Побудова цивілізованого кордону – перший крок до Європи

Трохи вляглись емоції після наради з Президентом України, присвяченій боротьбі з контрабандою та митними порушеннями та розбудові митної та прикордонної інфраструктури, то ж вирішив поділитись своїми роздумами.

Переглянувши ще раз відео наради і перечитавши пост Максима Нефьодова щодо купи проблем з розбудовою інфраструктури, вирішив розповісти про стан справ з цього питання у Львівській митниці, бо насправді вважаю, що саме таким чином зможу донести інформацію про ті проблеми, які існують. Тим більше, що до наради готував презентацію з питань порядку денного, то ж не пропадати даремно слайдам.

Почну мабуть з того, що проблеми з освоєнням грантових коштів ЄС існують не лише в митних органах і навіть не лише в Україні.

Як приклад, можна згадати будівництво РП спільного пункту пропуску «Угринів-Долгобичів», який було відкрито в червні 2014 року. Так, у вересні 2012 року польські підрядники розпочали будівництво пункту пропуску загальною вартістю 34,5 млн. польських злотих, з них майже 5 млн.євро за рахунок Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013. Так ось, при відкритті цього пункту пропуску українським контрольним службам не було передано у використання бокс поглибленого догляду, оскільки коштів на його будівництво не вистачило. При цьому польські служби запевнили, що найближчим часом інфраструктура для українських служб буде завершена. І ось уже 5 років, крім фундаменту у будівлі нічого немає. За цей час митниця звернулись до всіх можливих органів, неодноразово піднімали це питання і на двосторонніх зустрічах з польськими колегами та міжнародних конференціях (останній раз у Львові 30 березня цього року). Однак питання і досі не вирішено.

Також цього червня на нараді під головуванням Олександра Ганущина щодо реалізації проектів МТД вже в рамках нової Програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 з питань реалізації нових проектів дізнався, що багато з них мають так звані «проколи», тобто недостатнє фінансування, оскільки з моменту затвердження відповідного проекту до його реалізації вартість зросла і, відповідно, необхідно вирішувати питання дофінансування. На щастя, ті проекти МТД, що координуються головою обласної ради, мають підтримку, в тому числі шляхом додаткового фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету.

У рамках міжнародної технічної допомоги за програмою прикордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» 2007-2013 років у 2015 році розпочато будівництво «Фільтру пункту пропуску «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС загальною кошторисною вартістю 15,9 млн. грн. При цьому цей об’єкт можна умовно поділити на дві складові майже однакової вартості (будівельні роботи та закупівля-монтаж обладнання) Станом на сьогоднішній день, підрядником виконано такі будівельні роботи: змонтовано два стаціонарні павільйони з металевими навісами та електронними автомобільними вагами, встановлено шлагбауми, обмежувачі висоти, світлофори, влаштовано зовнішні інженерні мережі, проведено огородження, благоустрій та замощення території. Крім вищезгаданих робіт, що складає 95% від всіх будівельних робіт, залишилось закупити та встановити обладнання, а саме: систему зчитування номерів, систему санкціонованого доступу та відеонагляду, понад 100 відеокамер та оптико-волоконні кабелі. Наскільки я зрозумів саме на цьому етапі і стався так званий «прокол», бо у вартість проекту закладалась одна вартість обладнання, а по факту на момент закупівлі вартість вже була іншою. І, на жаль, в цей момент не вдалось знайти якісь джерела для дофінансування цієї МТД.

Завданням Львівської митниці, як отримувача (реципієнта) цієї допомоги було максимальне сприяння підрядникам у виконанні договорів та збереження до введення у дію у належному стані вже частково готових об’єктів. І це завдання, попри тривале призупинення робіт, митницею забезпечено. Незавершені будівлі – в належному стані.

На сьогоднішній день митниці вже на цей же проект виділено майже 27 млн грн, однак для його завершення необхідно провести аудит вже здійснених робіт, передачу незавершеного будівництва на баланс митниці.

Якщо ж говорити про інші проблеми з інфраструктурою у спільних пунктах пропуску Львівщини (Смільниця, Грушів, Угринів), то до них можна віднести відсутність холодильних та морозильних камер схову вилучених товарів, відсутність залу для проведення контролю автобусів по в’їзду в Україну в Грушові та Смільниці загалом, неврегулювання питання щодо використання українськими митниками та прикордонниками сканерів, які перебувають в експлуатації польських контролюючих служб. Ці питання також неодноразово піднімались перед польськими митниками та відповідними воєводствами. Очевидно вирішення даних питань має ініціюватись як на рівні обласної державної адміністрації, так і центральних органів виконавчої влади.

Взагалі вже неодноразово озвучувалась думка, що митниця не повинна займатись розбудовою пунктів пропуску, оскільки це не є її профільною функцією. Відповідно ці речі слід передати для виконання до місцевих органів державної влади. Досвід організації будівництва пунктів пропуску у Польщі свідчить про доцільність такої пропозиції. Разом з тим зміна виконавця без виділення ресурсів для реалізації фактично нічого не змінить. Так, у Львівській області на території України діють три великі автомобільні пункти пропуски (Рава-Руська, Краковець, Шегині). Так ось для їх утримання виділяється приблизно стільки ж коштів як у Республіці Польща для одного малого пункту пропуску (Кросценко). І вічне недофінансування цих потреб зумовлює необхідність пошуку додаткових джерел, в тому числі за рахунок коштів місцевих бюджетів.

P.S. Дещо пізніше трохи детальніше розповім про стан справ з інфраструктурою в пунктах пропуску Львівщини, що розташовані на українській стороні, перспективи та проблемні питання.