Папа Римський – фанат Російської імперії

У середу, 30 серпня, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповість про те, як Папа Римський проявив своє захоплення російським імперіалізмом і як на це відреагувала українська Церква.

Папа Римський Франциск фанатіє від Російської імперії. Серед його кумирів Пьотр Перший і Єкатєріна Друга. Звісно, я вживаю слово «кумири» лише у метафоричному сенсі. Навряд чи у покоях Папи висять ікони російських імператорів. Такий прояв ідолопоклонства суперечить заповідям, які Мойсей отримав від Бога на горі Синай. Хоча поведінка Папи сьогодні настільки дивна, що дуже складно бути впевненим хоча б у чомусь.

За півтора роки великої війни Росії проти України Папа Римський вже багато нагрішив. До України він так і не доїхав, пояснюючи це зайнятістю і станом здоров’я. Хоча за цей час Понтифік відвідав Канаду і Казахстан, а це дуже далекі і виснажливі поїздки. Нещодавно Франциск також був у гостях у Віктора Орбана в Угорщині, але до сусідньої України Папі доїхати складно. І справа тут зовсім не в зайнятості чи самопочутті, а політичному розрахунку. Навесні глава Ватикану сам озвучив, що умовою поїздки до України є відвідини Москви. Якщо ж у Росії його не приймуть, то й до України Папа не приїде. Ось таке «або-або» від Франциска.

Своє захоплення Росією Папа Римський висловлює регулярно. За його словами, росіяни це «великий народ», який не може бути жорстоким, бо читав Достоєвського. А ще Папа припускає, що Росію могли спровокувати на війну. І не просто на війну, а на «Третю світову». Коротше кажучи, Франциск каже приблизно те саме, що й Путін, тільки уникає прямих звинувачень на адресу «англосаксів».

І ось днями Папа знову відзначився. У зверненні до католицької молоді Росії Франциск назвав свою аудиторію «спадкоємцями великої імперії, великої матінки-Росії». Він згадав, що Росія це країна святих і видатних правителів, серед яких Пьотр Перший і Єкатєріна Вторая.

Тарас Шевченко мабуть би з Папою Франциском не погодився. Наш поет теж залишив свій відгук про Петра і Єкатєріну в поемі «Сон»: «Це той первий, що розпинав нашу Україну, а вторая доконала вдову сиротину. Кати! Кати! Людоїди! Наїлись обоє, накралися; а що взяли на той світ з собою?». На думку Папи Франциска, на той світ криваві російські правителі пішли в ореолі вічної слави творців великої цивілізації. І саме тому він з таких захопленням говорить про Росію.

Звісно, що Папа Франциск не в курсі про те, що Пьотр Перший вирізав тисячі мешканців Батурина, а Єкатєріна продовжила репресивну політику щодо України, зруйнувавши Запорізьку Січ. Зрештою, донедавна в українському місті Одеса стояв пам’ятник імператриці Єкатєріні, тому що її русифікаторський проект виявився доволі тривалим і стійким. Однак навіть підтримка п’ятої колони не допомогла, пам’ятник вдалося демонтувати.

Чи повинен Папа Римський орієнтуватися в історії України, щоб не наражатися на критику з нашого боку. Якщо відповідати прагматично, то не повинен. Аргументую арифметично: в Україні 6,5 мільйонів католиків, з них 5 мільйонів це вірні УГКЦ. Для порівняння: у Бразилії 123 мільйони католиків, у Мексиці – сто мільйонів, в Італії – 50 мільйонів, у Польщі – 33 мільйони. Тобто Україна для Папи це «мале пиво». Однак Українська греко-католицька церква уже відреагувала на скандальну заяву Папи і чекає від нього пояснень.

Крім правильної і вчасної реакції УГКЦ, маємо також позицію МЗС України, яке наголошує, що подібною «імперіалістичною пропагандою … Кремль виправдовує вбивства тисяч українців та українок і знищення сотень українських міст і сіл». Римо-католицька церква в Україні теж відреагувала на заяву Папи. Там зазначили, що згадка Папи Римського Франциска про «велику Росію» з її величною культурою та людяністю засвідчують подальше існування міфу про гуманізм та велич держави, яка вже дев'ять років веде проти України кровопролитну та жорстоку війну.

Після таких реакцій у Ватикані почали здогадуватися, що цього разу Папа таки «дав у штангу». Там почали виправдовуватися, що Понтифік багато робить для України, а подібні непорозуміння викликані браком відповідного діалогу між Папою та Україною, на церковному та дипломатичному рівні. Тобто це наші дипломати і церква роблять недостатньо, щоб Папа нарешті усвідомив усю недоречність своїх заяв і вчинків? Це ж перекладання відповідальності, а не усвідомлення і визнання помилки. Тож виглядає на те, що у Ватикані ще не раз спробують влаштувати фарс зі спільним носінням хреста росіянами і українцями, а Папа і далі цілуватиметься з Кірілом та іншими митрополитами РПЦ.

Зрештою Францискові просто не пощастило, бо українці все ще пам’ятають нормального Папу – Івана Павла II, який, окрім гідного здійснення духовної місії, проявив себе як видатний дипломат і політичний діяч світового рівня. На тлі Кароля Войтили усі наступні Папи виглядають дещо випадковими персонажами на чолі Церкви. І це якраз той випадок, коли великі історичні зміни стають надмірним випробуванням для дрібної за масштабом особистості. І поставитися до цього можна хіба що з християнським співчуттям.