Львівський музей історії медицини може залишитись без приміщення

У Львові триває судова тяганина за приміщення будівлі музею історії медицини Галичини ім. М.Панчишина. На цю будівлю претендує Євген Глухенький, який є онуком радянського лікаря Тимофія Глухенького, що тимчасово проживав у будинку на вул. Кармелюка, 3, який зараз орендує музей.

Про це ZAXID.NET повідомив голова комісії з юридичного та соціального захисту Українського лікарського товариства у Львові Олег Іваницький. Саме це товариство заснувало музей медицини.

За його словами, судова тяганина щодо цього приміщення триває з 2010 року, відколи до Львова приїхав Євген Глухенький і вирішив повернути будинок, у якому мешкав його дід Тимофій Глухенький.

«Тимофій був викладачем у медичному університеті. На той час університет надавав помешкання працівникам, тому Глухенького з сім’єю поселили туди на тимчасове проживання, оскільки попередній власник Мар’ян Панчишин помер, а діти його переїхали в іншу країну, втікаючи від війни» – пояснив Іваницький.

Згодом, за словами Іваницького, Глухенький розшукав сестру Панчишина, Михайлину. Через суд він довів, що спадкоємицею на будинок на вул. Кармелюка, 3, є саме вона і викупив його у неї.

«Але справа в тому, що Глухенький незаконно приватизував будинок, бо, очевидно, підробляв якісь документи. Михайлина взагалі там не жила і не могла бути спадкоємицею. Згодом Тимофій Глухенький виїхав до Києва. Проте у 1963 році повернувся до Львова і подав в міську раду заяву про те, що хоче відмовитись від права власності на будинок. Таким чином будівля перейшла у власність міста», – розповів Іваницький.

У 1992 році право на оренду приміщення отримав Львівський музей медицини, який діє там і дотепер. Однак у 2009 році приїхав онук Тимофія Глухенького, Євген, який намагався отримати право приватної власності на споруду і вивести її із комунальної власності, подавши відповідний позов у Личаківський районний суд м. Львова.

Відповідно до рішення суду першої інстанції, право власності на будівлю на вул. Кармелюка залишалось за громадою міста. Однак, після численних судових позовів від родини Глухеньких, у червні 2014 року Личаківський районний суд під головуванням судді Шеремети Г.І визнав право власності за Глухенькими.

«Лікарське товариство багато вклало в цю будівлю – ремонти даху, стоків та багато іншого. Ми сподіваємось, що приміщення залишиться у власності місцевої громади. Три дні тому ми подали апеляційну скаргу і знову чекаємо на суд», – підсумував Іваницький.

Як інформує Центр міської історії Центрально-Східної Європи, будинок на вул. Кармелюка, 3 збудований 1923 року, архітектор Казимир Теодорович. Будівля – приклад львівської житлової архітектури 1920-х років. У 1960-1970 роках тут знаходився відділ інституту прикладних наук математики АН УРСР і міський ЗАГС новонароджених дітей, згодом – художньо-меморіальний музей Антона Манастирського, з 1990 pоку – музей історії медицини Галичини. 1992 року віллу передали в оренду Українському лікарському товариству. Hа фасаді будинку є меморіальна дошка з нагоди створення музею (скульптор Емануїл Мисько).

Будинок зведений у стилі арт-деко з елементами карпатської народної архітектури та «закопанського» стилю. Двоповерховий, цегляний, тинькований.