденційність забезпечена математичними методами. В своєму листі Орлик замінив вагому частину тексту латиною і навіть власний підпис на цифровий код. Він залишався таємницею для науковців тривалі часи, аж поки у 1996 році його зміг розшифрувати співробітник Служби безпеки України», – розповідають у заповіднику.
Син гетьмана Григорій Орлик, перебуваючи на дипломатичній службі в короля Франції, просив батька надіслати йому до Туреччини шифри для листування, що свідчить про розвиток цього методу конспірації у гетьманському середовищі.
Загалом козацька розвідка почала формуватись ще у XVI ст., розвинулася та структурувалася за часів Хмельниччини та продовжила вдосконалюватися надалі, допомагаючи козакам у військових справах та зовнішній політиці.
Ми використовуємо