У Румунії стартував перший тур президентських виборів

Румуни обирають серед 13 кандидатів нового президента. Перший тур виборів стартував у неділю, 24 листопада. Про це повідомляє інформаційний телеканал Digi24.

Виборчі дільниці у Румунії відчинились 24 листопада о 07:00 за місцевим часом і закриються о 21:00. У бюлетенях для голосування є перелік з 14 імен, проте один з кандидатів, колишній прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан зняв свою кандидатуру з закликом підтримати лідерку правоцентристського опозиційного «Союзу порятунку Румунії» Елену Ласконі.

Американське видання Politico повідомляє, що згідно з опитуванням румунів, найбільша увага зосереджена на п’ятьох кандидатах, серед них:

• 56-річний Марчел Чолаку – чинний прем’єр-міністр Румунії та лідер лівоцентристської «Соціал-демократичної партії»,

• 38-річний Джордж Сіміон – лідер ультраправого, ультранаціоналістичного «Альянсу за єдність румунів» і перший член парламенту,

• 52-річна Елена Ласконі – лідерка центристської ліберальної партії «Союзу порятунку Румунії», очільниця маленького містечка,

• 66-річний Мірча Джоане – колишній заступник генерального секретаря НАТО і колишній лідер PSD, балотується як незалежний кандидат,

• 57-річний Ніколає Чуке – генерал у відставці та колишній правоцентристський прем’єр-міністр, який очолює сенат Румунії.

«Радіо Свобода» з посиланням на директорку аналітичного центру GlobalFocus Оану Попеску-Замфір, пише, що румунів наразі найбільше турбує вартість життя, інфляція та бюджетний дефіцит, які є одними з найвищих в ЄС. Проте загроза регіональної нестабільності та війни також є джерелом занепокоєння виборців. Зокрема, румунів хвилюють позиції кандидатів щодо України та Росії.

Як вибори у Румунії можуть повпливати на Україну

Після повномасштабного вторгнення Росії Румунія стала ключовим союзником України. Країна передала військове обладнання, зокрема систему протиракетної оборони Patriot, та відігравала ключову роль у транспортуванні українського зерна на світові ринки. Значна частина підтримки надходила саме від чинного президента 65-річного Клауса Йоганніса.

Проте майже усі кандидати на пост очільника держави заявляли, що Україні доведеться піти на територіальні поступки Росії, щоб покласти край війні.

«На папері всі кандидати в президенти виступають за ЄС та НАТО й підтримують Україну. Однак, Сіміон пообіцяв призупинити військову допомогу Україні в разі обрання та підтримати мирну угоду, укладену за посередництва обраного президента США Дональда Трампа, навіть якщо це означатиме, що Київ піде на територіальні поступки», – пише Politico.

Мірча Джоане стверджував, що Україна не має ресурсів, щоб повернути всі втрачені території. Тоді як Елена Ласконі вважає, що Путіну не вистачить частини території й він не зупиниться, тому Україні потрібно допомогти виграти війну.

Якщо жоден з кандидатів не набере більше від 50% голосів, то два лідери голосування зустрінуться у другому турі 8 грудня. У проміжку між ними, 1 грудня, у країні пройдуть також парламентські вибори.

Нагадаємо, у жовтні Конституційний суд Румунії зняв з президентських перегонів ультраправу кандидатку Діану Шошоаке.

11 листопада видання Digi24 з посиланням на власні джерела писало, що росіяни сприяють певним політичним силам, а також кандидатам на посаду президента у Румунії.