Трамп і перемовники працюють, щоб позбавити Україну європейської підтримки: що робити
Інші блоги автора
Вчора, як повідомляють джерела Politico, Трамп долучився телефоном до розмови європейських лідерів та поставив під сумнів потребу подальшої підтримки України країнами Європи.
Також, як повідомляє The Washington Post, Трамп заявив, що країни Європи витрачають «мільярди й мільярди» доларів на підтримку України та розбудову власних ВПК, які б вони могли вкласти у власні країни. І підкреслив, що країнам Європи має бути соромно витрачати стільки грошей на зброю (ред. тим паче не американську, забув додати Трамп), коли путін «хоче миру» (натяк, що «підла Європа» та Україна – не хочуть?).
Заявлені Трампом тези відповідають наративам промосковських сил у Європі. Важливо ще зазначити, що під час розмови й до неї активну роль відігравали Віткофф і Кушнер, які останнім часом сконцентрувались на перебуванні в Європі.
Ті, хто стежить за каналом і пам’ятає мої попередні дописи, могли помітити, що я вже зазначав, що наступним етапом дій американців буде саме розхитування Європи щодо підтримки України. І визначну роль у цьому будуть відігравати посланці «Віткофф і Кушнер».
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleПриклад цитат минулих дописів:
Допис за 21 жовтня: «Втратимо Європу – програємо»
3. Найголовніше. Своїм схваленням даємо легітимність поїздкам Віткоффа та Кушнера до Європи (ну і до Кремля) «під ширмою мирних перемовин». Про ширму нарешті не так давно визнав сам Зеленський, але чомусь робимо знову ту саму помилку.
Роблячи це, ми підставляємось під найнебезпечніше – що ці двоє рано чи пізно додовбають Європу (за підтримки певних кіл у самій Європі), як нещодавно додовбали санкції проти Усманова.
Чим довше ми даємо змогу – тим більша ймовірність ризику.
Допис за 14 листопада:
Оскільки наша перемовна позиція є неповноцінно незалежною, а зумовлена рівнем підтримки Європи. Тож до наступного раунду американці посилять впливи і тиск на уряди країн Європи (особливо в електоральному для Європи 2027 році).
Допис за 15 листопада: «За чим слідкувати у наступний місяць щодо імітації перемовин і чому це важливо»:
Дуже активно, як мінімум листопад-грудень, звіряв би годинники з Європою, проводячи нон-стоп зустрічі, щоб не упустити момент, чи не відбулось у них якесь зміщення позиції під впливом діяльності американської перемовної групи та маніпуляціями Кремля.
Я це демонструю для того, щоб показати, що заяви Трампа і подальше кивання Віткоффа і Кушнера – це не якась неочікуваність, яка раптом сталась. Це дія, яку можна було попередньо вирахувати та прорахувати, бо вона вкладається в бачення, яке хочуть реалізувати Віткофф-Кушнер + Дмитрієв, та їх поточну діяльність. І цю діяльність мало б відстежувати СЗР, а не брати участь у перемовинах.
І саме тому я багато місяців зазначаю подібне у дописах з такими цитатами.
Єдина доступна стратегія – критикою сприяти обмеженню Трампа в Конгресі та поетапному процесу невизнання (з боку України) посередників, таких як Віткофф.
Українська сторона, не обов’язково прямо (але для медійного тиску на критичність слухань – можна і прямо), має сприяти, щоб Віткофф постав перед Конгресом.
Нам потрібно допомогти колегам у Конгресі за два місяці сформувати «питання до адміністрації Трампа та інших дійових осіб». І важливо запускати це на тлі ейфорії зараз, щоб до початку роботи нового Конгресу 4 січня був уже опрацьований і сформований запит.
Ще раз:
Бо часто мої тези зводять до Трампа і до того, що це не вплине на його ставлення до Віткоффа. Так питання не в Трампі (він безнадійний). Питання в тому, щоб захистити наші інтереси у Європі, а для цього необхідно репутаційно ускладнити Віткоффу та Кушнеру перебування у цій Європі, і зробити так, щоб зустрічі з ними для європейських лідерів були репутаційно ризикованими. Тобто створити умови, коли європейці почнуть морозитися від Віткоффа і Кушнера, яких не сприймає Україна, яких звинувачують у сепаратних домовленостях у медіа, які перебувають під розслідуваннями у Конгресі.
