У Львові відзначили 116 річницю з дня народження Степана Бандери

У середу, 1 січня, у Львові відзначили 116 річницю від дня народження провідника Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери. Учасники зібрання поклали квіти до пам’ятника Степанові Бандері, далі відбулася панахида та віче.

Заходи, в яких взяли участь представники обласної та міської влади, військовослужбовці, духовенство, а також небайдужі львів’яни, розпочалися спільною поминальною молитвою за Степана Бандеру та за всіма полеглими героями, які боролися за волю України. Також учасники зібрання вшанували всіх полеглих хвилиною мовчання.

Заступник голови Львівської облради Юрій Холод у своєму виступі наголосив, що Степан Бандера є символом української боротьби. Він, зокрема, нагадав, що нещодавно ЛОР звернулася до Верховної Ради України та Кабміну щодо антиукраїнських законопроєктів в Сеймі Республіки Польща, які дискредитують ОУН та УПА. Юрій Холод закликав польських політиків зупинитися: «Не вам оцінювати нашу боротьбу і Степана Бандеру. Але вам точно варто оцінити, що московська навала уже давно була би на польській землі, якби не наші герої, якби не тисячі життів».

Також відбулося вручення обласної премії імені Степана Бандери, цьогоріч її отримав голова Львівської обласної організації Спілки офіцерів України Петро Костюк.

фото Марії Масюк/ZAXID.NET

«Наша історія завжди була складна і наповнена боротьбою. Ворог завжди намагався витіснити усі сенси наших героїв – Степана Бандери і теперішніх героїв. Будучи сьогодні тут чи за сотні кілометрів на фронті, ми знаємо наших героїв, які творили, творять і будуть творити незалежність», – зазначив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Лідер ОУН Степан Бандера народився 1 січня 1909 року у селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області) в родині греко-католицького священика. Згодом сім’я переїхала на Стрийщину.

З 1930 року Бандера став членом ОУН. У червні 1934 року польська поліція арештовує Степана Бандеру та інших членів ОУН. Під час Варшавського процесу їх судили за приналежність до ОУН та за організацію політичних акцій. Степана Андрійовича було засуджено до ув’язнення у в’язницях в містах Кельц, Вронках та Берестю, де він почергово відсидів до 1939 року. Навіть там він залишався провідником ОУН та підтримував зв’язок із підпіллям.

У зв’язку з нападом Німеччини на Польщу, ситуація на дільницях, де перебували в’язні, стала настільки критичною, що в’язнична адміністрація поспіхом евакуювалась, а ув’язнені вийшли на свободу. Паралельно з цим помирає провідник ОУН Євген Коновалець та провід ОУН очолює Андрій Мельник. Повернувшись в лави ОУН, Степан Бандера почав вимагати його звільнення та змінення тактики організації. Такі події сприяли виникненню серйозного конфлікту. Його наслідком стало відокремлення від ОУН групи людей, що підтримували Бандеру та утворення в квітні 1941 року організації ОУН-Б. Бандера проводив активну боротьбу проти Москви та радянської влади, за що радянський уряд бачив у ньому небезпечного ворога.

Степан Бандера був змушений часто змінювати місце проживання. Провідника ОУН вбив у 1959 у Мюнхені агент КДБ Богдан Сташинський пострілом із спеціально виготовленого пістолета – стріляв ампулами з ціаністим калієм. Похований Бандера на кладовищі у Мюнхені.