Як залатати «дірявий кордон» та зробити перетин його зручним і швидким

БлогиЛевко Прокіпчук , 10 травня 785 1
Левко Прокіпчук
Начальник Львівської митниці ДФС

Питання кордону, контрабанди та створення належних (або хоча б людських) умов для зручних та швидких подорожей до Європи для Львівщини, у зв’язку з її розташуванням на кордоні з ЄС, буде надзвичайно актуальним. Так сталось, що митниця стала «улюбленою невісткою», що винна у всіх негараздах. Справді, у нашій роботі є багато недоліків, з якими слід боротись, проте не вартує приписувати нам проблеми, до яких ми не маємо жодного стосунку.

Разом з тим завжди щиро радію, коли на питання покращенню прикордонної інфраструктури чи роботи контролюючих органів звертається увага зі сторони громадськості чи журналістів, навіть тоді, коли звучить критика. Більш того, історично так склалось, що проблеми вирішуються швидше, фінансування знаходиться тоді, коли на необхідність цього звертають увагу чи то громадські активісти, чи іноземні експерти. Саме тому радо відгукуюсь на пропозицію висловити свою позицію чи обговорити існуючий стан.

З великим інтересом прочитав роздуми голови Громадської Ради при ДФС у Львівській області за результатами відвідування митного поста «Краковець», до яких було обрано заголовок «Дірявий кордон та показові виступи митників». При цьому знову ж традиційно всі проблеми на кордоні чомусь приписуються митниці, а досягнення – всім іншим службам. Тому доволі часто для опису тих чи інших подій, що відбуваються на українсько-польському кордоні, використовую прислів'я, яке, на мою думку, дуже влучно підходить: «У перемоги – багато батьків, лиш поразка – одна сирота».

Так, у випадку з описом проблем з реверсним рухом Громадською радою згадується «митне кільце», «екіпажі митників», хоча жодного стосунку до регулювання черги на дорозі за межами пункту пропуску митниця не має, тому аж ніяк не можу зрозуміти зауваження, висловлені громадськістю в цьому питанні до митниці.

Разом з тим, розуміючи, що порядок на кордоні – це спільне завдання та зона відповідальності, як митників, прикордонників, так і поліції і місцевої влади, завжди надавав свої пропозиції, що мали б покращити умови для перетину кордону. Саме тому мушу відзначити, що пропозицію, щодо необхідності розширення смуг при в’їзді в пункти пропуску була надана Львівською митницею ДФС. Ця ідея була реалізована облдержадміністрацією завдяки організації реверсного руху поза межами пунктів пропуску, який би дозволяв розділити так званих «човників», «бляхарів» і подорожуючих та іноземних громадян. При цьому насправді такий захід як реверсний рух розглядався як тимчасовий захід, з метою вивчення питання щодо необхідності розширення проїзної частини. Тобто якщо експеримент, що, нагадаю, триває вже другий рік, буде успішний, то в такому разі замість реверсного руху буде побудовано ще одну смугу та забезпечено розмежування на постійній основі. Особисто для мене доказом того, що ідея з розмежуванням була правильною є те, що з часом «вандали» чи люди, яким заважало таке розмежування, зробили все для того, щоб відповідні троси, які унеможливлювали «пропуск» поза чергою «свата», «брата» чи інших зацікавлених осіб, зникли. Саме тому слід повернутись до такого розмежування, врахувавши та передбачивши заходи, що унеможливлювали несанкціоноване їх усунення. Більш того, тривалість цього експерименту засвідчує, що слід все таки перейти від тимчасового економрішення до постійного та розширити існуючу проїзну частину дороги.

Дивним для мене є те, що оминули увагою члени Громадської ради питання створення належних санітарно-гігієнічних умов для подорожуючих як в пунктах пропуску, так і у сервісній зоні. Стосовно туалетів у пунктах пропуску щодо стану яких завжди є зауваження у подорожуючих можу пояснити:

1. Для утримання трьох великих (вантажно-пасажирських) пунктів пропуску (Шегині, Краковець, Рава-Руська) з бюджету виділяється приблизно така ж сума коштів, як на один пункт пропуску в Республіці Польща.

2. Середній час від проведення ремонту в туалеті до часу розбирання та винесення всього, що можна винести, становить близько одного тижня.

3.Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є передача в оренду санітарно-гігієнічних приміщень у пунктах пропуску. Разом з тим вказаний варіант не завжди знаходить порозуміння у подорожуючих, які, по-перше, вважають, що такий сервіс має бути безкоштовний, а, по-друге, не вважають, що ціна відповідає якості наданих послуг.

У сервісній зоні ситуація, якщо не гірша, то точно не краща. І напередодні суттєвого зростання пасажиропотоку у відпочинковий період (збільшення кількості туристичних автобусів) це не може не турбувати. При цьому насправді ситуація з сторони РП в даному напрямі не є суттєво кращою. Так, перед пунктом пропуску «Краковець - Корчова» польськими службами у весняно-літній період було встановлено два біотуалети, які після відвідування їх однією з туристичних груп вже важко було назвати «біо».

Шляхом вирішення даного питання, на мою думку, могло б бути розташування у сервісній зоні перед пунктами пропуску санітарно-гігієнічних модулів, на зразок тих, які встановлюються на окремих АЗС, із антивандальними сантехнічними приладами. Тому, якщо у когось будуть пропозиції, як організувати такі модулі, або ж є відповідний досвід, прошу надсилати відповідні повідомлення у приват.

Насправді, проблема належної прикордонної інфраструктури неодноразово піднімалась на найвищому рівні. Варто згадати лише указ Президента України від 26.05.2017 №146/2017, в якому доручено Кабінету Міністрів України невідкладно разом із обласними адміністраціями вжити в установленому порядку заходів щодо створення зручних умов для перетину державного кордону України, зокрема:

- забезпечити реконструкцію та належне облаштування пунктів пропуску через державний кордон України для підвищення пропускної спроможності, ритмічності, безперебійності їх роботи, у тому числі розглянути питання щодо збільшення кількості смуг руху для осіб та смуг руху для автомобільних транспортних засобів;

- вжити заходів для відкриття нових пунктів пропуску через державний кордон України із суміжними державами - членами Європейського Союзу;

- сприяти розвитку інфраструктури поблизу пунктів пропуску через державний кордон України, будівництву, реконструкції, ремонту під'їзних автомобільних шляхів до таких пунктів;

- опрацювати питання щодо можливості розмежування смуг руху для автомобільних транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України, де здійснюється малий прикордонний рух, для скорочення часу проходження прикордонного контролю;

- вжити заходів щодо поширення практики здійснення спільного прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України з Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорщиною та Румунією;

- опрацювати з уповноваженими органами держав - членів Європейського Союзу, які мають спільний з Україною державний кордон, питання щодо підвищення спроможності пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів, які прямують з території України, через пункти пропуску таких держав.

І справді сформульовані завдання є вірними та слушними, частина з них залежить від згоди органів суміжних країн, для інших залишилось знайти можливість фінансування для реалізації цих завдань.

P.S. Багато пропозицій, які були озвучені Головою Громадської Ради насправді не просто своєчасні та надзвичайно важливі, але з реалізацією їх вже трохи запізнились, оскільки їх слід було виконувати не просто вчора, а кілька років тому. Це і інтеграція баз даних прикордонників і митників, автоматизація роботи митниці при внесенні даних про подорожуючих, забезпечення сканерами тощо. Разом з тим окремі пропозиції є недоцільними і саме їх аналіз здійсню наступного разу.

Отож далі буде...

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук