Несумлінність на межі саботажу
IQ

Несумлінність на межі саботажу

Як працює Комітет ВРУ з питань економічної політики

Олександр Онищенко, 14 вересня 2015 565 2

Всім відомо, у якому скрутному становищі перебуває українська економіка, якими є бізнес-клімат та інвестиційна привабливість країни, який потужний імпульс мають надати реформи економічної політики держави для покращення ситуації. Зрозуміло, що велике значення для цього має робота Верховної Ради над законодавчим забезпеченням реформ.

Також усі громадяни знають, що парламентарі мають затверджувати закони після їх ретельної підготовки та професійного опрацювання у відповідних комітетах ВР. Головний тягар цієї роботи припадає на Комітет Верховної Ради з питань економічної політики, до предметів відання якого належать:

– державна економічна політика;

– регулювання державних закупівель;

– ціни і тарифи, ціноутворення;

– господарське законодавство;

– кооперація (крім сільськогосподарської кооперації);

– державна політика у сфері побутових відходів та металобрухту;

– застава, лізинг, концесія, оренда, розподіл продукції, управління майном, що перебуває у державній чи комунальній власності;

– приватизація державного і комунального майна, націоналізація, реприватизація, банкрутство тощо;

– антимонопольна політика, розвиток економічної конкуренції, захист прав споживачів;

– регуляторна політика.

Варто також вказати, хто керує комітетом. Голова комітету – Андрій Іванчук (Народний Фронт), заступник голови – Юрій Соловей (Блок Петра Порошенка), секретар комітету – Богдан Матківський (Блок Петра Порошенка). Голови підкомітетів: з питань державної економічної політики, регулювання державних закупівель, державної політики у сфері побутових відходів та металобрухту – Альона Кошелєва (Радикальної партії Олега Ляшка); з питань цін і тарифів, ціноутворення, регуляторної політики, кооперації, захисту прав споживачів – Геннадій Чекіта (Блок Петра Порошенка); з питань приватизації державного і комунального майна, націоналізації, реприватизації, банкрутства, застави, лізингу, концесії, оренди, розподілу продукції, управління майном, що перебуває у державній та комунальній власності – Анатолій Денисенко (позафракційний); з питань господарського законодавства, антимонопольної політики, розвитку економічної конкуренції – Сергій Фаєрмарк (Народний Фронт).

Серед членів комітету є депутати і від «Опозиційного блоку», і від депутатської групи «Воля народу», і від «Самопомочі», і від депутатської групи «Економічний розвиток».

Загалом до комітету потрапили 15 народних депутатів, котрі завзято працюють над законодавством з питань економічної політики. Причому головними результатами цієї роботи є відхилення поганих законопроектів, доопрацювання та подання на розгляд сесійної зали тих проектів, які, на думку більшості членів комітету, заслуговують на те, щоб бути затвердженими парламентом. Всі рішення комітет приймає на своїх засіданнях, яких після обрання нинішнього складу Верховної Ради відбулось 19.

Якщо переглянути протоколи засідань комітету, то можна підрахувати, що загалом комітет розглянув 46 проектів законів. Багато це чи мало? Станом на 21.08.15, за даними офіційного сайту Верховної Ради України, на розгляді комітету перебуває 82 законопроектів, стосовно яких комітет визначено головним, та 160 проектів, щодо розгляду яких комітет не є головним, але має висловити до них свою колективну думку. Виходить, що цей комітет загалом отримав на опрацювання 242 законопроекти, а п розглянув лише 46, тобто трохи менше двадцяти відсотків. Важко вважати це надвеликим досягненням.

Яка ж доля чекає на інші законопроекти? Дивимось план роботи Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики на період третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (вересень 2015 року – січень 2016 року).

Розділом І «Підготовка проектів законодавчих актів на розгляд Верховної Ради України» цього документа передбачено розгляд 81-го законопроекту. Тобто інші документи цього року шансів не мають, навіть якщо план буде виконано повністю, що взагалі-то викликає деякі сумніви. До речі, до плану так і не потрапили деякі проекти з тих, що зареєстровані наприкінці минулого року, а це означає, що їм доведеться перебувати у «довгій шухляді» щонайменше рік.

Але є ще одна дивина: з 81 запланованого законопроекту  позначено як вже розглянуті 39. Тобто протягом третьої сесії планується розглянути лише 42, тому «поза грою» ще залишиться 157 законопроектів. А скільки ще буде надано нових законодавчих ініціатив і коли до них дійде черга?

Щось не дуже оптимістичні плани. А Розділ ІІ документа (законопроекти, які комітет має розглянути і подати свої пропозиції) містить лише 38 пунктів із тих 276, які чекають свого часу.

А ще якось незрозуміло, за якими принципами будуються плани та порядки денні засідань комітету. Чому, з яких підстав чи міркувань деякі питання розглядаються майже відразу після їх отримання, а деякі не можуть дочекатись своєї черги?

Може, комітет з економічної політики бере не кількістю, а якістю? Подає для негайного розгляду у сесійній залі такі пропозиції, що стрімко покращують не тільки макроекономіку, а й повсякденне життя всього народу? Ой, щось це не дуже помітно. Ані законів таких не занадто багато, ані показники економіки не дуже швидко зростають, ані добробут населення.

До речі, про населення та його добробут. Про можливості знайти роботу (яка напряму залежить від темпів зростання економіки та умов ведення бізнесу). Про мінімальні зарплати та пенсії (які теж мають залежати від економіки та законів, що на неї впливають). Про комунальні тарифи, ціни на енергоносії. Недарма на початку цієї статті описано компетенцію комітету. Там і ціни, і тарифи, і державна економічна політика, і господарське законодавство. Щось малувато чути про рішення комітету, які б сприяли, наприклад, зменшенню тарифів на газ або електрику для населення. Або про такі, щоб суттєво покращили умови ведення бізнесу. Навряд чи можна стверджувати, що якість рішень комітету компенсує їх невелику кількість.

А може, ми нічого і не втратили від такої «плідної» роботи комітету? Той, хто бажає ретельно розібратися в цьому питанні, може подивитись весь перелік проектів, що перебувають на розгляді. Ми ж зараз звернемо увагу лише на деякі приклади, не заглиблюючись у суть самих документів.

№ 1864 від 27.01.2015 називається «Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств та запобігання рейдерству». У пояснювальній записці до проекту написано таке:

«Прийняття законопроекту зумовлено необхідністю:

– імплементації деяких положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;

– вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств та спрощення ведення бізнесу в Україні;

– попередження та протидія поширенню рейдерства, що спричинено корупцією в правоохоронній та судовій системі».

Здавалося б, корисна законодавча ініціатива, але вона чомусь не розглядається вже більш як півроку.

№ 2677 від 20.04.2015 «Проект Закону про внесення зміни до статті 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо участі організацій громадянського суспільства у державному регулюванні цін». Метою прийняття проекту Закону України є надання професійним спілкам, організаціям захисту прав споживачів, іншим громадським організаціям права здійснювати контроль (у взаємодії з відповідними уповноваженими державними органами) за додержанням законодавства у сфері державного регулювання цін. А це, враховуючи наростання напруги у зв’язку із стрибками цін та тарифів на енергоносії та житлово-комунальні послуги, вкрай важливо.

№ 2710 від 23.04.2015 «Проект Закону про соціальні підприємства». Як зазначено у пояснювальній записці до проекту, «Основною метою законопроекту є впровадження правових умов створення соціальних підприємств та державного сприяння їх діяльності для забезпечення гідного рівня життя як окремої особи, так і регіону та країни в цілому. Законодавче визначення відносин у цій сфері має забезпечити втілення головного пріоритету демократичних та економічно розвинених країн – задоволення життєвих потреб людини, поєднавши принципи економічної ефективності та соціальної спрямованості у діяльності суб’єктів господарювання». Теж нібито не зайва ініціатива.

І ще недарма вказано повний перелік керівників комітету, їхні посади. Люди мають знати, кому дякувати за плідну роботу. І не зайве звернути увагу на те, що деякі члени комітету взагалі не дуже сумлінно працюють у сесійній залі:

Участь у голосуваннях на пленарних засіданнях ВР (всього у ВР VIII скликання відбулось 2388 голосувань):

То, може, справа банально у недостатній сумлінності деяких народних обранців? Зокрема здається, що сам голова комітету пан Іванчук не дуже переймається роботою у сесійній залі. А як відомо, від керівника, його енергії, ініціативи та цілеспрямованості багато що залежить.

Що ж до загальної оцінки роботи економічного комітету, то вона має опиратись не лише на наведену статистику, а й на успіхи економіки країни. А стан нашої економіки, разом із темпами її зростання та реформування, м’яко кажучи, не найкращий.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук