Система і вартості

Пора міняти систему на вартості

Чи справді буде змінено систему відносин – владних, суспільних, а також між владою і суспільством? Попри гасло «Пора міняти систему», помаранчева еліта систему не тільки не змінила, а й добряче покористувалися її можливостями, змарнувавши прекрасний шанс. Режим збанкрутував не тепер, коли раптом відмовився від підписання угоди про Асоціацію, на що, припустімо, мав арґументи економічного характеру, а ще тоді, коли перетворив Україну в закрите акціонерне товариство. Чи прокинемося ми, змусивши президента й уряд у відставку, завтра в країні без корупції і хабарництва – національної чуми, що вразила всі без винятку сфери нашого життя, «лівих» і «правих», «лібералів» і «консерваторів», «олігархів» і «маленьку людину», «столицю» і «провінцію», економіку, політику, культуру, наші мізки? Де не буде «відкатів» і «дерибанів»? Де в міліції не катуватимуть, а на пішохідних переходах не збиватимуть? Смішно покладатися на нових політиків, яких немає. Безвідповідально було би перекладати на них усе, якби вони й були. Нічого не зміниться, якщо все ще міфічні для нас вартості не стануть мірилом щоденних дій.  Якщо не дотримуватися їх і не наполягати на дотриманні. Без жодного компромісу і саме задля цього шукаючи компромісів. Ідеальна людина – ілюзія. Українське суспільство потребує людей порядних і компетентних. Цього досить. Скажуть, це справа не для сьогодні, а на завтра. Не погоджуюся. Інакше «завтра» виявиться «вчора». Інакше його може взагалі не бути, нашого «завтра».