Поліція відкрила справу щодо пошкодження старовинного костелу на Хмельниччині

Хмельницька поліція розслідує пошкодження під час ремонту неоготичного костелу в селі Підлісний Мукарів, внесеного до об'єктів культурної спадщини. Під час робіт працівники, які, за словами директорки музею, проводили ремонт без затвердженого проекту та археологічного супроводу, пошкодили фундамент, а також розкопали старі могили.

Про інцидент 7 серпня повідомила директорка Малієвецького історико-культурного музею Анастасія Донець. «Релігійна громада самочинно без проекту, без архітектора-реставратора вирішила зробити гідроізоляцію фундаментів. Тим самим ці фундаменти по суті знищивши. Порушено все: стару систему дренажу, водовідведення, обмазали неприпустимими сумішами камені, викинули стару ідеальну обмостку. Далі – гірше. Жодного археологічного супроводу. Дивіться відео, це кістки фундаторів костелу, його будівничих і меценатів. Дивом вціліла пам'ятка гине», – йдеться у дописі.

Жінка також опублікувала відео з місця ремонту, на якому видно, що у розкопаній під час ремонту землі є людські кістки.

У середу, 9 серпня, прес-служба поліції Хмельниччини повідомила, що щодо інциденту відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 298 ККУ (знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини).

«До Кам’янець-Подільського райуправління поліції надійшло повідомлення про те, що в селі Підлісний Мукарів на території неоготичного костелу Святого Йосипа Обручника проводяться реставраційні роботи, пов’язані з укріпленням фундаменту. Проте ці роботи здійснюються без необхідних дозволів та участі фахових спеціалістів. Як наслідок – пошкоджено будівлю храму та розкопано прилеглі поховання», – зазначають у поліції.

Зазначимо, що санкція статті передбачає до п'яти років ув'язнення. Водночас поки що підозр у цій справі нікому не вручали.

Додамо, що костел у селі Підлісний Мукарів був заснований у 1613 році. Щоправда, тоді він був дерев'яним. Вже в 1872 році звели кам'яний храм. За час радянської окупації храм використовували як склад, а згодом як музей. Богослужіння тут відновились у 1989 році.