«Їм гроші платять за карантин»

Пандемія коронавірусу Covid-19 змушує уряди різних країн реагувати по-різному, однак практично ніхто не сперечається про необхідність тої чи іншої форми карантину і соціальної самоізоляції. Як карантин впливає на економіку і повсякденне життя мешканців різних країн?

Вадим Дудін, 52 роки, тренер дитячої спортшколи, Стокгольм (Швеція)

Статистика коронавірусу у Швеції: 11 927 хворих, 1 203 померли.

У масках у нас ходить відсотків п’ять. Зараз, наприклад, сиджу у торговому центрі, то тут немає в масці жодної людини.

Швеція прийняла таку тактику, що економіка на першому місці. Можливо, з часом у нас буде криза, але наразі невідомо, що буде відбуватися далі. Ми готуємо льодовий палац під морг, виставкові зали під лікарні. Невідомо, як буде далі. Може, проскочимо і такі заходи не знадобляться. Але країна насправді готується до всього.

Єдине серйозне обмеження у Швеції – це те, що до школи ходять лише першокласники, решта вчаться дистанційно. Усі рішення приймаються на рівні районів. Тому десь обмеження сильніші, десь слабші, але в порівнянні з Україною у нас все дуже спокійно.

Я працюю з дітьми у спортивній школі. Якщо раніше тренування тривали три години, то тепер по дві години, щоб діти не йшли на перерву. Половина батьків забрали дітей і не водять їх на тренування. Зі 100 дітей залишилось 50, але вони ходять.

Частина спортивних центрів працює, хоча у деяких заборонили тренування всередині приміщення. Тому ми витягаємо мати і тренуємось на вулиці.

Загалом тут все спокійно, але працює індивідуальна відповідальність. Коли заходиш у магазин і стоїш у черзі, то там є відмітки дистанції. Якщо не будете дотримуватись, то інший відвідувач виховано попросить вас відійти.

Андрій Злотко, 35 років, власник мережі піцерій, Рим (Італія)

Статистика коронавірусу в Італії: 165155 хворих, 21645 померли.

Дві інші піцерії працюють лише на доставку. Піцу замовляють онлайн, гроші перераховують на картку. З замовником домовляємося, де йому залишити піцу. Продукти не подорожчали, бо тих, хто їх може постачати багато, а тих, хто замовляє, не так багато.

Біля нашого будинку є церква. З вікна квартири бачив, що на Вербну неділю там було зовсім небагато людей. По одному заходили до церкви і виходили.

Ми будемо святкувати Пасху, самі спечемо паску, наготуємо всього смачного. Але святити паску цього року не підемо. Якщо заборонено виходити, то навіщо порушувати правила? Люди можуть заражати інших і при цьому не мати жодних симптомів. Варто одній такій людині прийти до церкви і злягти можуть десятки. То навіщо ризикувати?

У нас карантин офіційно оголошено до 3 травня, але думаю, що його продовжать. Ще дуже багато хворих.

Марта Бурдяк, 24 роки, студентка, Прага (Чехія)

Статистика коронавірусу у Чехії: 6216 хворих, 166 померли.

У Чехії карантин і надзвичайний стан ввели після появи перших хворих. Скасували навчання у школах і університетах. Лекції та семінари відбуваються онлайн, і такий формат особисто для мене виявився ефективнішим, ніж звичайне відвідування пар.

У країні поступово зменшували кількість людей, які можуть разом збиратися. Сьогодні може збиратися не більше двох людей, але це не стосується сімей.

Багато людей почали працювати з дому. Я працюю у некомерційній організації. Це робота з людьми, тому нам треба було обмежити контакти. Багато старших людей продовжують їздити на роботу щодня. Транспорт у Празі курсує у звичному режимі, хоча інтервал трохи збільшився. Усі ресторани і кафе зачинені, тому багато студентів втратили звичний заробіток.

Багатьом приватним підприємцям, які не можуть працювати під час карантину, уряд виплатить допомогу 25 тис. крон і скасує деякі види податків на цей час. Також люди, які зараз опинилися у скрутному становищі, можуть відтермінувати оплату оренди житла чи іпотеку.

За розпорядженням уряду люди не мають виходити кудись з дому, їхати кудись без особливої потреби. Але гуляти у парках, займатися індивідуальними видами спорту дозволено. Минулого тижня дозволили їздити на велосипедах і бігати без масок. У парках дуже багато людей, які гуляють, бігають, вигулюють собак.

