Майно за борги

9-поверховий будинок. На сьомому поверсі квартира, в якої 7 000 боргу. Двері відчиняє літній чоловік напідпитку. Йому повідомляють про борг. Чоловік говорить, що сина немає вдома, а саме він «завідує справами».

Опис майна за несплату комунальних послуг - річ принизлива. Для обох сторін: для тих, хто описує, і для тих, у кого це роблять. Представники виконавчої служби змушені виконувати свою роботу. Окрім того, чому одні оплачують, незважаючи на скруту, а інші - ні. Закон, як стверджує один відомий афоризм, - один для всіх.

Звичайно, існують різні ситуації, пояснення і, можливо, достатньо об'єктивні причини «неоплати», але є й такі, котрі взагалі не переймаються своєю заборгованістю.

Я не хочу оцінювати те, що побачила. Я лише описую, як це відбувається. Оцінки та висновки читач, сподіваюся, робитиме сам.

Виїзд. Сихівська адміністрація

Надвечір'я. Львівські журналісти біля Сихівської адміністрації. Сьогодні її представники із судовими виконавцями, представниками ЛКП, дільничними інспекторами «завітають» до «злісних» неплатників комунальних платежів. Рейди навмисно здійснюють пізно, у післяробочий час, аби застати боржників.

- Накладання арештів на майно та його вилучення є найефективнішим способом боротьби із заборгованістю. На 1,5 млн грн заборгованості уже є виконавче провадження. Арештовано близько 3 тис. квартир. Серед неплатників є заможні люди, а є й незаможні, які зі сльозами на очах обіцяють щомісяця хоч по 10 грн платити, аби у них не забирали квартиру, - розповідає нам начальник судової виконавчої служби Сихівського району Андрій Потапов.

«Сихівський район має 150 тис. населення. Середньостатистична сім'я складається з трьох чоловік, значить на Сихові близько 50 тисяч квартир. Виходить, арештована кожна 16-та квартира!» - прикидаю я.

Начальник відділу житлового господарства Сихівської райадміністрації Микола Павлеса каже, що працівники районних ЛКП по 3-4 рази на тиждень обходять квартири боржників із нагадуванням, що вони заборгували за тепло і квартплату.

- Чому не платять комунальні послуги? Я це можу пояснити лише пасивністю та розхлябаністю певних осіб, - додає він.

Рейд

Сьогоднішній рейд стосується мешканців, щодо яких є судове рішення про стягнення боргу. Доки ми йдемо до перших боржників, працівниці ЛКП скаржаться нам, що часто їм не відчиняють двері, або з-за дверей «посилають» всім відомо куди, трапляється навіть таке, що нацьковують собак.

Квартира №1

Нас багато - журналісти, оператори, судові виконавці, представники адміністрації на ЛКП, всього осіб з двадцять. На наш гурт поглядають скоса, інколи з цікавістю. Проходячи через арки будинків на Сихові, потрапляємо у дуже акуратне подвір'я. Тут чисто. Є дитмайданчик. Непошкоджений. Дивлюся на будинок, яких ще у Львові не зустрічала. «Комунальники» його називають «німецьким».

Підходимо до потрібного під'їзду. Він на «коді». Через велике скло у дверях видно охайний під'їзд. Представники райадміністрації просять пані, що виглядає через вікно, відчинити під'їзд, пояснюючи їй, хто ми і причину нашого візиту.

Заходимо. У під'їзді тепло, як у квартирі. Чисто, навіть павутиння немає. На стінах - шпалери, які можна мити. Майже у всіх квартир - гарні дерев'яні двері. Третій поверх. Стукають у потрібні двері - нікого нема. Повторюють процедуру ще зо три рази - результат той же.

«Невже і в такому «елітному» будинку живуть боржники?» - дивуюсь я.

Йдемо далі.

Квартира №2

Дев'ятиповерховий будинок. Кілька людей з рейду їдуть ліфтом, решта - пішки на сьомий поверх. Там квартира, в якої 7 000 боргу. Після дзвінка у двері відчиняє літній чоловік, від якого тхне алкоголем... Щонайменше. На цьому ж поверсі мешкає його син. Батькові повідомляють про борг, він говорить, що сина немає вдома, а саме він «завідує справами».

- А де син?

- На роботі, в податковій.

- А ким він працює в податковій?

- Звідки я знаю, де він працює...

Пройшовшись трикімнатною квартирою, «рейдівці» не мають що описати. Можливо, не знають, як діяти у цій ситуації. Зазвичай, описується техніка (окрім холодильника), меблі (крім ліжка) та інше майно (окрім дитячих речей)...

Квартира №3

Стукаємо в двері, які відділяють два помешкання. «Прошу сказати - хто?» - заледве чується з-за дверей. Пояснюють.

- У нас нема боргів.

- Ми у квартиру №...

- То дзвоніть туди.

Але двері відчинила. Дзвонимо у сусідню квартиру, за комунальні послуги і тепло якої неоплачено 3,5 тис. грн. Відчиняє білява пані у домашньому халатику. Їй представляються, пояснюють причину візиту, зачитують рішення суду...

- Я знаю, що є борг. Скільки? Кому я повинна дати гроші?..

- Дер-жа-ві...

Судові виконавці намагаються провести опис майна. У коридорі стоїть пральна машинка. Складають акт на конфіскацію.

- Я не віддам машинки. Вона моя! Я тут не приписана.

Жінка, як може, боронить свою машинку, намагається відігнати від неї судових виконавців.

- Це не має значення. Ми описуємо майно, яке знаходиться у квартирі.

- Я тут проживаю лише другий тиждень.

- А хто ви?

- Я буду... дружина. Але машинки не віддам. Це моя власність, - тремтячим голосом пояснює жінка.

Жінка дзвонить співмешканцю-власнику квартири, розповідає «проблему». З другого кінця «дроту» чути «нащо ти їх впустила...» та інше.

Працівники ЛКП виносять машинку.

- Гроші, кому я маю дати: прокуратурі чи журналістам? - не вгаває пані.

- Заплатіть ними за комунальні послуги...

P.S.

На вулиці журналістам пояснили, що описане та конфісковане майно передається на зберігання в ЛКП. Якщо протягом п'яти днів з моменту вилучення майна заборгованість не погасять, то, відповідно до українського законодавства, майно реалізують.

Опис майна і його конфіскація - процедура болісна. Але подібні заходи, за словами «рейдівців», доволі ефективні. Про конфіскацію швидко дізнаються сусіди по під'їзду, будинку, вулиці. Часто після рейду протягом тижня за комунальні послуги і тепло платять активніше.

- А на тих, до кого не вдалося потрапити, щоб описати майно і так далі за процедурою, подаємо до суду, який виносить рішення про примусове проникнення у квартиру, з подальшим описом та конфіскацією майна, - каже Микола Павлеса.

Ось так. У наші часи прислів'я «Мій дім - моя фортеця» сприймати буквально не варто.

Фото з сайту news.iv-fr.net