Новий Генплан Луцька передбачає збільшення жителів до 220 тисяч

У народному домі "Просвіта" відбулися підсумкові громадські слухання щодо обговорення Генерального плану Луцька на наступні 25 років. У ньому взяли участь міський голова Луцька Богдан Шиба, представники державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто", головні архітектор та художник міста Георгій Шевчук і Ярослав Матвіїв, депутати міськради, представники прилеглих до міста територіально-адміністративних одиниць, журналісти, лучани, - повідомили ZAXID.NET прес-службі Луцької міської ради.

Насамперед, міський голова окреслив основні принципи доцільності розробки та впровадження нового Генерального плану Луцька. Він зазначив, що Генплан - це містобудівний документ, а не документ із землевпорядкування. Він не передбачає суттєвого розширення меж міста, проте, навіть, якби і передбачав, то земельні питання вирішувалися б все рівно в спеціально передбаченому законодавчому полі. "Місто не ставить собі за мету забрати навколишні землі. Генеральний план Луцька розроблений з врахуванням існуючих меж. Що ж до решти земель, то все здійснюватиметься за доброю волею територіально-адміністративних одиниць, які межують з містом", - зазначив Богдан Шиба.

"Новий Генеральний план Луцька - це серйозна містобудівельна політика міста. Перспективи міста у ньому реальні і реалістичні. Розрахунки, які бралися до уваги під час розробки Генплану, надзвичайно скрупульозні , а не надумані. Вони абсолютно відповідають вимогам на перспективу", - наголосив Богдан Шиба.

Також він повідомив, що згідно з новим Генеральним планом реконструкція житлових кварталів здійснюватиметься в межах уже діючих мікрорайонів. Що ж до функціонування транспорту в місті, то цим документом передбачено розвантажити центральну частину, задіявши інші вулиці. Таким чином, щоб на жодній з міський вулиць не було заторів. Крім того, Генеральний план передбачає збільшення зелених зон в місті для забезпечення екологічного мікроклімату Луцька. А, не задіяні території промзон, частково можна буде використовувати під житлову забудову та створення екологічних зон, зауважив він.

Як зазначив представник інституту "Діпромісто", Генеральний план Луцька, розроблений згідно з діючим законодавством України, і позитивна експертиза на нього уже є. Цей документ розрахований на наступні 25-30 років з врахуванням кількості населення та трудових ресурсів.

Що ж до громадськості, то їх цікавила низка питань про те, наскільки відрізняється новий Генплан від попереднього, чи були істотні зауваження, уточнення, доповнення під час його розробки, земельні питання стосовно прилеглих сіл та селищ, розширення вулиць, збереження та охорона земельних ділянок, на яких знаходяться культурно-історичні пам’ятки та інші. На всі питання дали відповіді міський голова, архітектори, проектанти.

Фахівці зазначили, що коли розроблявся попередній план міста, а це в 1977 році, тоді планово були закладені такі показники: кількість населення в Луцьку протягом наступних 30 років повинна була зрости до 300 тисяч осіб, натомість на сьогодні є трохи більше 200 тисяч. Проте, якщо років десять тому, в Луцьку була тенденція до зниження кількості жителів, то протягом останнього часу є позитивна демографічна ситуація і, навіть, природній приріст населення. До прикладу, у Луцьку на 1 тисячу осіб припадає 13 новонароджених, більшим є показник тільки в Ужгороді - 14. Крім того, на таку ж кількість населення припадає 10 смертей. Відтак, кількість мешканців збільшується і становить сьогодні майже 210 тисяч. Новий Генеральний план Луцька передбачає збільшення населення міста протягом розрахункового періоду до 220 тисяч осіб.

Житловий фонд у попередньому плані міста був запланований у межах 5,5 млн.кв.м, але з того часу освоєно близько 25%. Все нове житло було розраховано на багатоповерхову забудову, про індивідуальну мова зовсім не йшлася. Тоді ж, протягом розрахункового періоду, планувалося на 1 тисячу осіб до 100 автомобілів, сьогодні ж маємо близько 200. Тобто, транспортне навантаження майже вдвічі збільшилося. Новим Генпланом передбачено збільшення автомобілів до 300 на 1 тисячу населення протягом розрахункового періоду.

Що ж до збереження культурно-історичних пам’яток та охорони земельних ділянок, на яких вони знаходяться, то, як зазначили фахівці, насамперед, потрібно розробити новий історико-архітектурний опорний план. Він повинен бути в кожному місті, де є історичні пам’ятки національного значення. Після проведення паспортизації всіх пам’яток і внесення їх у державний реєстр, відбудеться отримання на кожен окремий об’єкт паспорта та акту на землю, де він знаходиться.

Після обговорення на громадських слуханнях, Генеральний план буде винесено на розгляд депутатів Луцької міської ради.