До теми
Як працюють театри у нинішньому режимі карантину та який досвід отримали з ситуації, що склалася, розповідають художні керівники Національного театру імені Марії Заньковецької, театру Лесі Українки, театру Леся Курбаса, Львівського театру ляльок, театрів «І люди і ляльки», «Melpomena», «Око», «Живаго», «З вулиці на сцену».
Театр ім. Марії Заньковецької
«Ромео і Джульєтта в кінці листопада»
У Національному театрі імені Марії Заньковецької глядачі мають змогу дивитися онлайн-покази архівних вистав. Вже можна було побачити: «Сватання на Гончарівці», «Ромео і Джульєтта в кінці листопада», «Політ над гніздом зозулі», «Неаполь – місто попелюшок», «Житейське море», «Історія коня», «Два дні… дві ночі…», «Бояриня», «Мила моя, люба моя…», «Хелемські мудреці», «Валентин і Валентина», плануються концерт оркестру, вистави «Кайдашева сім’я» та «Ісус, син Бога живого».
Генеральний директор-художній керівник Андрій Мацяк: «Головне, чого мусить навчити нас ця ситуація ізоляції, що на культурі тримається цей світ. Ми можемо обійтися без численних магазинів з усіляким мотлохом, з їжі – нам потрібно лише найнеобхідніше, а без духовного життя, частиною якого є театральне мистецтво, – жодним чином не обійтися. Ми спостерігаємо значний інтерес до нашої онлайн-роботи, ведемо листування з нашим глядачем. І, користуючись нагодою, дозвольте відповісти нашому глядачеві на численні повідомлення – ми також надзвичайно скучили. Від імені творчого і адміністративного складу можу сміливо сказати – ми страшенно чекаємо на нашого глядача. Ми готуємо нові цікаві роботи, дуже прагнемо вже нарешті побачити наших глядачів».
Театр Лесі Українки
«Мої родичі та інші покидьки»
У театрі Лесі Українки працюють одночасно над чотирма онлайн-проектами. Перший – це онлайн-читання сучасної української драматургії, які транслюються щочетверга на Facebook-сторінці театру. Другий – це інтерактивна онлайн-екскурсія театром, робота над якою незабаром закінчиться і глядачі зможуть повернутися в театр Лесі бодай віртуально. Третій онлайн-проект – музичний: актори театру вирішили записати пісню на власні вірші про своє життя на карантині. І четвертий проект більш масштабний – команда театру розпрацьовує ідею онлайн-вистави. Крім того, на YouTube-каналі до кінця карантину будуть доступні записи архівних вистав за період 2015-2019 років.
Також театр Лесі долучався до благодійного онлайн-проекту «Розвиднюється» від Освітнього центру з прав людини, у рамках якого відбулися трансляції недавніх прем’єр «Мої родичі та інші покидьки» та «Люди» з метою зібрати кошти для лікування молодої театрознавиці Каті Сегет. Оскільки всі активності в онлайні є безкоштовними, то театр вирішив запустити свою сторінку на Патреоні. Тепер шанувальники і шанувальниці можуть підтримати в час карантину і долучитися до творчості своїми донейтами.
Директорка-художня керівниця Ольга Пужаковська: «Важливий підсумок цього шаленого місяця: театр Лесі – дуже креативний і мобільний, трішки божевільний, бо знаходить можливості створювати унікальні проекти навіть в таких умовах. Я захоплююся командою, яка зараз сформувалася в театрі, бо вони – дуже сміливі і безстрашні. Спочатку ми думали, що це для нас можливість видихнути, зупинитися, усвідомлено і спокійно проаналізувати «де ми?», «хто ми?», «що і для чого/кого робимо?»; нагода позакривати «хвости», які назбиралися за останній період. Але це не спрацювало. Тому ми творимо далі, вигадуємо, креативимо – зауважу, що на безпечних відстанях один від одного – і намагаємось тримати себе і свою аудиторію в тонусі».
Театр Леся Курбаса
«Марко Проклятий»
У театрі Леся Курбаса тривають онлайн-покази вистав актуального репертуару, посилання на трансляцію яких з’являється на їх Facebook-сторінці. Також команда не лише шукає нові форми і формати присутності театру в соцмережах і медіапросторі, але й готується до повноцінної роботи: працює над прем’єрою (допрацьовують сценографію, костюми, медіа-проекцію онлайн або індивідуальні репетиції з режисером) та проводить дрібний ремонт в приміщенні.
Директор-художній керівник Олег Цьона: «Зрозуміли, що обов’язково треба знімати в хорошій якості актуальні вистави. Креативити, шукати нові можливі форми спілкування з глядачем. Продовжуємо отримувати досвід. Ще раз пересвідчилися, що без театру суспільство і життя обмежене і не таке яскраве та об’ємне».
Львівський театр ляльок
«Золоторогий Олень»
У Львівському театрі ляльок, незважаючи на обмеження багатьох процесів, робота триває. Команда театру продовжує подавати заявки у фонди, шукаючи інвестування для різних проектів; готує документи до проектів, які виграли і чекають паперового оформлення, а також запускає їх реалізацію (написання драматургії, створення художнього рішення тощо).
Відділ промоції шукає зв'язку з аудиторією і розповідає про вистави театру під різними кутами; залучає акторів і художників до відеоспогадів та емоційних відгуків.
Художники працюють над сценографією нових вистав, зачищають вдома ляльки до вистави, яка мала бути процесі випуску.
Найбільше навантаження у театрі на завідувача постановочною частиною, адже він займається забезпеченням діяльності художників. Для освітлювачів зараз – омріяна пора: вони можуть дистанційно вивчати програму для програмування світла, бо нарешті театр має усе необхідне, щоб запустити цей процес. Актори театру мають онлайн-читки нової вистави і задіяні у записі промоційних матеріалів.
«І люди і ляльки»
«Пустостан»
Команда театру «І люди і ляльки» створює маленькі відеоролики для дітей, у яких актори беруть ляльку з вистави і за допомогою неї спілкуються з дітками, також була зроблена ретроспектива вистав, які є у записах театру.
Актори проявили ініціативу і записали подяку лікарям, яку можна переглянути на YouTube-каналі театру. Було запущено жартівливу онлайн-передачу «Галицькі бздури», де лялька розповідає дивовижні новини, щоб підняти настрій у людей. Також команда театру готується до прем’єри вистави «Діти Ноя» у постановці Михайла Урицького, тому зараз актори працюють з текстами, а художник – з сценографією.
Директор-художній керівник Олексій Кравчук: «Новий досвід постійно вчить мене терпінню, мудрості, сили, сповненої любові. Якщо ці основні позиції будуть у кожної людини,то вона зможе спокійно пройти будь-які випробування».
Театр «Око»
«Хочу снігу»
Театр «Око» першим прийняв рішення проводити онлайн-зустрічі з глядачами, потім, надихнувшись власними дітьми, вирішили розповідати казки онлайн, заздалегідь записуючи та готуючи казкові історії.
Художня керівниця Галина Риба: «Мистецтво на карантин не зачинити! Напевно, ці слова характеризують театр «Око» зараз. Ми жодного карантинного дня не припиняли творити. Ситуація карантину вкотре показала, що мистецтво – дуже вразлива сфера і потребує опіки та підтримки ззовні. Ми в свою чергу навчилися швидко підлаштовуватися під нову реальність, відкрили в собі нові ще не досліджені таланти і, хоча це не приносить жодного прибутку, збільшило глядацький зал від 60-ти до понад 1000 «місць». Дякуємо глядачам за лайки, які замінюють нам оплески».
Театр «Melpomena»
«Голомоза співачка»
Театр «Melpomena» на своїх сторінках у соціальних мережах показує backstage з репетицій і та проводить онлайн-зустрічі з глядачами. За допомогою програми «Zoom» відбулася онлайн-читка п’єси «Чайка», до перегляду якої могли долучитися всі охочі, а також театр готує прем’єру для своїх глядачів під час карантину.
Художня керівниця Анна Матійченко: «Нові умови – це не карантин, що ти вдома, а нові умови – це дочекатися зустрічі з глядачем, що є найважчою перепоною у цій ситуації. А допомагає адаптуватися бажання та підготовка до зустрічі з аудиторією з новою прем‘єрою, новими силами, ідеями та сюрпризами. Ось це надихає та окрилює! А також надихає те, що зараз ми в колі своїх рідних, а цього нам також інколи бракує, адже ми всі люди, і це безмежно надихає!».
Театр «Живаго»
«Відсутні»
Театр «Живаго» зараз перебуває фактично у сплячому стані. Декілька акторів періодично збираються на тренінги, відбуваються репетиції нової моновистави, прем’єра якої планується або наживо у травні після завершення карантину, або, якщо раптом карантин буде продовжений, то у вигляді стріму з дому.
Художня керівниця Зоряна Починайко: «Із ситуації винесли величезний стрес, відчуття ілюзорності власної свободи та демократії загалом, а також переживання за порушення елементарних людських прав. Нічого позитивного, на жаль, сказати не можемо. Деякі з наших акторів не львівські, тому якщо вони втратять свою основну роботу, то будуть змушені поїхати до батьків чи в село, щоб мати що їсти. Від цього можуть постраждати вистави, оскільки, щоби зіграти, цим людям доведеться спеціально їхати до Львова, а це додаткові витрати на дорогу. Можливо, з часом ми зможемо зробити якісь додаткові висновки, але поки ще рано говорити».
Театр «З вулиці на сцену»
«Майже Гоголь, майже Вій»
У театрі «З вулиці на сцену» триває робота над сценаріями, на які не вистачало раніше, адже карантин – гарна нагода підготувати матеріали для нових вистав.
Художній керівник Ігор Онисько: «В час, коли репетиції виявились розкішшю, ми як ніколи раніше відчуваємо цінність кожної хвилини роботи «наживо». Тому ми змінили підхід до опрацювання матеріалу: якщо раніше актори отримували «сухий» план вистави і всі нюанси вибудовувалися під час довгих репетицій, то зараз ми намагаємося зробити навпаки – максимально ретельно продумати та прописати всі тонкощі в сценарії, аби не витрачати час на їх пошук під час репетицій».
Матеріал створено у співпраці із соціальним проектом «Theatre.love». Фото: офіційні сайти та facebook-сторінки театрів. На головному фото – «Благодарний Еродій» у театрі Леся Курбаса.
У наступних статтях ми продовжимо розповідати про те, як живуть львівські культурні інституції в умовах ізоляції.
Ми використовуємо