Бо інакше проти нас будуть реалізовуватися дії у двох площинах:
В одній площині: американці підтискають та розхитують Європу з прицілом на можливі електоральні зміни у 2027 році.
У другій площині: Кремль буде висмикувати європейців на двосторонні перемовини та намагатися вплинути на них під тиском американців у першій площині. Саме тому є заява Кремля про «запрошення представників Європи в Москву». І це те, чого допускати не можна в жодному разі.
При цьому Кремль буде затягувати долучення європейських представників до перемовного процесу до останнього, очікуючи на вибори як мінімум у Франції. Мета цього – реалізувати схему, коли «сідали представники Макрона (тому Україна та інші не вбачали ризику), а приїхали представники Ле Пен». Це один із розрахунків. Як і щодо інших делегацій Європи, на які можуть вплинути вибори у 2027 році.
Зараз ось це розхитування з боку американців та дії Кремля не такі небезпечні, на перший погляд. Але те, що не відбулось раніше – не означає, що не зможе відбутись ніколи. Приклад Усманова, зняття санкцій з якого блокували з 2023 року, але у 2026 році він таки знайшов шпарину, щоб пролізти. Попри те, що результат дій американців та Кремля на Європу – незначний, їхні дії розраховані на другу половину 2027 року (і про це каже бюджет-2027 рф, який будемо на тижні аналізувати).
Нам треба зробити Віткоффа і Кушнера токсичними для Європи та критичними для Конгресу (допомогти). Бо є помилковим сприйняття демократичного Конгресу як абсолютної панацеї – це лише інструмент/можливість, якою або користуєшся, або ні.
Є два підходи з тиском на Віткоффа і Кушнера:
Вичікувальний (чекати 3 січня – початок роботи нового Конгресу) і відігрувати від того, які процеси там запустяться щодо Віткоффа чи Кушнера. Але цей підхід має декілька ризиків:
- Чи накопичиться достатня медійно-політична критичність щодо Віткоффа і Кушнера в Європі? І чи вистачить часу, якщо діяти з 3 січня, до квітневих виборів у Франції?
- Що за цей час зможуть реалізувати американці і які принципові для нас межі розмити в Європі?
- Чи буде тиск на Віткоффа і блокування сепаратних перемовин з Кремлем першим пріоритетом Конгресу з урахуванням того, що для демократів до адміністрації Трампа є пріоритетніші внутрішні питання?
Є другий підхід – проактивний. Тобто діяти, не чекаючи 3 січня.
Що включало б:
- Дистанціювання України, особливо перемовників з Києва, від Віткоффа.
- Публічне окреслення ризиків для континенту в контексті підходів роботи американських перемовників із Кремлем.
- Накопичення критики подібного американського посередництва. Практично будь-яка критична заява українських високопосадовців – стає приводом для питань для Трампа і темою обговорень у ЗМІ. Що стає медійним тиском на того ж Віткоффа і Кушнера.
- Вищеперелічені кроки були б публічною складовою, яка мала б сприяти дистанціюванню представників у Європі від Віткоффа і Ко та готувати передумови для Конгресу. Окремо – працювати непублічно з представниками Конгресу, щоб «тема Віткоффа і його контактів з московитами» увійшла в пріоритет слухань. А щоб це сталось – вона має бути ще більш медійною (пункти вище).
- Відкрито ділитися з європейськими партнерами нашими застереженнями щодо ролі Віткоффа і Кушнера у перемовинах.
Трамп – це безнадійно, але наша потреба – відмежувати його та «горе-перемовників» від Європи, бо вони явно шукають шпарини та формати, як підірвати те, що Україні критично необхідно. І те, що в них не виходить зараз, не означає, що гарний вибір – давати їм час на спроби.