У Празі зачинені всі магазини, крім продуктових, аптек і деяких інших, але дозволили працювати магазинам з тканиною і фурнітурою, щоб люди собі могли пошити маски. Чехи законослухняні – наступного дня після введення правила про обов'язкове носіння масок на вулиці усі, кого я бачила, мали закритий ніс і рот маскою чи шарфом. Тоді ж було заборонено їздити у транспорті без маски. Дотримання цієї вимоги перевіряли, а якщо траплявся хтось без маски, то навіть виганяли з автобусу.

У Чехії багато людей стали волонтерами. Вони допомагають медикам або людям, які знаходяться у групі ризику. Кожен може зареєструватися волонтером і йому дадуть якесь завдання. Мені подобається, що Чехія швидко відреагувала на загрозу поширення вірусу. Сьогодні кількість хворих і померлих не така висока, як у сусідніх країнах.

Наталія Міліянчук, 42 роки, декораторка кераміки, Марсель (Франція)

Статистика коронавірусу у Франції: 133 687 хворих, 17 170 померли.

В Франції карантин триває вже чотири тижні. Велика кількість людей не працює через тимчасове закриття підприємств. Закриті театри, музеї, заборонені всі масові заходи. Відкриті тільки продуктові магазини, біля яких завжди є довгі черги, часто полиці порожні. Те саме з аптеками: немає ні масок, ні медикаментів, ні дезінфікуючих засобів. Щоб вийти з хати, потрібно заповнити пояснювальну записку, розроблену урядом.

Якщо чесно, у Марселі, де я живу, люди не дуже дотримуються правил безпеки. Ми не вбираємо ні масок, ні рукавиць. Як тільки надворі гарна погода, багато людей виходить на вулицю.

О 8-й вечора ми відкриваємо вікна і аплодуємо, дякуючи таким чином всім, хто ризикує своїм життям, допомагаючи іншим. Також співаємо пісні та влаштовуємо невеличкі театралізовані дійства. Наприклад, я щодня створюю якусь ляльку з паперу та підручних матеріалів, чіпляю її на палицю та вона «виступає» з балкону, в той час як інші сусіди грають на музичних інструментах та співають.

Щодо Великодня, то великих святкувань тут немає, французи не надто релігійні. Тут не відбувається масового освячення. Але зараз церква біля нашого будинку зачинена.

Ярослав Луцик, 29 років, аспірант, Осака (Японія)

Статистика коронавірусу у Японії: 8 100 хворих, 146 померли.

В Японії вірус був з самого початку, з січня, бо тут інтенсивний трафік між Китаєм і Японією, Кореєю. Але до середини березня було все стабільно, мінімум захворювань, мінімум смертей. Обмежень взагалі не було, лише рекомендації одягати маски. При ресторанах, кіно, закладах харчування були дезінфікуючі вологі серветки і антисептики. А зараз зростання захворювання досить різке.

Два тижні тому ввели перші обмеження. Із 1 квітня ввели карантин в університетах і школах. Усе навчання відбувається дистанційно. Однак все одно не відчувалось, що в країні якась епідемія, вірус. Ще два тижні тому спостерігав за мітингом, де зібралось десь 30-40 людей.

На початку квітня скасували всі зустрічі, заходи, вечірки. Але тут весна і якраз цвіте сакура, тому в парках було дуже багато людей. Закрили кінотеатри, музеї, натомість торгові і розважальні центри, магазини були ще відкриті. Але тиждень тому прийшов наказ уряду, що в тих регіонах, де найбільше хворих, там вводиться надзвичайний стан. І тому закрили всі магазини, окрім продуктових і з побутовою хімією, закриті всі туристичні місця, заклади харчування. Водночас ходити по вулиці можна, в парки також, увесь транспорт працює.

Що цікаво, тут продовжують працювати дитячі садочки, бо батьки ходять на роботу і не мають з ким залишити дітей.

В Японії не можна так просто щось заборонити, вони спочатку дають рекомендації. Тільки у критичній потребі вони заборонять такі речі, як, наприклад, пересування. Якщо заборонять ходити на роботу – то невідомо, як вони відреагують. Бо тут висока культура праці, і японцям буде дуже складно пережити такі обмеження.

Маски в Японії носили і до пандемії. Але якщо раніше десь до 50% людей ходили в масках, то зараз десь 70%. Зараз знайти маски в магазинах не можемо – їх скупили. Так само тяжко знайти мило, дезінфікуючі засоби. Але в загальному дефіциту немає: їжа є, прилавки повні.

