Як готують майбутніх суддів
Суспільство

Як готують майбутніх суддів

Репортаж з їхньої Школи

Юлія Поліковська, 22 травня15471

Судова система в Україні переживає непростий процес реформування та кадрового оновлення. У відставку пішли близько 2,5 тис. «старих» суддів, то ж у цій надзвичайно важливій для суспільства сфері з’явилося дуже багато вакантних посад. На ці місця мають прийти люди відповідного професійного рівня, і для яких принципи верховенства права та доброчесності є не порожніми словами.

Щоб мати право стати суддею, необхідно скласти кваліфікаційний іспит перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС). Готують до цього випробовування у Національній школі суддів України. Помічники суддів, які пропрацювали на своїх посадах щонайменше три роки, завдяки своєму практичному досвіду проходять таке навчання, на відміну від випускників юридичних факультетів, не за рік, а за три місяці.

Зачислення до школи не відбувалося автоматично. Кандидати проходили іспит на знання права та української мови, тестування морально-психологічних якостей та спецперевірку документів кандидатів.

Майбутніх суддів навчають за апробованими у Європі методиками

- Чи було випробування на вступ до школи для вас легким, зважаючи на те, що працюєте у суді? – розпитую в кандидатів у Львівському регіональному відділенні Школи.

- Це не був простий іспит. Він по всьому законодавству одразу: і цивільному, й адміністративному, і господарському, і кримінальному, у формі тестів. Не було легко і тому, що на кожне тестове питання, є кілька варіантів відповіді: більшість наближено правильні, але лише одна із них справді правильна, чітка. – розповіла Ольга Куцик-Трускавецька, помічниця голови Львівського апеляційного господарського суду.

За словами кандидатки, іспит з української мови для майбутніх суддів виправданий, адже сприяє підняттю рівня грамотності в українських судах. Пані Ольга зазначила, що тести з української мови схожі на ті, що складають під час ЗНО. На кожне завдання в середньому припадає півтора хвилини, тож отримати 39 із 40 балів зі знання мови – хороший привід пишатися собою.

Наступною була спецперевірка документів, яка зокрема передбачає подання та перевірку декларації до НАЗК. Помічники суддів на сьогодні не є державними службовцями та не зобов’язані подавати податкові декларації. Через це, як стверджує частина аналітиків, саме вони можуть ставати корупційною ланкою у прийнятті судових рішень. Проте учасники Школи суддів декларації подавали, власне у якості кандидатів на посади суддів.

«Безумовно, ми здавали декларації. Їх перевіряли. Ті, до кого виникли питання до декларацій, давали пояснення. Наскільки я знаю, хто не пройшов цей етап перевірки, не був допущений до навчання у школі», розповіла Ольга Куцик-Трускавецька.

Відтак з кількох тисяч претендентів можливість навчатися у Школі суддів отримали 258 кандидатів, зокрема 80 – у Львові. Це – помічники суддів із усієї Західної України, які працюють у загальних, господарських, адміністративних судах, судах апеляційної інстанції.

Після короткого знайомства дізнаюся, що у багатьох стаж роботи у судах – не три, а п’ять і більше років. Запитую у таких кандидатів, чи дійсно мають намір стати суддею, сподіваючись відчитати для себе більше навіть не з самої відповіді, а з блиску в їхніх очах, виразу обличчя, постави.

- Чому Ви прийшли на навчання у Школі суддів?, – питаю в Ірини Федорович, яка працює помічницею судді уже вісім з половиною років.

- Є приказка: «Поганий той солдат, який не хоче стати генералом». Якщо ти з чимось працюєш щодня, всерйоз займаєшся цим, то хочеш удосконалюватися, бути не просто виконавцем, а творцем у своїй справі, хочеш досягати певних вершин.

- Маєте намір cтати суддею?

- Якщо я тут, то звісно, так, – спокійно і впевнено відповіла Ірина, що заохочує мене продовжити розмову.

- А скільки зараз є вакансій?

- Знаходила таку інформацію на сайті ВККС, тоді було 600.

- Що, на Вашу думку, має бути ключовим для судді в умовах українського сьогодення?

- Як би це не прозвучало високо, але найголовніше – дотримуватися принципу верховенства права. З цього виходить дуже багато елементів – це законність, недискримінація, поставлення людини, її соціальних благ, побуту вище від всього, врахування інтересів людини, насамперед її природних інтересів, і все що з цього витікає.

Навчання у Школі відбувається у формі тренінгів. Майже 90% викладачів школи – судді, які пройшли попереднє навчання та стали сертифікованими тренерами.

«Йдеться не про теорію, а про передачу практичного досвіду майбутнім колегам, тому навчання у Школі перевели у формат тренінгів із застосуванням різноманітних інтерактивних методик. Процес навчання максимально наближений до роботи. Практично кожне заняття супроводжується інтерактивними презентаціями. Учасники школи вивчають кейси судових справ, беруть участь у тематичних рольових іграх. З цього року навчання повністю комп’ютеризоване, кандидати мають персональні ноутбуки, і доступ до онлайн-платформи, де розміщуються необхідні матеріали та завдання. Це не лише пришвидшує і полегшує процес навчання, але й повністю виключає можливості впливу суб’єктивних чинників на результативність кандидатів», – розповіла керівниця Львівського регіонального відділення Школи Оксана Польна.

