В Києві розпочалися головні заходи з нагоди Дня Незалежності України

В Києві вранці в суботу, 24 серпня, розпочалися головні заходи з нагоди Дня Незалежності України, участь в яких, зокрема, візьме президент України Володимир Зеленський з родиною.

Зокрема, на Хрещатику пройде урочиста Хода Гідності, організована Офісом президента замість військового параду, в якій, окрім військових і їхніх сімей, а також сімей загиблих учасників війни на сході України, візьме участь керівництво держави.

О 9:30 на місці загибелі героїв Небесної сотні буде оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання. Прозвучать сто ударів дзвону, які підхоплять інші міста країни. Це, за задумом ОП, буде символізувати сто ударів серця кожного з полеглих героїв Небесної сотні.

У цьому заході візьмуть участь президент Володимир Зеленський з сім'єю, рідні та близькі загиблих на Донбасі військових. Вони покладуть квіти на місці загибелі Небесної сотні.

Далі, згідно зі сценарієм, під звук дзвонів на Майдані Незалежності буде піднято національний прапор. Військовий хор виконає гімн України.

На Майдані також відбудеться музично-хореографічний флешмоб: прозвучать знакові українські пісні у сучасному аранжуванні, які виконають оркестри і відомі музиканти. Крім того, відбудеться нагородження українців, які досягли успіхів у різних сферах. Воно розпочнеться близько 9:50.

Завершаться урочистості святковою ходою. Після цього об 11:00 розпочнеться марш захисників України за участю ветеранів, який є альтернативний Ході Гідності, яку організував Офіс президента.

Згодом стало відомо, що правоохоронці, які стежать за порядком на офіційних урочистостях з нагоди Дня Незалежності, не пустили на святкування матір загиблого на сході військового медика Андрія Аболмасова Тамару, оскільки в її руках був український прапор. Пізніше жінку запросили пройти, але вона відмовилася, сказавши, що піде на той парад, на якому їй буде зручно.

Додамо, що режисурою Ходи Гідності займалися відомий кліпмейкер Алан Бадоєв і хореограф Олена Коляденко. Як пише «theБабель» з посиланням на Офіс президента, ані Бадоєву, ані Коляденко за роботу з держбюджету не платили. При цьому в Офісі президента не розповіли, на яких умовах Бадоєв і Коляденко погодилися брати участь в організації Ходи Гідності.

Під час свого виступу на заходах з нагоди Дня Незалежності президент Володимир Зеленський повідомив, що заснував День пам’яті захисників України, який відзначатимуть 29 серпня.

Зазначимо, що на офіційних заходах були присутні попередні президенти України: Леонід Кучма, Леонід Кравчук і Віктор Ющенко. Разом з тим попередник Зеленського Петро Порошенко офіційні заходи проігнорував.

Під час свого виступу Зеленський жодного разу не згадав про Росію та її причетність до окупації українських територій і збройної агресії проти України.

Після офіційних заходів у Києві пройшов Марш захисників України, участь в якому взяли десятки тисяч військових членів їхніх сімей, родини загиблих військових, волонтери і прості громадяни. Цей марш за чисельністю значно перевищив офіційні заходи.

Загалом заходи до Дня Незалежності пройдуть по всій країні. Раніше ZAXID.NET розповідав про програму заходів з нагоди Дня Незалежності у Львові. Серед заходів, які пройдуть на День Незалежності у Львові, буде загальноміський Марш нескорених.

Акт незалежності Верховна Рада УРСР ухвалила в 1991 році. На його підготовку розробникам дали півтори години.
Один із авторів акта, колишній дисидент Левко Лук’яненко раніше розповідав, що документ вийшов коротким не стільки через брак часу, скільки через острах, що комуністи захочуть прискіпливо його обговорити.

«Треба було такий документ скласти, щоб він не викликав ніяких дискусій, щоб за нього проголосували «змаху», – розповідав Лук’яненко.

Зрештою, після кількох правок у документі залишилося чотири речення. 24 серпня вдень текст оприлюднили у парламенті, а ввечері акт проголосили на Софійській площі, нагадує історію проголошення незалежності України «Радіо Свобода».

«Убезпечити» проголошену незалежність України у парламентській опозиції вирішили проведенням Всеукраїнського референдуму. Колишній голова Інституту національної пам’яті, а в 1991-му член президії Верховної Ради Ігор Юхновський був першим, хто висловив цю ідею.

За його словами, він наполягав на референдумі, бо був упевнений, що без цього заходу пізніше акт можна буде скасувати. «Референдум був найважливішим з усього. Щоправда, проти нього виступали навіть деякі члени Народної Ради. Але я наполягав: референдум є обов’язковим», – розповідав Ігор Юхновський.
1 грудня на Всеукраїнському референдумі понад 90% учасників підтримали Акт проголошення незалежності.