Львівщина затвердила чотирирічну Стратегію національної памʼяті

Робоча група при Львівській ОВА напрацювала Стратегію національної памʼяті до 2030 року. Документ повинен формувати сучасну національну пам’ять, підтримувати ідентичність та історичну свідомість громадян, повідомили 1 січня в ЛОВА.

Над документом працювали військові й ветерани, зокрема історики, науковці, освітяни, культурні діячі, музейники, журналісти, депутати та фахівці з комеморативних практик. Також робоча група консультувалася з керівником Українського інституту національної пам’яті Олександром Алфьоровим та редактором «Історичної правди» Вахтангом Кіпіані.

Стратегія передбачає завдання у таких шістьох напрямках:

1. Місця пам’яті, меморіальні комплекси, меморіальні таблиці, пам’ятники, українські військові некрополі (поодинокі поховання), інші просторові об’єкти національної пам’яті українського народу.
2. Збереження історичних (усноісторичних) джерел, архівних фондів, розвиток музейної інфраструктури.
3. Популяризація української історії.
4. Культура пам’яті. Комеморативні практики.
5. Розвиток історичної науки у сфері національної пам’яті українського народу. Історія України у школі.
6. Відновлення історичної справедливості, розвінчування історичних міфів, формування українського погляду на українську історію, боротьба зі шкідливими іноземними історичними наративами.

«Національна памʼять – це не тільки про минуле. Це основа національної безпеки та майбутнього. Втрата памʼяті робить суспільство вразливим до маніпуляцій, а державу – до агресії. Після 2022 року наша область завершила очищення публічного простору від радянських і рocійських маркерів: демонтували понад 320 пам’ятників і символів, перейменували сотні вулиць, площ і об’єктів топоніміки. Тепер логічний наступний крок – після очищення має прийти наповнення: повернення справжніх сенсів, які роблять нас сильнішими», – повідомив голова ЛОВА Максим Козицький.

Документ пройшов експертні обговорення й отримав схвалення від робочої групи. Стратегія актуальна до 2030 року.