Навчання поділене на шість блоків: основи організації роботи суду і суддів та усі основні сфери судочинства: цивільне, господарське, адміністративне, кримінальне, та судочинство у справах про адмінпорушення. Після кожного заняття учасники навчання проходять проміжні оцінювання, завершуючи ж тематичний блок, отримують практичне завдання – повний пакет документів у судовій справі, вивчивши матеріали якої, мають написати проект судового рішення.

Майбутні судді моделюють розгляд судових справ

Судові справи, які вивчають кандидати, не вигадані, а реальні. ВККС відібрала масив розглянутих справ із українських судів. У них змінили персональну інформацію про учасників судового процесу, частину із цих справ використовують під час навчання та оцінювань у Школі, з рештою кандидати працюватимуть під час кваліфікаційного іспиту, під час якого необхідно буде написати чотири судові рішення з різних сфер судочинства.

«Під час занять кандидати отримували фабули справ і опрацьовували їх. На оцінюванні отримують повний пакет документів у справі. Кандидати мають розібратися у ній, зрозуміти, що це за правовідносини, якими нормативними актами вони врегульовуються. Звичайно, у позовній заяві вони зазначені, але може бути посилання не на ту статтю. Вони мають прийти до висновку, яке рішення слід прийняти та написати його проект, що складається із чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резулятивної», – пояснив керівник відділу спецпідготовки Школи Олександр Гащицький.

На іспиті необхідно написати судове рішення у справі, складеній на основі реальних

За його словами, напередодні увечері ректор Школи самостійно відібрав п’ять справ, а за пів години до початку кваліфікації з їх числа у Києві обрали ту, з якою мають працювати кандидати на оцінюванні.

Учасники школи зазначають, що навчання у формі тренінгів – ефективне і допомагає їм якісно підготуватися до оцінювання.

«Процесуальні кодекси уніфіковані, але коли пишеться рішення треба добре знати матеріальне право, відповідний кодекс: цивільний, господарський, кримінальний. Частина із нас не працювала у місцевих судах, має вузьку спеціалізацію. Я, наприклад, працюю в господарському суді, і щодня на практиці не застосовую інші кодекси. Проте у нас хороші тренери і з ними вдалося добре підготуватися. Ми отримали хороші результати після оцінювання блоку цивільного судочинства», – зазначив Олег Левчук.

Навчання у Школі допомагає кандидатам адаптуватися психологічно до майбутньої роботи, вважає Оксана Польна.

«Посада судді – це апогей юриспруденції. Зовсім незадовго кращі із кандидатів виноситимуть рішення іменем України, а це надзвичайно висока відповідальність. Робота судді складна. Людина на цій посаді окрім амбітності, вмотивованості і фаховості має мати високу працездатність, стресостійкість, бути до цього психологічно готовою. Те, що у процесі навчання є безліч оцінювань, допомагає їм відпрацьовувати модель поведінки у стресовій ситуації, і так опосередковано підготуватися до майбутнього», – зазначила вона.

Тренери ставляться до слухачів Школи як до своїх майбутніх колег. І хоч вони не несуть прямої відповідальності за те, як кандидати складуть кваліфікаційний іспит перед ВККС, все-таки загалом зацікавлені, щоб у суди прийшли кращі.

«Це наші майбутні колеги. Ми зацікавлені в тому, щоб у суди прийшли найкращі. Критерії відбору кадрів, які запроваджені в Україні, давно застосовується в Європі. Зокрема, якщо людина має юридичний диплом, але п’ять років не працювала, то має пройти кваліфікаційний іспит. Це – правильно, адже академічний вуз вчить основ теорії права, але вивчити право – замало, треба вміти його застосовувати. Тут необхідний не лише знання, але й логіка, і високий рівень працездатності», - зазначила тренерка, суддя Львівського апеляційного господарського суду Світлана Бойко.

У Львівському відділенні Національної школи суддів України навчається 80 кандидатів на посади суддів

Про готовність працювати суддями заявляють і самі кандидати. Кажуть, що збираються міняти ставлення до суддів в Україні своєю щоденною працею.

«Дуже важлива компетентність судді. Якщо він знатиме у свої справі все від А до Я, то у людей не виникатиме питань до винесеного рішення», – вважає Олег Волинчук.

Уже зараз вони готують себе до того, що рішення написані суддею – не просто документ, а чинник, що змінює життя людей.

«Під час тренінгів мені особливо сподобалася думка про те, що судове рішення потім живе своїм власним життям. Над цим треба задумуватися. Ти не просто виконуєш свою щоденну роботу, тобі треба усвідомлювати, що з рішення у людей виникають певні права й обов’язки, і воно стає важливим елементом суспільного життя», розповіла кандидатка на посаду судді Ірина Федик.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук