«Україна стане кінцем Путіна», ­- Саакашвілі
Суспільство

«Україна стане кінцем Путіна», ­- Саакашвілі

У Львові екс-президент Грузії розповів, чому Меркель і Саркозі боялись Путіна «фізично»

Тетяна Слюсарчук, 9 серпня 2014 13889 2

8 серпня екс-президент Грузії, за часів правління якого країна пережила вторгнення російської армії, Міхеїл Саакашвілі вперше побував у Львові з одноденним візитом.

Він помолився за загиблих у російсько-грузинській війні у Гарнізонному храмі Петра і Павла та прочитав львів’янам відкриту лекцію про досвід Грузії у реформуванні країни.

У стінах Львівської міської ради він розповів, як важко і болісно пережив грузинський народ вторгнення Росії у 2008 році, як з найбільш корумпованої країни на пострадянському просторі йому вдалось зробити одну з найбезпечніших демократичних держав світу, як Україна має гордитись своїм народом, і за що Європа буде вдячна Україні віками.

Саакашвілі про Львів

Для мене велика честь бути зараз тут, у цій історичній будівлі, у цьому чудовому, дуже гарному місті, місті мрії. Я вражений і захоплений громадянами вашого міста, вашим головою, який зробив надважливі реформи і створив у Львові лабораторію реформ, необхідних сьогодні всій Україні.

Я був вражений масштабами цих реформ. Головне, що зараз є у Львові, це дух змін, розуміння того, що є рух. Ви перебуваєте на такому важливому етапі, коли всій країні потрібні такі зміни, такі обновлення, які зараз спостерігаються у Львові.

Про Україну

Україна – велична країна. Я закохався в цю країну в першу хвилину після того, як ступив на цю землю, коли приїхав вчитись у київському університеті.

Сьогодні мені вистачило перших двох годин, щоб зрозуміти, якою брехливою є пропаганда Росії про те, що на цій землі живуть одні фашисти і  бандерівці.  По-перше, я не вважаю, що бандерівці є образливим словом, швидше навпаки. А по-друге, не можна порівнювати бандерівців і фашистів. Головне, що з перших секунд знайомства українці змушують тебе забути, що ти чужинець. Окрім Сполучених Штатів Америки і, напевно, Канади я не знаю іншої такої країни, яка б так добре вміла інтегрувати різні етнічні групи.

В Україні є чіткі правові традиції. У більшій частині України було Магдебурзьке право. Ви були частиною європейської правової розвинутої Європи, чого ніколи не було у Грузії. Ви безпосередньо межуєте з країнами Європейського союзу. Ви маєте значно більше потенціалу, аніж навіть у вашого найближчий сусід  Польща. При всій повазі до моїх польських колег, вони самі це визнають.

Особистості в політиці вирішують все

Багато людей вважають, що особистості в історії нічого не вирішують, а вирішують процеси. Це все повна нісенітниця. Насправді, особистості вирішують все. Головне, що вони вирішують, що світ треба міняти на краще.

Коли мене питають, чого мені бракує зі свого президентства,  я відповідаю, єдине чого мені не вистачає від можливості приймати рішення це того, що кожного дня, кожної хвилини, кожної секунди, приймаючи рішення, ти можеш міняти світ довкола себе,  життя своїх громадян, своєї країни на краще. Якщо ти приходиш до влади з такою метою, у тебе все вийде. Якщо ти прийшов до влади аби мати будинки, квартири і банківські рахунки, все буде неправильно.

Про війну України з Росією

Так як ви зараз воюєте за свою державу­ – це чудо і це приклад для цілого світу. Так, це правда, що армію роками розвалювали, що всі брали хабарі, продавали і обкрадали, що зраджували і втрачали кваліфікацію. Саме на це розраховував Путін. 

Але коли він вирішив ступити на вашу територію, він не розумів, що має справу із 45-мільйонним народом, а не тільки з певними офіцерами і солдатами, чи керівництвом країни.  Він зовсім не розуміє цього.

Я мав 36 зустрічей з Путіним. Майже на кожній з них він повторював, що Україна це несправжня країна, це територія. Він абсолютно вірив у те , що українців є всього 5 мільйонів, як у Грузії. А всі решта - це просто штучна організація людей. Українці, на його думку, живуть в Івано-Франківську, Львові та на Волині, і все.

Я думаю, що своїм вторгненням у 2008 році Росія якимось чином допомогла грузинській нації консолідуватись.

Я не закликаю вас у своєму красивому місті ставити якогось жахливого пам’ятника цій людині, але на замітку це треба взяти, бо вашу націю він теж консолідував.

І навіть тих українців, що живуть на сході та півдні країни він теж об’єднав, без сумніву. Вони можуть не говорити українською, але на російській мові вони дуже дохідливо пояснюють окупантам чому Україна не Росія.

Ми, затримавши дихання, спостерігаємо сьогодні за вами, вся Європа спостерігає за вами. Переможете ви, то і ми переможемо.

