Пенсіонери стали заручниками бездіяльності влади

Михайло Цимбалюк
голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина»

Перевізники Львова та області переступили через чинне законодавство і тисячі пенсіонерів, самостійно вирішивши скасувати пільговий проїзд та зобов’язавши пасажирів на заслуженому відпочинку сплачувати повну вартість квитка за проїзд. Керівники автотранспортних підприємств нарікають, що відшкодувань за пільгове перевезення пасажирів недостатньо і тому вдаються до таких кардинальних дій.

З одного боку, я добре розумію перевізників, адже з обласного бюджету на ці потреби щороку потрібно приблизно 300 млн грн, яких, звісно, в казні просто немає… З іншого боку, вбачаю в цьому недопрацювання голови Львівської облдержадміністрації, адже саме ця структура мала би нести щонайменше моральну відповідальність за те, що відбувається в громадському транспорті області. Тим паче, що була задокументована домовленість між перевізниками і обладміністрацією про те, що пенсіонери сплачують половину від вартості проїзду, а в нинішніх умовах міська влада киває на обласну, а обласна на міську (ймовірно, що це вигідно обом, бо з 2006 року держава пільгове перевезення переклала на плечі місцевих бюджетів) – в підсумку потерпають пенсіонери, які за мінімальну пенсію не живуть, а виживають.

Раніше міністр соціальної політики Андрій Рева (обласне керівництво робило неабиякий на тому піар) обіцяв, що до 1 липня минулого року на Львівщині мають впровадити експеримент із монетизації пільг, однак цього не відбулося. Причина не відрізняється оригінальністю – в державному бюджеті не виділили грошей, а також не випрацювали чіткого механізму реалізації проекту.

Самоуправство перевізників мало б стати стимулом для обласного керівництва у запровадженні новітніх технологій контролю перевезення пасажирів. Дозволю собі нагадати, що електронні квитки або смарт-картки вже впровадили у Харкові, Вінниці, Житомирі, Тернополі і навіть у Мукачеве… Львівщина у цьому питанні залишається позаду…

Втім, повертаючись до проблематики монетизації пільг, мушу наголосити, що тут має бути витримана соціальна справедливість, адже люди, які мешкають у селі не користуються пільгами на проїзд, а у великому місті громадяни чи не щодня їх використовують (до речі, потрібно врахувати і те, що у містах є хворі, прикуті до ліжка). Окрім того, варто пам’ятати і про те, що в Україні нараховується від 10 до 14 млн пільговиків, які використовують право на повністю або частково безкоштовний проїзд і мені видається, що влада спеціально затягує процес монетизації, бо в цьому випадку в державному бюджеті доведеться шукати в рази більше грошей… Підтвердженням моїх думок може бути і те наскільки зараз тема монетизації пільг є непопулярною серед чиновників та ЗМІ.

За майже рік до виборів влада боїться експериментувати з пенсіонерами, адже, коли не напрацьований механізм монетизації пільг упровадять, незадоволених буде дуже багато, тому радив би нашим чиновникам досконало вивчити успішні приклади країн світу, уніфікувати їх до реалій українського життя і тоді проводити реформи… Бо зараз можна говорити тільки про те, що влада ставить і пенсіонерів, і перевізників у пастку власної бездіяльності.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук