Львівський благодійний фонд «Рідні» відстоює підтримку реформи інтернатів

У 2017 році в Україні почали реформувати інтернати – радянську спадщину, яка швидше шкодить дитині, аніж допомагає соціалізуватися. За задумом, реформа мала зменшити кількість дітей, які б до 18 років залишалися в ізоляції – непристосованими до життя у дорослому віці.

«Майже 700 інтернатів, майже 100 тисяч дітей, які живуть у цих інтернатах, і з них тільки 4 тисячі дітей-сиріт, які потребують сімейного влаштування. Тобто це 4%. Всі інші діти мають батьків. І ось тут головне завдання держави – розібратися, а які причини штовхають батьків віддати дитину до інтернатного закладу?», – розповідає уповноважений із прав дитини Микола Кулеба.

Але вже на початку 2021-го, тобто на четвертий рік реалізації програми уряд раптово видав інше розпорядження, яким фактично відклав цю реформу у часі. Урядовці відтермінували один із найважливіших пунктів. Якщо проект втілять у життя, то дітлахів до трьох років продовжать влаштовувати до інтернатів, а це суперечить самій реформі.

Відтак одна із альтернатив класичного інтернату — дитячі будинки сімейного типу. У таких батьки виховують до десяти дітей і отримують підтримку від держави чи з місцевого бюджету. Кожен хлопчик чи дівчинка матимуть там окрему кімнату, ходитимуть до школи чи навчатимуться з репетиторами.

«Це зараз кардинально інші діти: починаючи від фізичних змін — коли за рік вони підтягалися на 20 сантиметрів і поправитися на 15 кілограмів. Всі діти мають можливість навчатися в різних закладах — і в гімназії, і у звичайному ліцеї, двоє в мене ще в садочку», – каже мама-вихователька ДБСТ Тетяна Ужицька.

Експерти ж побоюються, що реформу інтернатів можуть взагалі згорнути. Дитячий омбудсмен Микола Кулеба вже каже про це вголос.

«Замість того, щоб приділити увагу, щоби створити належні умови за місцем проживання, в тому числі, інклюзивна освіта, довезення дітей, харчування дітей, супровід сімей в складних життєвих обставинах, асистент дитини, який би допоміг дитині з особливими освітніми потребами, простіше залишити все, як є. А далі що – наповнювати інтернати новими дітьми?», – каже уповноважений із прав дитини Микола Кулеба.

Листа на підтримку уповноваженого із прав дитини Миколи Кулеби написав і львівський благодійний фонд «Рідні». Його керівниця Мар'яна Романяк переконана: реформа має тривати, адже інтернати ніколи не дадуть дітям досить опіки та уваги.

«Коли ми приходимо в інтернатні заклади, ми розуміємо, що все зовсім не так: ця велика будівля, кімнати по 10 ліжок. Це не те, що потрібно дітям. В Україні є проблема, що діти, які виходять з інтернатних закладів, не мають змоги сформувати власну сім'ю, часто вагітніють у ранньому віці і своїх дітей також віддають в інтернати. Чому? Тому що в них немає цієї моделі сім'ї. І це таке замкнуте коло сирітства, з яким в Україні треба боротися», – вважає керівниця БФ «Рідні» Мар'яна Романяк.

Ще торік у березні Кабмін підтримав план реформування системи інтернатів. Він передбачає, що за чотири роки інтернатів в Україні має поменшати на 75%. Дітям, які їх залишатимуть, шукатимуть родину, влаштують до інших закладів освіти, говоритимуть із батьками, яким допомагатимуть, якщо ті у скруті. Саме так, переконує Микола Кулеба, роблять за кордоном.

«Так, є такі заклади. Але знову ж таки, це заклади для дітей, які потребують постійного догляду. А не так, як у нас у країні: 1,5% дітей перебувають в інтернатних закладах і частина з них живе в інтернатних закладах. Візьмемо розвинуті країни – там менше 0,1%», – каже уповноважений із прав дитини Микола Кулеба.