ДІАМ відкриває скриньку Пандори. Тому що «послідовні»…

Від сьогодні Держінспекція архітектури та містобудування України надає послугу – онлайн-оскарження відмови у видачі містобудівних умов і обмежень. МУО – це основний документ, який ще наразі державні містобудівні мужі залишити місцевому самоврядуванню і яким можна тут, на місцях, регулювати забудову в громадах.

Згортання децентралізації? Так! Лобізм забудовників? Так! Боротьба з корупцією? Не в тому місці!

Це рішення просто чудово демонструє цілковиту відмову від контролю за будівництвом у державі. Бо структура, яка мала б це робити, відверто заявляє про те, що перетворюється на такий собі онлайн-сервіс для забудовників.

Будь-яка система потребує контролю для запобігання хаосу, виправлення помилок і щоб вчасно адаптуватись до якихось змін. Здавалося б, що в час війни контролю мало би бути більше, але ж ні. Мабуть, містобудівна сфера – якась «улюблена донька», якій дозволено все. І якщо не пакетом у вигляді законопроєкту 5655, то хоча б завдяки отаким точковим змінам і нововведенням.

Чому переконаний, що ДІАМ такою «послугою» відкриває скриньку Пандори?

Та бо це чудово демонструє нещодавній кейс вул. Олесницького, 1 у Львові – безпрецедентний випадок, який просто не налазить на голову. Інспекція Держархбудконтролю у Львові ще в грудні 2025-го видає припис про знесення цього самобуду, а ДІАМ – через пів року «за відсутності підстав для відмови» видає дозвіл на його будівництво.

Питання є? Питань нема.

Але до суду Львівська міська рада таки піде. Бо самобуд – він і в Африці самобуд, яким схематозом це не прикривали б.

Але розберімо на молекули те, що відбулося.

Насправді це яскравий приклад того, як забудовник уміло скористався лазівками в містобудівному законодавстві, про які ми з експертами торочимо не один рік поспіль. А держава їх не просто залишила, вона їх йому створила. І сьогоднішньою «послугою» продовжує це робити.

Вул. Євгена Олесницького, 1, на Левандівці – як видно із фото [на головному фото] коробка будинку вже зведена. Жодного дозволу Львівська міська рада на це не видавала.

Містобудівні умови і обмеження

У вересні до Львівської міськради звертається Деркач М. М. На ділянці у зоні Ж-1, де передбачена садибна забудова, тобто можливі однородинні будинки, він мав намір будувати багатоквартирний будинок. Звісно, міська рада йому відмовляє.

Через два місяці він знову звертається до міської ради, але за кілька днів свою заяву відкликає. Щоб наприкінці серпня 2023-го знову податися на містобуди.

Так збігається у часі, що в цей період тривають судові процеси щодо повноважного органу від ЛМР видавати містобуди. І в цей період у зв’язку з рішенням суду жодних містобудів не могли видавати. Це тривало кілька місяців.

Тож забудовник не розгубився і скористався лазівкою №1, яку дала йому держава – принципом мовчазної згоди. Вчасно (за 10 днів від дати звернення) не відмовили – значить, погодили. Безпека будівництва? – Не чули, не бачили…

За кордоном можна роками чекати на дозвіл від місцевої влади, поки не буде узгоджено всіх аспектів будівництва, включно зі схваленням від громади. У нас на це 10 днів. Не встигли – ви корупціонери, а забудовник-няшка хай будує. Сумно…

Клас наслідків

На фото прекрасно видно – це будинок на 5 поверхів, на 1 під’їзд. Навіть не найбільша, відверто кажучи, багатоповерхівка. Але не вірте очам, мабуть, це ілюзія чи дива сучасної архітектури. Бо на папері це будинок класу наслідків СС3.

Для непосвячених поясню: це найвищий рівень відповідальності та складності будівельних об'єктів в Україні. І масштабних – коли на об'єкті постійно перебуває понад 400 осіб. До цього класу наслідків належать будівлі та споруди, аварія яких може призвести до масових людських жертв, колосальних економічних збитків або серйозних екологічних наслідків. Приклади таких об’єктів – великі торгові центри, стадіони, школи чи університети, мости, ТЕЦ, хімічні заводи, а також багатоповерхові висотні житлові комплекси від 25 поверхів і вище.

І от вам лазівка № 2. Забудовник чудово розумів, що дозвіл від Львівської міської ради не отримає, бо мав купу порушень в документації і зауважень щодо мереж, тому присвоїв своєму будинку клас наслідків СС3 і втік на ДІАМ у Київ. Саме цей клас наслідків донедавна давав змогу отримувати дозволи на будівництво у столиці. Але тепер і це змінилося. Зараз ДІАМ може видавати дозволи на будівництво для всіх класів наслідків. Сервіс – наше все. Але то для забудовників. А для людей – проблеми.

Комунікації

Будинок на фото бачите. Каналізації тут нема. Є лише договір, укладений із сусідньою хатою. Не багатоповерхівкою, а із одноповерховим маєтком по сусідству, який начебто має щось там забезпечити в плані води і каналізації оце новозбудоване на п’ять поверхів. Це як взагалі можливо?!

Вангую, що якби туди заселились люди, то за якийсь час прийшли б до міської ради з вимогою «ми шо не люди, дайте нам воду і каналізацію».

Але ДІАМ це влаштувало. Договір на папері є – все чудово.

Схожа ситуація з газом – у реєстрі немає дозволів від служб, які відповідають за газифікацію будинку. Але забудовник якимсь папером у столиці тряс. А зі столиці воно ж не видно.

І це ще одна лазівка.

Так-от, мій сумний прогноз. Якщо так триватиме, то за рік-два ми прийдемо до ситуації, коли забудовник завантажить онлайн в якусь систему мотиваційний лист на тему «Чому я хочу будувати на вул. N у місті М» - і цього буде достатньо. Навіть більше, ніхто не перевірятиме, чи бува не згенерував цього листа ШІ.

Гроші є, бажання є – то хай будує. Вам шо, шкода?