У Львові для дітей з вадами здоров’я влаштували Весняний бал

На візку і з вадами здоров'я, але танцювали. Особливі діти – з синдромом Дауна, з аутизмом, нечуючі, незрячі, з поведінковими порушеннями – потрапили на справжній Весняний бал. У клуб «Malevich». Там разом зі здоровою малечею виходили на сцену і ділилися любов'ю. Саме так, певні вони, і треба святкувати День щастя.

Для 25-річного Мар'яна зі синдромом Дауна таке дійство – довгоочікуваний вихід у світ.

«Він ніжний, він не має агресії. Любить обійматися», – розповіла про сина Стефанія Левкович.

Після торішнього закінчення інтернату Мар'ян гостро відчуває самотність. Бо фактично живе в чотирьох стінах. А мама хоче, щоб її сина приймали, як і вона сама після пологів. Щоправда, аж за якийсь час.

«По-перше, я не вірила, що в сина синдром Дауна. Тому що в мене такого не може бути! Я не вірила, поки йому не було 2 чи 3 роки. Як він мав рік, то говорив «тато», «баба». Потім мова пропала», – поділилася спогадами Стефанія Левкович.

На візку приїхала на бал і 14-річна Оля. Її діагноз – ДЦП.

«Мені бал подобається. Тут музика. Танці», – розповіла гостя балу Оля.

Діагноз дитині поставили у рік і три місяці. Маля лише сиділо: не повзало, не говорило.

«Шукали різних лікарів. Кидалися, куди могли: церква, бабки, знахарі. Але з часом доходить, що є різні ураження і не все лікується», – пояснила мама Олі Софія Винник.

Та зараз Оля відвідує РЦ «Джерело». А її мама там працює асистентом. Дівчата дуже хочуть, щоби світ перестав бути до них ворожим.

«Боляче, коли дивляться і кажуть: «Боже!» і забирають від нас свою дитину. Це так несправедливо, адже це така сама дитина, як інші! Що, Боже???», – поділилася емоціями Софія Винник.

Такий спільний відпочинок об'єднав 5 реабілітаційних центрів. І вже спланований наступний місяць особливої малечі. Це буде Дельфінарій та Аквапарк. А здорові діти, кажуть організатори, вже змагаються між собою за підтримку дітей з вадами.

«Вони кажуть: «Можна я, можна я?!» Тобто старші діти – 10, 12, 13 років – дуже хочуть разом бути з особливою молоддю. Я бачу ту реакцію, коли дітки за ручки ходять, коли усміхаються один одному. Був навіть випадок, коли ми були в ресторані, кожен виготовляв свою ексклюзивну піцу. А потім ділилися тією піцою один із одним. Ну, це дуже класно!», – розповів співідейник проекту і спільноти «Особливі» Володимир Місяйло.

Тим часом батьки, у кого є особливі діти, – а такої малечі в нашій області 29 тисяч – можуть знайти у соцмережах спільноту #Особливі і долучитися до гурту щасливих.

«Бажаємо, щоб усі були щасливі. Ніхто ніколи не журився і один одного не ображав. І любили всіх-всіх!», – додала Софія Винник.