Політичним спекулянтам час на карантин

Маю для вас неприємний, але вже неспростовний факт. На нас чекає економічна криза. Через карантин світ уже потерпає: фінансові ринки падають так стрімко, як не падали 30 років. Очевидно, наслідки відчує і Україна. Утім, наскільки вони будуть потужними – залежить від того, як довго ми будемо боротися з коронавірусом та наскільки ефективною в тому процесі буде влада. І йдеться тут не лише про управлінські якості, а ще про й сміливість посадовців приймати непрості рішення та відстоювати їхню доцільність.

Карантин рано чи пізно закінчиться. А що тоді? Як ми будемо виходити з того процесу? Наскільки болісним буде цей вихід? Я б не відкладав ці питання на потім. Тим паче, якщо є змога діяти на випередження.

35% підприємців Києва були вимушені зупинити роботу своїх компаній внаслідок карантину. А 40% найманих працівників у наступні тижні ризикують залишиться без роботи. Такі результати онлайн-опитування оприлюднила напередодні «Економічна правда».

Очевидно, такі цифри з невеликою похибкою актуальні і для Львова. Достатньо поглянути на порожні вулиці – нема львів’ян, нема туристів. Чи не найвідчутніше карантин вдарить по сфері послуг – розважальні заклади, готельно-ресторанний бізнес, заклади культури, туристична сфера, косметологія і перукарні, а також страхування, реклама, пасажирські перевезення і будівництво.

І сьогодні я про містобудування. Через реформування/ліквідацію ДАБІ і фактичне згортання децентралізації цю галузь ще до карантину почало лихоманити. Які сценарії розвитку подій далі – не спрогнозує ніхто. Але наразі за інерцією все ще працює. Зрозуміло, не на всю потужність. Але працює.

Будівельники у деяких ЗМІ констатували: за підсумками 1-го тижня карантину, на первинному ринку нерухомості активні будівельні роботи продовжилися на понад 50% об’єктів, що будуються, на 30% – роботи велися частково, 20% – були тимчасово припинені. Забудовники бояться припиняти роботи, щоб не злякати інвесторів.

Так-от, до чого я веду. У нинішніх нелегких умовах треба вітати та підтримувати ті галузі, які хочуть працювати. Зокрема і містобудування, яке може і повинно працювати. Але це не означає однозначну індульгенцію для всіх. Поблажок для забудовників не буде. Підтримку отримують тільки законні питання та ті, які є в інтересах міста.

Чи має міський виконком приймати рішення тільки стосовно медицини та голосувати винятково за питання, пов’язані з карантином? Чому ми маємо зупинити всю містобудівну сферу? Як на мене це непрофесійно.

До слова, компетенція департаменту містобудування – не лише погодження на зведення нових будинків, це і міські парки, і висадження дерев на вулицях Львова, це і питання МАФів, і облаштування громадських просторів, навіть якість повітря у Львові також.

Багато політиків, які перед виборами стали експертами з усього, зчиняють галас: у такі важкі часи міський виконком дозволяє собі видавати містобудівні умови і обмеження. Але чомусь мовчать, що міські інспекції архбудконтролю мають проблеми, бо через ліквідацію в Україні ДАБІ ми не можемо проводити перевірки – контролювати, хто і що будує, штрафувати і притягати до відповідальності недобросовісних забудовників. Крім того, лише на днях нам відновили доступ до реєстру. Оце проблема! З оцим мали б ті, хто дуже переймається, бігати й кричати з усіх усюд.

Але це серед наляканих карантином львів’ян «не заходить». Примітивна демагогія про «одну маску на лікарню» чи «який лікувальний ефект містобудівних умов» і звісно ж про «владу, яка нічого не робить» - оце той коник, якого осідлали кандидати, що готують підґрунтя на вибори. Вважаю, це просто політичне мародерство.

Я усвідомлюю, що цим блогом у будь-якому разі викличу неоднозначну реакцію усіх «зацікавлених». Але хочу таки сказати насамкінець важливу річ.

Карантин – це дуже великий виклик. Для людей, які намагаються зберегти своє здоров’я та життя. Для бізнесу, який намагається втриматись на плаву. Для чиновників та урядовців, від рішень, досвіду та професіоналізму яких великою мірою залежить, із чим ми розпочнемо наше післякарантинне життя.

І як на мене, вихід тільки один – кожен має робити свою справу, відповідально і з холодним розумом. А от політичним спекуляціям – варто оголосити карантин.