Відчувається, що менше людей на вулицях, у торгових центрах. Але це пов’язано також і з тим, що поменшало туристів, бо закриті кордони. Таких критичних радикальних обмежень, як в Україні тут нема.

Світлана Білан, 32 роки, соціальна працівниця, Мюнхен (Німеччина)

Статистика коронавірусу у Німеччині: 134 753 хворих, 3 804 померли.

Ми повернулися з США 11 березня, і поки кілька днів акліматизовувалися та спали, у різних країнах, у тому числі у США, почали вводити карантин, закривати кордони. У нас почали запроваджувати обмеження приблизно за тиждень: закрили школи, дитсадки, бібліотеки, а за кілька днів вже ресторани, непродуктові магазини, спортзали, перукарні і все решта. Церкви закрили найпершими – ще з неділі, 15 березня. Також закрили приватні кабінети лікарів, чия робота не є ургентною, приміром, психологів, фізіотерапевтів – вони приймають тільки тих, хто має нагальну потребу.

Громадський і міжміський пасажирський транспорт працює. Також працюють усі продуктові магазини і супермаркети, а в гіпермаркетах – лише продуктові відділи; пошта, банки, аптеки, вокзали. Ресторани працюють тільки на виніс.

Тут немає особливої паніки, ми з чоловіком навіть ходимо на роботу. Немає такого: «Ми всі помрем». Влада постійно розповідає, які заходи вживає, аби запобігти поширенню хвороби: наприклад, деякі готелі вже переобладнали під лікарні, якщо буде великий наплив хворих, викликали медиків, які вже вийшли на пенсію, також почали працювати студенти-медики останніх курсів.

Ми щойно повернулися з магазину – там купа людей, майже всі без масок, але біля каси поробили помітки для дотримання дистанції, а перед касирами встановили пластикові чи скляні екрани-щити.

Вимоги носити маску чи респіратор у нас немає, і люди майже їх не носять – хіба ті, хто почувається хворим. Так само немає заборони виходити з дому: можна виходити самому чи вдвох або з людьми, з якими живеш. Можна бігати, гуляти, у тому числі в парках, але не можна сидіти, влаштовувати пікніки. На вихідних ми гуляли в парку, там було дуже багато людей, але їздила поліція і в рупор нагадувала, що не можна зупинятися. Якщо ти гуляєш – це означає, що ти тільки рухаєшся.

Я намагаюся сидіти вдома, якщо не йду на роботу, але на вулицях, за моїми спостереженнями, людей стало більше. Нещодавно в одному з парків міста поштрафували багатьох людей, бо вони зібралися великою компанією на пікнік, смажили гриль. Знайомого мого чоловіка і двох його друзів оштрафували по 240 євро кожного за збирання втрьох. Проте поліція за дрібні порушення переважно спершу лише попереджає. Тут загалом ніхто не буде за тобою гнатися, заламувати тобі руки, але, з іншого боку, я ніколи не бачила, щоб поліцію не послухали.

Чому не обмежували так сильно Німеччину? Бо люди тут дотримуються правил. Ми після того, як повернулися з США, насправді два тижні були в самоізоляції, нікуди не виходили, ні з ким не контактували. Ті, хто мають легку форму коронавірусу, перебувають удома, їхні рідні – також в ізоляції, може, навіть у різних будинках. І люди цього дотримуються.

Мені здається, що показник смертності низький, а одужалих – високий, бо люди слухають, що їм говорять, і роблять це. Якщо влада каже: мийте руки 30 секунд з милом, дезінфікуйте їх 50 разів на день, пийте багато води, не вітайтеся за руку, не торкайтеся один одного – вони це роблять.

Бачила в інтернеті фото про знижки на продукти в Німеччині, що тест на коронавірус роблять мало не на кожному кроці, маски і рукавички скрізь роздають. Це неправда. У нас теж спершу була недостача цього всього. Моя знайома працює в будинку для літніх людей, то вони спершу самі шили маски, бо держава їх не могла забезпечити. Зараз уже все є, але є і обмеження – приміром, один дезінфектор в одні руки.

Деякі країни продовжили карантин, а Німеччина чекала до останнього – ми мали виходити з карантину в понеділок. Знайома, яка працює вихователькою у дитсадку, почала ходити на роботу, щоб підготуватися до повернення дітей. І лише 15 квітня вирішили ще продовжити карантин і що навчальні заклади будуть відкривати в останню чергу.

Дар’я Маліка, 29 років, манікюрниця, Сідней (Австралія)

Статистика коронавірусу в Австралії: 6 440 хворих, 63 померли.

Першими позачиняли ресторани, кафе – приблизно місяць тому, вони працюють тільки в режимі take away. За тиждень почали закривати інші магазини та заклади – як і в Україні. Хоча перукарні в нас відкриті, натомість салони краси позачиняли. Громадський транспорт у місті працює, але між містами сполучення закрили. Якщо ти живеш у Сіднеї – маєш бути в Сіднеї.

Школи закрили лише тижні два тому. Батькам спершу сказали: якщо хочете лишити дитину вдома – лишайте, але можете приходити в школу – там забезпечать засобами захисту, дезінфекторами.

Є рекомендації носити маску, але майже ніхто її не дотримується. Я не ходжу в масці, мені в ній важко дихати, і ніхто не підходить до мене і не каже: одягни маску. У супермаркетах людей багато, дистанції дотримуються не дуже, хоча є скрізь позначки на підлозі. У деяких магазинах не можна розплачуватися готівкою.

Не можна ходити групами на вулиці, відвідувати парки, відпочинкові зони. У машині може перебувати тільки дві людини. Поліція може тебе зупинити і запитати, куди ти їдеш. Якщо на роботу чи в супермаркет – то добре, а поїхати і погуляти в парк не можна. Навіть якщо ти приїдеш на власній машині, не будеш з неї виходити і просто сидітимеш та дивитимешся на травичку – скажуть, що це заборонено.

Держава дає багато грошей на допомогу. Зокрема, виділили гроші бізнесу, щоб вони платили зарплати своїм працівникам, а не звільняли їх – до тисячі доларів допомоги, з якої не стягують податки. Правда, для цього треба мати стаж мінімум рік. Я працювала два місяці, і не можу претендувати на ці виплати, але моя начальниця це розуміє і все одно виплачує мені певну допомогу. Моя знайома в декреті отримувала допомогу на дитину, і зараз її збільшили на час карантину.

Валерія Перевертова, 26 років, аудиторка, Дюссельдорф (Німеччина)

Статистика коронавірусу у Німеччині: 134 753 хворих, 3 804 померли.

На роботі нас спочатку відправили на дистанційну роботу, потім на два тижні у відпустку, і скоро нас знову повернуть на роботу. А от Mercedes, наприклад, спочатку пішов на дистанційну роботу, потім працівників відправили у відпустку. Вони зараз взагалі не працюють, 60% зарплати їм виплачує держава. І це безстроково, невідомо, коли виробництво знову запустять.

Якщо ви збираєтесь більше двох людей, то штраф 200 євро з кожного. Це перше попередження, друге – уже 500 євро. Тому у парках ніхто зараз пиво не п’є. Якщо з дому виходить людина хвора на коронавірус, йому одразу штраф 25 тисяч євро або позбавлення волі.

На Великдень в нас усі церкви були зачинені, люди лише виходять на прогулянку у парк чи ліс. Ніхто, звичайно, ніяких шашликів не смажив.

У нас дуже велика кількість захворювань у регіоні – в одному Дюссельдорфі уже більше 800 хворих, у сусідньому Кьольні – понад 2000. Тести роблять лише тоді, коли є декілька симптомів. Тоді кажуть тобі сидіти вдома і викликають лікаря. У нас справді дуже низький рівень смертності порівняно з іншими країнами Європи. Можливо, через те, що маємо багато апаратів ШВЛ. Дуже багато людей виліковуються і багато хворіють без симптомів.

Транспорт курсує за суботнім розкладом, тобто набагато менше трамваїв і автобусів виходить на маршрути. Автоматично відкриваються усі двері, усіх водіїв закрили спеціальною плівкою, і люди не можуть купити у них квиток. Однак транспорт їздить майже порожній, а пасажири в масках, рукавицях.

Хоча ходити у масці у нас необов’язково, але люди їх носять. Нещодавно зайшла в магазин купити нову маску, а там залишилась лише одна штука за 12 євро. В магазинах також важко знайти імбир, немає туалетного паперу, з антисептиками складно. Був період, коли видавала одне мило на руки.

У магазинах майже не приймають готівки, лише картки. Всім в супермаркетах кажуть брати візочки, щоб тримати дистанцію. Їх перед кожним використанням обробляють дезінфектором.

Зараз у нас відкриті лише аптеки, деякі кіоски, супермаркети. Можуть продавати морозиво з собою, але каву купити ніде.

Анастасія Палько, 32 роки, менеджерка по роботі з клієнтами в IT-компанії, Чикаго (США)

Статистика коронавірусу у США: 636 350 хворих, 28 326 померли.

Традиційно на день святого Патрика у Чикаго річку малюють в зелений колір. Цього року мер Лорі Лайтфут цю традицію порушила і скасувала усі святкування і грандіозний парад. Тоді зареєстрованих випадків було всього 25 (зараз 25 тисяч), але вона вирішила запобігти поширенню вірусу і закликала усіх залишитися вдома. Парад скасували, але в суботу, 14 березня на вулицях із самого ранку все одно було як ніколи багато людей, а у чергах в паби стояли сотні. На наступний день губернатор штату Іллінойс відреагував на поведінку жителів та їх безвідповідальність і своїм наказом закрив усі ресторани та бари в штаті.

Людей на вулицях дуже поменшало, поки не наступив перший теплий день. Тут, в Чикаго, є дуже популярна стежка біля озера Мічиган – Lakefront Trail, довжина якої близько 30 км. На ній завжди багато людей – бігунів і велосипедистів, але так багато, як під час карантину, я ще ніколи не бачила. Мер це, мабуть, теж помітила, і закрила як стежку біля озера, так і всі парки та пляжі у місті. На щоденних прес-конференціях і брифінгах вона емоційно просить залишатися вдома і навіть записала серію смішних відеороликів «Stay home. Save lives».

До 30-го квітня тут діятиме «stay at home order» – наказ губернатора штату, який просить не виходити зайвий раз на вулицю, проте цей наказ має скоріше рекомендаційний характер. Виходити можна – щоб купити продукти або сходити в аптеку, якщо потрібно в лікарню або просто на пробіжку. Правила не такі строгі, як в Україні – маски не обов'язкові, штрафів не вводили, поліції багато, але перехожих ніхто не зупиняє. Тут зараз багато людей, в масках і без, дехто вдягає замість них бандани чи бафи – місто починає бути схожим на вестерн.

Я найбільше сумую за соціальним життям, музеями, спортзалом і басейном, а з дому часто працювала і раніше. Мені доводиться дуже рано починати день – потрібно встигнути попрацювати з Україною. У нас різниця 8 годин, тому зустрічі можуть починатися в 6-7 ранку – важко на таку годину зібратися і вже бути в офісі, тому для мене режим роботи з дому досить звичний. Вся компанія також перейшла на такий режим, та через специфіку ІТ-бізнесу ніяких проблем з цим не виникає.

Майже не чую, щоб хтось із моїх колег скаржився на такий режим – навпаки, більшості подобається. Я теж стараюся цей час вдома провести з користю для себе. Коли тепло, я виїжджаю на велосипеді – зараз як ніколи приємно кататися пустим містом.

Ще до початку пандемії я для себе вирішила, що цього року буду дотримуватися строгого посту, тому до Великодня не планувала гучних вечірок чи подорожей. В мене був важкий минулий рік, тому дуже потрібно було на якийсь час зупинитися, подумати і перезавантажитися. Я планувала більше читати, багато гуляти без музики чи подкастів, писати і думати. Тому карантин мені насправді полегшив життя – не було ніяких спокус ззовні. І наостанок – я впевнена, літо цього року у всіх буде дуже особливим, бо цінуватимемо прості речі, на які раніше ніхто не звертав уваги.

Ірина Ведрін, 39 років, викладачка французької мови, Аржелес-сюр-Мер (Франція)

Статистика коронавірусу у Франції: 133 687 хворих, 17 170 померли.

Працівники, які є офіційно працевлаштовані та отримують мінімальну зарплату, отримають від держави 100% відшкодування, ті, що мають вищу оплату праці, отримають від держави 84%, різницю у 16% відшкодовує підприємство за наявності коштів.

Відтерміновуються банківські кредити: споживчі на 3 місяці, кредит на нерухомість на 6 місяців.

Більшість підприємств призупинили свою діяльність або ж перейшли на дистанційну форму праці. Дозволяється виходити з дому на одну годину раз у день і не відходити більше ніж на кілометр для вигулу собаки або необхідних закупів. При собі необхідно мати спеціальну довідку, яку можна роздрукувати з урядового сайту. Також потрібно мати документ, який посвідчує особу, на якому вказано адресу проживання.

Наявність маски не є обов’язковою. Контроль жандармерією (військова поліція) проводиться регулярно. За відсутності необхідних документів або порушення правил карантину штраф 135 євро.

Я проживаю на півдні Франції, і тут у час карантину збільшилася кількість населення з інших регіонів. Нас це лякає, бо з великих міст цілими сім’ями їдуть сюди, на узбережжя, де мають будиночки. Зазвичай, вони приїжджають сюди на канікули влітку. Але зараз через карантин ці люди сім’ями масово їдуть сюди з великих міст. До прикладу, в моєму містечку взимку лише 11 тис. мешканців, а влітку ця цифра через туристів збільшується до 180 тис. Помітно збільшується кількість автівок із номерними знаками інших регіонів, зокрема тих, що більше постраждали від вірусу. Здебільшого це сім’ї з дітьми. Мабуть, переїзд здійснюють вночі власним автотранспортом. За ці порушення передбачені покарання, але багатьом вдається їх уникнути.

Придбати в аптеці захисні маски, рукавиці та дезінфекційні засоби неможливо, їх просто нема. Зі слів мого лікуючого терапевта я довідалася, що вони отримують безкоштовно 6 захисних масок у тиждень, тобто лише по одній на день.

Віра Данчевська, 28 років, менеджерка в аеропорту, Краків (Польща)

Статистика коронавірусу у Польщі: 7 582 хворих, 286 померли.

Мене та усіх інших працівників краківського аеропорту відправили на карантин місяць тому, 15 березня. Того дня у Польщі повністю закрили кордони та скасували міжнародне і внутрішнє повітряне сполучення. Але тоді з краківського аеропорту був організований відліт іноземців з держави. Тож ще кілька днів після запровадженого в країні карантину працівники аеропорту згідно графіків виходили на роботу, аби організувати відліт іноземців.

А евакуйованих з-за кордону поляків приймали лише в аеропорту Варшави. Це була програма «LOT do domu». Частину вартості квитка для поляків покривали з державного бюджету. Евакуйованим міряли температуру і в літаку, і після прильоту. Прилетівши, кожен пасажир підписував документ, яким зобов’язувався відбути 14-денний карантин вдома. Люди вказували адресу і вже з наступного дня поліція їх перевіряла. Без попереджень приїзжджали під будинок, дзвонили та просили виглянути у вікно. Якщо людини не було вдома, їй одразу виписували штраф.

Сума штрафу у Польщі дуже велика. Спершу за порушення карантину треба було заплатити 5 тис. злотих, тепер аж 30 тис. злотих. Тут штрафують усіх, хто порушує карантин. Нещодавно був випадок, коли склали протокол на чоловіка, який мив свою машину на автомийці, адже це не є чимось життєво необхідним сьогодні.

Зараз всі парки, сквери – закриті. Їх обмотали поліцейською стрічною з попередженням не заходити. Також заборонене відвідування цвинтарів. Поліклініки також не працюють, якщо потрібно на огляд до лікаря, тоді треба записатися на онлайн-огляд. Лікар також виписує електронний рецепт і електронний лікарняний. І тільки з різким болем можна записатися на особистий прийом.

Працюють лише продуктові магазини, аптеки та точки продажу побутової хімії. Але люди можуть ходити до магазинів лише у своєму районі. Тобто немає такого, що по хліб можна проїхатися в іншу частину міста. Поліція за тим слідкує, на вулицях побільшало патрулів.

Також уряд виділив окремий час на відвідування магазинів для старших людей. Щодня з 10:00 до 12:00 у магазинах обслуговують лише тих, кому за 60 років.

Коли закінчиться карантин, ніхто не знає. Але люди не дуже нарікають, бо мають за що жити. У нас на роботі за березень виплатили всю зарплату, за квітень виплатять 80%. Банки відтермінували людям кредити подекуди на півроку, роботодавцям не потрібно платити частину податків. А люди, які мали б ходити на роботу зараз (продавці, працівники комунальних служб чи заводів), можуть залишитися вдома, якщо мають дітей до 12 років – їм також виплатять 80% зарплати.

З 16 березня у Польщі обов’язковим є носіння маски на вулиці. Раніше можна було обійтися без неї. Тим більше, що на початку карантину знайшлося багато охочих підзаробити на епідемії. Спекулянти скупили маски з аптек і продавали їх в інтернеті по 200 злотих за штуку. Але ними швидко зайнялися правоохоронні органи. Сьогодні лікарняні маски в аптеках є. Найдорожча 8 злотих.

Участь у підготовці тексту також брали Олександра Баландюх, Андрій Дрозда, Ольга Гринько, Марта Когут та Дарій Лісень