Ядерна криза у Японії як чинник внесення змін до енергетичної політики ФРН

15 березня у ФРН було прийнято рішення щодо призупинення семи з 17 найстаріших АЕС в країні, що стало реакцією німецького керівництва на надзвичайну ситуацію на атомних енергетичних станціях в Японії.

Під час зустрічі Федерального канцлера ФРН А.Меркель з прем’єр-міністрами земель, у яких розташовані АЕС було вирішено  накласти тримісячний мораторій (до 15 червня) на функціонування ядерних реакторів, збудованих до 1980 р., а саме: Biblis A, Biblis B, Neckarwestheim, Brunsbüttel, Isar 1, Unterweser та Philippsburg 1. За цей час повинен бути розроблений конкретний план дій щодо перспектив подальшої експлуатації ядерної енергетики в країні, вирішене питання утилізації радіоактивних відходів (у ФРН не має постійного сховища ядерних відходів), а також обговорені можливості застосування міжнародних стандартів безпеки роботи на АЕС не тільки для ФРН, але й для всієї Європи.

Раніше, у жовтні 2010 р., не зважаючи на активний спротив громадськості, коаліція чинного Федерального канцлера ФРН А.Меркель прийняла нову Енергетичну концепцію, яка передбачала продовження строків експлуатації чинних атомних станцій в країні в середньому на 12 років. Відкидаючи звинувачення опонентів у лобіюванні інтересів великих енергетичних концернів, представники федерального уряду пояснювали зазначене рішення необхідністю зменшення залежності країни від вугілля, скороченням викидів СО2 в атмосферу, можливістю забезпечення низьких цін на енергоносії, а також необхідною умовою переходу енергетики країни на поновлювані джерела енергії. При цьому, А.Меркель висловлювала своє переконання стосовно надзвичайно високих критеріїв безпеки, що застосовуються на німецьких АЕС.

Повідомлення про вибухи на ядерних реакторах та небезпечні витоки радіовипромінювання в Японії відновили гостру дискусію стосовно розвитку ядерної енергетики  у ФРН. Представники парламентської опозиції країни заявили про завершення епохи ядерної енергетики у світі, помилковість попередніх рішень влади у цій сфері та нагальну необхідність припинення реалізації усіх ядерних програм ФРН. На думку німецьких експертів, хоча ФРН і не знаходиться у сейсмічно небезпечній зоні, всі АЕС в долині р.Рейн та на березі р. Некар, підлягають ризику від можливих землетрусів в цих областях (у лютому ц.р. в регіоні Рейн-Майн стався землетрус у 4.4 бали за шкалою Ріхтера). Ядерні електростанції, що знаходяться на території ФРН, не є захищеними від можливих ризиків (у 2004 р. відбулася аварія на АЕС Biblis) і, навіть, автоматичне відключення відтепер не може вважатися запорукою збереження безпеки їх експлуатації.

Місцеве населення також засуджує плани уряду щодо використання ядерної енергетики: 12 та 14 березня в країні вже відбулися дві масштабні демонстрації протесту, на 26 березня запланована нова акція громадянської непокори. Опитування громадської думки, проведене компанією "ARD" від 15 березня засвідчило, що 53 % респондентів вважають, що усі ядерні реактори ФРН повинні якомога скоріше бути виведені з експлуатації. Разом з тим, питання ядерної безпеки може кардинально змінити розстановку політичних сил у ФРН, оскільки на 27 березня заплановані одні з семи найважливіших у поточному році федеральних виборів у землі Баден-Вюртемберг (на території якої знаходяться дві АЕС), результатом яких може стати відхід від влади  політичної партії "ХДС" (вперше за останніх шістдесят років).

У цьому контексті, коментуючи останні дії федерального уряду, деякі німецькі експерти  висловлюють побоювання, що на теперішній час А.Меркель більше переймається позиціями своєї політичної сили, ніж енергетикою країни. Проте, навіть після можливої перемоги федеральний канцлер вимушена буде вирішувати питання використання ядерної енергетики в країні: від мінімально необхідних заходів щодо зміцнення зовнішніх стін чинних АЕС, які не мають жодного захисту від потенційних терористичних атак з повітря, до  повного їх закриття.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити такі вистовки:

- ядерна криза у Японії спричинила перегляд позицій чинного уряду ФРН з питання застосування атомної енергетики, яка раніше полягала у необхідності продовження строків експлуатації чинних АЕС в країні; 

- не зважаючи на рішення, яке буде прийняте після завершення тримісячного мораторію на функціонування семи найстаріших ядерних реакторів у ФРН, ситуація на ядерних об’єктах в Японії матиме реальні наслідки для формування політики ФРН у цьому напрямі;

- у будь-якому випадку, уряд ФРН буде змушений шукати компроміс між вимогами закриття АЕС у країні та задововоленням потреб в енергії найбільшої економіки в Європі, яка, у найближчі роки не може обійтися без використання ядерної енергетики;

- активний спротив громадськості у ФРН проти використання ядерної енергетики в країні може мати безпосередній вплив на результати федеральних виборів, в результаті яких провладна партія "ХДС" вперше за багато років може втратити свої позиції;

- обговорення майбутнього використання ядерної енергетики в ФРН, як однієї з провідних країн у ЄС, матиме наслідки для всієї європейської інфраструктури та енергетичної безпеки;

- позиція керівництва ФРН у цьому напрямі повинна бути врахована під час підготовки до  Міжнародного саміту з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії, що відбудеться 19 квітня у Києві.

Юлія Войтович, Центр дослідження проблем регіонального та міжнародного співробітництва