У Львові можна скуштувати сало Гітлера та Сталіна

9 червня 201115595

У Львові 14 червня відкриють перший у світі музей-ресторан сала - арт-проект сучасного актуального мистецтва, що об’єднує картини, фотографії, інсталяції, об’єкти, відео, перформенси, концерти, літчитання та інше за умови єдиної спільної концепції – сала.

Автор ідеї Борис Бергер, який назвав своїм партнером Марка Зархіна, повідомив ZAXID.NET , що музейний проект – це водночас лаунж-бар, де можна купити і скуштувати будь-яке сало, а також культурний простір, який об’єднує різноманітні твори на тему сала: від «Стільця сала» Йозефа Бойса до «Блакитного сала» Володимира Сорокіна.

Також у музеї можна побачити сало Малевича, виготовлені з сала груди Венери та прутень Давида від Тетяни Муетдінової, кошерне сало від Маркуса Ротковіча, пам’ятник салу Андрія Битова та інші експонати. 

«Музей «Сало» - це арт-проект, який присвячено старій львівській тусовці, інтелектуалам, маргіналам, батярам, хіпі, вельможам, музикантам, поетам, артистам, всім тим, хто був і є квінтесенцією нашого міста», - зазначають організатори у першому номері журналу літератури, мистецтва та сучасного життя "Сало". 

Також Борис Бергер розповів, що створено транснаціональну партію САЛО, в основі якої Cила, Активність, Любов та Освіта. Відвідувачі музею-ресторану зможуть отримати іменні посвідчення учасника партії.  

У сало-меню відвідувачі зможуть замовити суші-сало, сало Сковороди, вкрадене сало, «Саломазо», шашки з сала, лікувальне сало, сало Гітлера та сало Сталіна, приворотне сало та інше.

Музей-ресторан сала розташований у Львові на проспекті Свободи, 6/8.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 5

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Ігор Клех (автор) 9 червня 2011, 10:33

    Сало 1. Чи впливає якось кухня на долю народу, на його ментальність і філософію? Тільки убогий розумом дасть відповідь неґативну. Що такий зв’язок існує ми, як правило, підозрюємо, хоч не цілком свідомо. В чім тут справа? Може в “короткорукості” дотику, нюху і смаку, яких відтирають більш далекобійні зір та слух? І в цьому, поза всяким сумнівом, також. Людська личинка все пхне до рота, і ця стадія засідає в саме нутро людини дорослої, чиї почуття визначаються вже приматом зору й слуху та ще репресією канібалізму. А скільки слів ми маємо в нашій культурі для визначення смаку? Квасний, солодкий, солоний, гіркий, ще винний, ну і... смачний. Зрештою, це і все. Воістину словник примата.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • лаунж-бар 9 червня 2011, 10:33

    Ну, свербить кошерним Боруху з Мінкусом черговий рай на хохлогоїв накласти. Фотка нумер 6 найкраще характерізує цю провокаційну затію!

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Ігор Клех (автор) 9 червня 2011, 10:32

    І все ж одне із найбільш диких таїнств рафінованої інтуїтивної культури називається “оберненням” й причастям. Є, видно, щось фундаментальне в репресованому раціоналістичною культурою відчутті смаку, яке пронизує всі рівні людського в людині і стримить кудись... в нікуди. Можна наїстися і виблювати, можна “напертися горнятком каші”, можна забалювати чи завибагати, – але елімінуймо жадобу, – нас цікавитиме тільки тамування голоду, підкріплення сил. Чому такою квітнтесенцією сил в українській етнокультурі є анеґдотичне сьогодні (що теж варте особливої уваги) міфічне САЛО? Що це за продукт, і що в ньому такого? 2. Сало для українців є єврейською манною (грецькими яблуками Гесперід) – тобто справою трансцендентною і долевизначаючою, а також вирізняючою нас з-поміж інших – “як то кажуть, в пику” – своїм сусідам рас південних, всяким ***омусульманам, бо для них, поза всяким сумнівом, воно є некошерним. Страва водночас посполита і сакральна, ба, навіть полемічно загострена. З’їдання сала нагадує ковзання на лижбах. В світі нетривких на півдні продуктів – воно нетлінне і в чомусь еквівалентне золоту. Воно є успадкованим по теньґих поганських богах культом достатку – біблейським туком – сухим, посипаним крутою сіллю Чумацького Шляху козацьким посилком, сіромашним н.з.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук