Віктюк назвав себе маленьким бандерівцем

Режисер Роман Віктюк згадав, що найбільше йому запам’яталося Різдво, коли він, маленький бандерівець, врятував книжку Льва Толстого, яку розтоптав російський солдат під час нічного арешту його сусідів.

«Коли Радянська влада в кінці війни в черговий раз звільнила нас на танках, то ми практично щоночі спостерігали арешти. Ми жили тоді в будинку навпроти міськради. Будинок був старим, в ньому були дерев'яні східці. Чути було, як серед ночі по щаблях піднімалися люди в чоботях, стукали в якусь квартиру, а на ранок вона виявлялася порожньою. Не чути було криків, все відбувалося тихо, тільки брутальний звук чобіт на дерев'яних сходах. І в такі хвилини весь будинок молився за тих, у кого зараз квартиру перевертали догори дном, після чого забирали її жителів, і вони вже більше не поверталися у свій будинок. Коли це сталося з нашими сусідами, я вранці пішов в їхню квартиру. Двері відчинені навстіж, все перевернуто. На підлозі лежить книга, обкладинка розірвана, можна тільки прочитати «Кареніна». Поруч лежить вирваний з книги портрет чоловіка з великою сивою бородою. Я взяв цю книгу, хоча мови, якою вона була написана, тоді не знав, і приніс додому. Повісив на ялинку портрет дідуся, а сам роман поклав під ялинку. Мама з батьком знали, що я приніс книгу з квартири заарештованих сусідів, але нічого мені не сказали. Так що російську мову я вчив за романом Льва Толстого «Анна Кареніна», - розповів він в інтерв’ю газеті День.

«Ось таке було різдво в той рік - розтоптана росіянином своя ж культура, своя мова. Нещодавно я розповів цю історію про те, як російський солдат розтоптав свого ж національного генія, а його роман врятував маленький бандерівець, на вечорі, присвяченому річниці смерті Толстого. Всі були вражені», - зазначив він.