У Львові дві мозаїки радянського періоду визнають культурною спадщиною

Дві львівські мозаїки 1964 року рекомендували до внесення до переліку обʼєктів культурної спадщини. Їхнім автором є львівський художник Микола Кристопчук, який робив мозаїки як дипломну роботу під керівництвом відомого митця Романа Сельського. Про це у понеділок, 14 вересня, повідомив Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА.

Консультативна рада рекомендувала два мозаїчні панно до внесення до переліку обʼєктів культурної спадщини. Це «Львівські будівельники» та «Не забудьте пом’янути…», створені у 1964 році на бічних фасадах будівель на вул. Стефаника, 16 та Каліча Гора, 8.

Мозаїки розташовані на сусідніх будівлях, одна навпроти другої

Микола Кристопчук створив мозаїки як дипломну роботу у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині – Львівська національна академія мистецтв) під керівництвом відомого художника Романа Сельського. Він закінчував мистецький виш в останньому випуску кафедри монументалістів перед її закриттям радянською владою.

На мозаїці «Львівські будівельники» зображені п’ятеро робітників, конструктивні елементи й підйомні механізми, позаду яких видніються львівські пам’ятки – ратуша, оперний театр, порохова вежа, Латинський кафедральний собор, вежа Корнякта.

Мозаїка «Львівські будівельники» із силуетами Львова

Друге панно «Не забудьте пом’янути…» присвячене образу Тараса Шевченка, поруч із ним зображені жінки та діти в українських костюмах та рядок із «Заповіту».

«Вони формують єдиний художній комплекс у внутрішньому дворовому просторі та композиційно взаємодіють між собою. Разом ці твори створюють своєрідний діалог між матеріальним і духовним вимірами міста – працею, будівництвом, розвитком Львова та його культурною пам’яттю», – до такого висновку дійшли члени консультативної ради, які рекомендували визнати мозаїки культурною спадщиною.

Мозаїка «Не забудьте пом’янути…»

Ці дві мозаїки, за висновками фахівців, є типовим прикладом монументально-декоративного мистецтва 1960-х років та відображають мистецькі практики свого часу.

Автор фото – Віктор Швець