Сьогодні Україна рятує європейську цивілізацію

Я думаю, що сьогодні абсолютно унікальний випадок, коли Україна рятує європейську цивілізацію від варвара 21 століття. Україна не раз рятувала Європу історично. Але зараз це як ніколи актуально.

Ви рятуєте світ від третьої світової війни, у тому числі за рахунок власних життів, своєю кров’ю, самопожертвою. Але пройдуть віки і всі пам’ятатимуть про це. Всі скажуть: був момент коли європейській цивілізації загрожувало повне знищення. Бо саме це було і є метою Путіна, він піде настільки далеко, наскільки його пустять. Я не бачу інших перешкод для нього в сучасній Європі, окремо взятих, якби цією перешкодою зараз не стала Україна.

Такої поразки Росія не терпіла століттями

Він уже програв. Після Криму, анексія якого далась йому дуже легко, він вірив, що зaйде далі, зробить аншлюс, вийде на схід, потім південь України, Молдову. Потім замкне в коло з усіх сторін Київ, ізолює Західну Україну від Києва і все  української держави вже не буде.

Перше  він програв на півдні. В Одесі були дуже важкі події, тут була покладена межа, тут визначились, що Україна не піде за Путіним.

Потім Харків, Дніпропетровськ – там він одразу програв, за ним ніхто не пішов. А от в Донецьку та Луганську він вирішив створити «кровоточиву рану» України. Він вирішив чекати поки українська економіка розвалиться, перекрити вам газ, закрити повністю ринок для вас, нанести військову поразку,  і чекати поки оці озброєні люди скинуть владу у Києві, почнеться громадянська війна і хаос. Цей сценарій Росія чітко випробувала у 90-их у Грузії.

Не вийшло.  3/4 зайнятої Росією території визволено українською армією  такої поразки Росія не терпіла багато десятиліть, якщо не століть. Бо це російське військове вторгнення на Україну і вже давно. 

Зараз Путін стоїть перед вибором, або продовжувати цю тактику підтримки «кровоточивої рани», або програти, бо українська армія наступає.

Президент Порошенко не зробив такої помилки, яку постійно допускав мій попередник Едуард Шеварнадзе, який постійно підписував з Росією договори про припинення вогню. У нього чотири таких договори є. Кожного разу це закінчувалось тим, що Росія знову і знову захоплювала якусь частину території Грузії, і там укріплювалась. Порошенко на це не пішов, Порошенко не злякався, український народ не злякався.

Про Путін  «ла-ла-ла»

Путіну не потрібно, щоб його любили. Останнього разу, коли ми з ним бачились, коли він нам погрожував всіляко на цій зустрічі, насамкінець якої він сказав: ці ваші друзі з Заходу багато чого доброго і хорошого вам обіцяють, але ніколи нічого не виконують. Я не обіцяю вам нічого доброго, навпаки, багато проблем і неприємностей вам можу пообіцяти, тільки свої обіцянки я завжди виконую.

Він не вірить в любов. Йому не треба, щоб його любили. Він думає, що його рейтинги в Росії базуються на страху перед ним, і частково це правда. Йому треба, щоб його боялась Європа, Америка, Саркозі щоб боявся його фізично, і якийсь час таке було, Буш боявся, Меркель боялась. 

На першу зустріч із Меркель в Іркутську він привів двох великих собак, бо знав, що вона має перед псами страх. Він так спілкується з канцлером європейської держави і так же само він спілкується із окремо взятим народом.

І тут раптом звідкись взявся український народ, якого виявилось набагато більше, ніж він очікував, та ще й не боїться його. Це найгірше, що могло статись з володарем брехні і насильства: це коли ти уявляєш себе таким страшним,  що тебе всі бояться, а тобі раптом кажуть – та який ти страшний, та ти х ... От тоді раптово наступає кінець.

Це, що ви всюди співаєте оцю пісеньку, яка стала хітом, постійно в топі на Youtube… це означає, що ви не боїтесь його, ви з нього смієтесь.

Путін – не Сталін

Велика помилка Путіна, що він не посадив по тюрмах дружин усіх своїх чиновників, так як це зробив Сталін, бо вважав, що нічого доброго від дружин соратників не буває.

Усі ці нувориші путінські мають молодих і красивих жіночок. Всі ці жіночки хочуть шопінгувати у «загниваючій» Європі. І от коли раптом одна з цих красунь зрозуміє, що її карточку банківську не приймають у якійсь з цих країн, вона довго буде сидіти на телефоні і довго кричати на свого чоловіка, який в цей час захоплює якусь частину чиєїсь території, що він має це зупинити, бо вона не може собі діаманти у Європі купити.

Російська імперія скоро впаде

Я впевнений, що ця темниця скоро розвалиться. Бо ці санкції, які зараз ввели – дуже серйозні. Російська банківська система практично повністю заблокована. Реально там почалась паніка. У них $500 млрд у нафтових фондах,  але $800 млрд боргів та зобов’язань. Росія – це велика бензоколонка. У неї нема союзників, немає економіки. У неї в союзниках є Венесуела, Науру, південна Осетія і Абхазія, які спустошені. І все. 

Путін весь час заливає бензин у європейські банки, і за це бере гроші, і на ці гроші потім фінансує терористів. Так він розважається ночами. А коли цю бензоколонку закриють, цей чоловік ослабне.

Ми на межі великих  історичних змін. Російську імперію вперше підірвали грузинські реформи, але Майдан у Києві – це початок кінця Російської імперії. Там почався кінець Путіна, а завершиться, коли Росія програє ту брудну війну, яку веде з вами, а саме так і буде. Найшла коса на камінь, він недооцінив європейську українську націю.

Європа – розчарування Путіна

Путін завжди розраховував, що європейці - боягузливий народ. Так, частково так і є. Він вірить, що європейці продажний народ, і частково це правда. Але все ж європейці не зовсім продажні і не повністю боягузливі. Після анексії Криму, і нападу на схід України, він зачепив фундаментальні європейські інтереси. А коли зачіпають фундаментальні західні інтереси, захід консолідується. Зараз всі європейські політики довкола України об’єднались, як би вам не здавалось, що це не так.

Я дуже заздрю вам, що ви творите таку країну, як Україна сьогодні. Вам дуже пощастило, особливо молоді. Немає більшої честі і удачі, ніж мати можливість будувати нову країну.

Моїх співвітчизників вивозили з Росії на скотовозках

Рівно шість років тому стодвадцятитисячна російська армія напала на Грузію, вони розстріляли нас із двох сотень літаків. І мета цього вторгнення була зрозуміла.

Вони не били нас через Абхазію і Південну Осетію. Бо Росія і так контролювала ці території з 1999 року. Проблема Путіна була в іншому: Грузія за весь час від Революції Троянд провела радикальні реформи, які у найбільш корумпованій, найбільш криміналізованій, найбільш відсталій, практично феодальній країні на пострадянському просторі створили основи сучасної європейської держави.

На Кавказі цього не чекали.

Як у нас було: кавказці вбивають один одного, вони неконтрольовані, вони гарячий народ, вони неорганізовані, будуть ворогами один одному, тому ними легко керувати і маніпулювати.

Цей міф, цю реальність, яку створювали століттями ми зруйнували за кілька років.

Ми не просто зруйнували цей міф, створивши державні інститути  сьогодні Грузія найбільш безпечна країна у світі. Найбільш корумпована і криміналізована країна стала найбільш безпечною і законослухняною на всьому європейському просторі. 

У нас найшвидші митні процедури, найшвидша видача документів, паспортів і посвідок.  У Грузії найбільш дружній державний сервіс, напевно, з-поміж більшості країн світу, в країні, де все було навпаки. 

І цей факт почав стосуватись не тільки Кавказу. Самі росіяни почали запитувати Путіна: якщо Грузії це вдалось, чому це не може вдатись нам.

І тут у Путіна з’явились великі проблеми. Аби вирішити їх він почав запускати до нас терористів, вони підривали наші міліцейські відділки, вбивали наших солдатів, в різних місцях нападали, підривали громадські об’єкти.

Він влаштував нам повне енергетичне ембарго, у помсту за підтримку Помаранчевого Майдану. Через місяць після завершення Помаранчевої революції в Грузії відключили газ і електрику, і це сталось найхолоднішої ночі січня. Ми вижили і стали повністю енергонезалежними.

Потім у нас забрали ринок, ми не могли нічого продавати в Росію. В той рік у нас  було всього 17 відсотків росту, а наступного року - це вже були двозначні цифри росту.

Потім нам влаштовували різні провокації, бомбили, підривали. Грузинів демонстративно виловлювали і депортували на скотовозках. На великих транспортних літаках вивозили десятки тисяч моїх співвітчизників. Грузія все одно не поміняла свій курс. І коли вже нічого не спрацювало, ми почали притискати сепаратистів з усіх боків, коли у них уже не було сил  Путін скинув маски і напав на Грузію стодвадцятитисячною армією.

Мета вторгнення  була абсолютно зрозумілою – змусити Грузію поміняти демократичний курс, розвалити грузинську державу, розвалити ці реформи, підвісити мене за певні органи, про що було заявлено на найвищому міжнародному рівні (очевидно, він не зміг би дістатись до цих частин тіла чисто фізично) і закінчилась ця історія для нас успішно.

У 2008 моя країна вижила. Демократичний світ прийшов нам на допомогу. Всі основні будівельні проекти з розбудови інфраструктури ми зробили після 2008 за рахунок інвестицій. Коли я став президентом у нас було 100 000 туристів, коли закінчував президентство, їх було 6 мільйонів. Коли я став президентом, ми були на 176 місці за легкістю ведення бізнесу, коли закінчував – ми були вже на восьмому місці у світі.

Грузія змогла довести, що з неможливого можна зробити можливе. На нашому шляху просто не могло бути перешкод: якщо щось треба, то воно перестає бути неможливим.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук