Що намагається приховати уряд Яценюка?

Якби наш уряд справді був зацікавлений у нейтралізації олігархів, що пролізли у сферу газовидобування

БлогиОлег Оленюк , 17 вересня 2015 292
Олег Оленюк
громадський діяч

З самого початку нинішнього пленарного тижня вітчизняний інформаційний простір знову заполонила тема тарифів на природний газ для населення. Вкотре як сенсацію подано факт закупівлі «Нафтогазом України» блакитного палива від «Укрнафтогазвидобування» за ціною 1 590 гривень за тисячу кубометрів. Відповідно, противники цінової політики уряду у газовій сфері вимагають зниження тарифів для населення хоча б до рівня середньозваженої ціни українського та імпортованого газу. У свою чергу уряд прикривається висновками міжнародного аудиту. Ось, мовляв, фахівці порахували – до 250 доларів за тисячу кубів імпортованого газу подали 900 гривень вартості транспортування магістральними газопроводами та розподільчими мережами, побавили ПДВ і вийшли на 7 198 гривень. Це та ціна, за якою нині українці купують природний газ….

Але ж у структурі газоспоживання (орієнтовно українські домогосподарства використовують 18 мільярдів кубів природного газу) 12 млрд. кубометрів становить газ українського видобутку від «Укргазвидобування», ціна якого не 250 доларів США, а 1 590 гривень. Якщо б приплюсувати 12 млрд. за ціною 1 590 та 6 млрд за ціною $250, розділити на три (відповідно до пропорції) та приплюсувати 900 гривень, то якраз і вийде 3 600 гривень, які «Нафтогаз України» подає як пільгову дотаційну ціну на зимовий період, для тих домогосподарств, які використовують газ для опалення обсягом до 200 кубометрів на місяць. Гаразд, абстрагуємося від соціальної складової проблеми й керуватимемося принципом єдиної ціни на природний газ для всіх споживачів.

А ось тут якраз і виникає чимало запитань. З травня поточного року держава начебто припинила будь-яке дотування різниці у цінах на газ для населення. За цей час від «Укргазвибодування» «Нафтогаз України» мав отримати 4 мільярди кубометрів газу за ціною 1 590 гривень. Якщо відкинути вартість транспортування і ПДВ при реалізації, то виходить, що НАК мав отримати прибуток від продажу згаданого обсягу газу в розмірі не менше 18 мільярдів гривень. У мене логічне запитання: куди поділися ці кошти? Чому мовчить голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв та прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк? Урядовців ще можна було б зрозуміти, якби А.Яценюк вийшов на трибуну парламенту і чітко сказав, що весь прибуток з різниці у ціні на газ вітчизняного видобутку та імпортованого скеровується на погашення боргу НАКу перед бюджетом та іноземними кредиторами. Потерпіть, мовляв, розрахуємося, а там може й ціну знизимо.

Але таких слів від уряду ми не чуємо. Натомість маємо якісь непереконливі пояснення ціни у 7 198 грн. за тисячу кубів газу і жодної гривні менше! Ба, більше, за даними народних депутатів від «Блоку Петра Порошенка – Солідарності» вже цьогоріч НАК «Нафтогаз України» у вигляді непрямих дотацій отримав з бюджету країни 30 мільярдів гривень! 30 мільярдів! Але це ще не все. Навесні деякі наші юні депутати зі штанів та спідниць вистрибували, розповідаючи, як підвищення ренти на видобуток природного газу до 70% «знищить олігархічний бізнес».

І що, панове і панночки, знищили? Аж ніяк! Бо першою під удар потрапила державна компанія «Укрнафтогазвидобування», котра з 1 590 гривень від ціни продажу палива «Нафтогазу України» 70% віддає у вигляді рентних платежів. А от кому і за якою ціною продають свій газ Онищенко, Зв’ягільський, Шуфрич, Рудьковський (якщо їх бізнес іще не перейшов до «правильніших пацанів»?) друзі Сашка «стоматолога» і Юри «єнакієвського» - цілковита загадка! Злі язики подейкують, що олігархи спокійно реалізовують свій газ по 5 000 – 6 000 гривень промисловим споживачам і тихенько посміюються над «борцями». А щоб зекономити на ренті у них є ефективний механізм перепродажу газу через власні фірми-прокладки. А це в сукупності 6 мільярдів кубів на рік! Мораль з цієї байки така: якби наш уряд справді був зацікавлений у нейтралізації олігархів, що пролізли у сферу газовидобування, то не знищував би драконівськими ставками ренти державну компанію, що дає країні дві третини газовидобутку, а елементарно встановив би (бажано на законодавчому рівні) чіткі правила розподілу продукції приватних газовидобувних компаній. Тоді держава мала б змогу за нормальною ціною викуповувати за потреби весь вітчизняний газ.

А так… маємо примітивне обдирання і населення, і того, хто працює на державу під глузливі насмішки усяких онищенків, яким, до речі, скоро знизять і ставки ренти. Бо у ВР вже є відповідний законопроект від найбільшої фракції…

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук