У Львові відкрито виставку "Церква християн віри євангельської на Львівщині"

У Львівському музеї історії релігії, що на площі Музейній,1 відкрито міні-виставку "Церква християн віри євангельської на Львівщині", мета якої ознайомити відвідувачів з історією та діяльністю ЦХВЄ. Виставку створено на основі фондових матеріалів музею, а також деяких речей, наданих Церквою. Про це повідомили ZAXID.NET організатори.

В експозиції представлено фотографії перших громад п’ятидесятників, їх засновників і членів, рідкісні журнали 30-х років, які друкувалися на Україні українською мовою, культові предмети для проведення обряду Вечеря Господня, а також одежа: накидка єпископа, жіноча сорочка (для водного хрещення) інші речі. Експонується чимало матеріалів про життя ЦХВЄ в роки Незалежності.

П’ятидесятницький рух сучасного типу розпочався в 20-х роках ХХ ст. на території сучасної України з поверненням українських селян-заробітчан із Америки. Поширення розпочалося практично одночасно і незалежно в трьох місцях, які знаходилися під владою різних країн. Реемігранти створили перші осередки в Тернопільській області, на Буковині, в Одесі.

Понад 80 років тому перша община п’ятидесятників з’явилася і на Львівщині. Це було у 1926 році в селі Хильчиці Золочівського повіту. Згодом хвиля протестантизму рознеслась й у інші райони області.

Якщо спочатку Церква мала легальний статус, то уже перед Другою світовою війною та після неї попала під репресії, гоніння, нищення. Довгі десятиліття п’ятидесятницьке братство було роздроблене на декілька часток. Починаючи з 1968 року дозволена реєстрація автономно, не залежно від підпорядкування Всеукраїнському центру.

В травні 1990 року відбувся з’їзд, на якому відроджено Всеукраїнський союз християн віри євангельської-п’ятидесятників (Церква християн віри євангельської України - ЦХВЄ України).

Сьогодні на Львівщині нараховується 80 церков. Понад шість тисяч вірних моляться в 42 молитовних будинках, а ще 16 будується в різних місцях області. Євангельський центр проводить активну діяльність у різноманітних напрямах духовної та соціальної роботи: задоволення духовних потреб віруючих, духовно-виховна та освітня робота з дітьми та молоддю, робота із засудженими та їхніми родинами, алко- та наркозалежними особами, робота з безпритульними дітьми, надання духовної та соціальної допомоги людям похилого віку, малозабезпеченим та тяжкохворим людям і т.п.