«Вигуляла собаку і вперед – на зустріч із святинею»
Суспільство

«Вигуляла собаку і вперед – на зустріч із святинею»

Як у церкві УПЦ МП у Львові зустрічали ікону з Єрусалиму

Оксана Іванів, 5 листопада 2015 6016 7

Громада вірних Української православної церкви Московського патріархату у Львові нечисельна. Вони здебільшого російськомовні і мають власні погляди на історію та сучасність. Сьогодні ZAXID.NET спостерігав, як віряни головного храму УПЦ МП Львова зустрічали чудодійну ікону з Єрусалима.

***

Сьогодні, 5 листопада, до Свято-Георгіївського храму, що на вулиці Короленка, 3 у Львові, привезли ікону «Плащаниця Пресвятої Богородиці».

Вже за півгодини до призначеного часу – 12:00 – у храмі не протиснутися. Паломники чекають на ікону. Ті, хто до храму не вмістився, стоять на подвір’ї, перегородженому лавками. З’ясовується, що «конструкцію» з лавок встановили для того, щоб віряни не заходили туди, де найближчим часом нестимуть ікону.

Просто під церквою стоїть смугастий намет зі столами всередині. З нього витягають килими і розкладають на столах коробки. Що буде в цих коробках – з’ясується згодом.

Намет просто під стінами храму виглядає не надто естетично

На подвір’ї людей набагато менше, ніж в храмі, – десь два-три десятки. Люди тут доволі різні. Є і старші, і середнього віку, і навіть кілька мам з дітьми у візочках. Однак переважають все-таки літні жінки. Більшість з них російськомовні. Розмовляють здебільшого про ікону, на яку стійко чекають при нульовій температурі. Кажуть, вона чудодійна і допомагає від багатьох хвороб.

«Лишила все, не подивилась, як вдягнена, і пішла до храму»

«Дай Боже миру всім і щастя. Це радість, що Пресвята Богородиця прибуває до нас грішних», – розповідає літня жінка на ім’я Людмила журналістам. Прізвище своє вона не називає, однак щиро зізнається, що є прихожанкою саме цього храму.

«Я верующий человек. Все мои родные и близкие тоже верующие. Сейчас я пришла прикоснуться к святыне и поблагоговеть. У меня сейчас слезы радости и волнения от предстоящей встречи со святыней. Сегодня для меня праздник. Я оставила все, даже не посмотрела, как одета, как выгляжу, и поскорей пошла в храм, потому что знаю, что здесь будет очередь. Выгуляла собаку и вперед – на встречу со святыней», – каже висока худорлява жінка років сорока в довгій спідниці, яка представляється Валерією. 

«Я не умею сильно просить. Но мы всегда просим о мире и о единении русских и украинцев», – продовжує вона.

До групки вірянок, які оточили журналістів, підходить невисока літня жінка у капелюшку з бейджем «Волонтер» і великою вервицею на шиї. «Ви про це не кажете, але головне – щоб ми всі – і православні, і греко-католики, і римо-католики – об’єднались. Цього Матінка Божа хоче», – несподівано починає вона розмову. «Я волонтер, у мене син на передовій», – чомусь змінює тему жінка. 

«А ви кто? Римо-католик?», – лунає голос із натовпу. Жінка на цей голос не реагує і продовжує розповідати про потребу єднання всіх християн. Її переривають вигуком з натовпу: «Це  масони християн поділили». «Не масони, а диявол поділив. Я вже п’ять книг про це написала», – відповідає вона і намагається роздати присутнім аркуші з віршами.

Одна з вірянок поблизу бідкається, що зустрічати ікону прийшло мало людей. «Це тому, що не така церква, розумієте? Була б церква святого Юра, тисячі були б», – обурюється жінка.

Черга до церкви, відгороджена лавками

Година «Х», тобто 12:00, давно минула, а ікону все не везуть. Чому вона затримується, невідомо, але паломники на подвір’ї потрохи шикуються в шеренгу. Пояснюють, що стоятимуть у черзі, аби прикластися до Плащаниці.

«Про ікону краще в комп'ютері почитайте, там багато пише»

Через браму на подвір’я заходить міцної статури священик. Питається у знімальної групи телеканалу, чи будуть храм «по телебаченню показувати».

На прохання розповісти детальніше про святиню, усміхнений отець Павло ніяковіє і відповідає: «Може краще у комп’ютері почитайте? Там багато про ікону пише. Я набагато менше знаю. Знаю лише, що це велика святиня, вона привезена вдруге в Україну за благословенням патріарха Єрусалимського Феофіла». «Це Плащаниця миру. Тому ми сподіваємось, що в Україні буде мир і що Матір Божа врозумить керівників України», – додає отець.

Тим часом повз церкву проходить літній чоловік. «А що тут таке? Мощі Леніна привезли?», – питає він і йде далі.

О 12:30 лунають дзвони і парафіяни пожвавлюються – Плащаниця вже під’їжджає. Із храму виходять понад десяток священиків у синьо-жовтих ризах на чолі з єпископом Львівським і Галицьким Філаретом. 

Священики готуються зустрічати плащаницю

На подвір’я церкви в’їжджає чорний позашляховик з донецькими номерами, з нього дістають Плащаницю. Після нетривалої зустрічі ікону несуть до церкви, у дверях якої виникає тиснява. До храму, звісно, потрапляють не всі охочі. Хтось лишається стояти на відгородженому лавками шматочку подвір’я. 

Ікону привіз чорний джип

У храмі починають службу. Молитви читають церковнослов’янською, як прийнято в церкві Московського патріархату. 

«На коробці зображені святі храми. Для утилізації – спалити»

Тим часом загадковий смугастий намет потрохи починає роботу. На «прилавках» свічки, церковні календарі, пластикові пляшки з написами «Святая вода», кагор і… чорні та молочні шоколадки «Киево-печерская лавра» російської фірми «Любимов», вироблені в Дніпропетровську. 

Коштує «православний шоколад» 22 грн, але продавчиня просить ще й «пожертву на храм». «Увага! На коробці зображені святі храми, тому просимо після споживання не викидати її на смітник. Для утилізації – спалити», – сповіщає обгортка шоколадки.

Чорний і молочний шоколад «Киево-печерская лавра»

Смугастий намет із православними наїдками і напитками не особливо популярний серед прихожан. До нього підходить хіба жінка без головного убору. «Без косынки в храм можно?», – питається вона. «Нельзя», – відповідає продавчиня шоколадок і свічок. «А у вас купить косынку можно?», – цікавиться жінка і отримує спрямування до сусіднього кіоску, де їй мають видати шалик «на прокат».

Служба триває вже з півгодини. Люди підходять і підходять, черга до храму збільшуєються. «Новоприбулих» тут зустрічають не охоче – побоюються, що ті пройдуть до Плащаниці поза чергою.

Усі фото ZAXID.NET

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук