«Європейська Солідарність» імені громадянської війни

Ніколи не було – і от знову. Скільки разів мені писали: «Павле, годі смикати того Порошенка, в нас Зеленський тепер очолює державу». Але чомусь ці самі люди при кожній нагоді розповідають , що Порошенко:

а) мудрий дипломат,
б) успішний менеджер,
в) врятував Україну від аґресії Росії, яку ворожі нам сили намагаються назвати «громадянською війною».

Зараз у Порошенка зовсім невелика фракція у парламенті. Здавалося б, успішний менеджер відібрав туди найрозумніших і найсильніших політичних бійців, які повною мірою захищатимуть його політичні переконання у протистоянні з чисельною, але не такою інтелектуальною і згуртованою більшістю.І от – народний депутат від «Європейської Солідарності» Ірина Фріз. Колишній Міністр у справах ветеранів. Обиралася до ВР ще з 2014 року, коли знову ж-таки була в команді Порошенка.

Далі – цитата з її поста у Фейсбуці від 23 червня (оригінальний правопис здебільшого збережено):

«Шокована позицією Міністерства освіти та науки, зокрема її виконуючої обов’язків Мандзій щодо спрощеного вступу у заклади вищої освіти для випускників ОРДЛО. За ініціативою МОН в парламент надійде законопроект, що розширить можливості для вступників з тимчасово окупованих територій та забезпечить їм право вступу без ЗНО у будь-який заклад вищої освіти України. (...)
Виступаю категорично проти будь-якого шифрування випускників ОРДЛО, адже це є прямим шляхом до вступу в заклади вищої освіти дітей злочинців та колаборантів з ОРДЛО, що знаходяться на обліку в СБ України.
Також вважаю недоречним будь-які преференції для мешканців ОРДЛО до повного припинення обстрілів позицій ЗСУ. На тлі постійних обстрілів та вбивства військовослужбовців України в зоні ООС створення преференційних умов для навчання за рахунок коштів державного бюджету України є не лише неетичним, нелогічним та непатріотичним кроком Уряду, але й таким, що посилає хибні сигнали українському суспільству.
За логікою Уряду, сепаратизм має заохочуватися, а зусилля щодо сприяння людському розвитку спрямовані не на патріотів країни. Подібні урядові ініціативи не заохочують повернення окупованих територій під контроль України, адже створюють комфортні умови для окупаційної влади, позбавляють населення ОРДЛО стимулу до деокупації».

Так і хочеться запитати: ось це що зараз було? Фактично фракція «Європейська Солідарність» устами своєї членкині Фріз заявляє: в Україні триває громадянська війна, а населення ОРДЛО є не жертвами кривавих російських окупантів, а сепаратистами, яким належить повнота влади на окупованих територіях. І чиясь хвора уява вже, певне, малює картину: ось стоїть артилерійська батарея «ополченців» десь в Донецьку, стріляє по позиціях ЗСУ, аж раптом з кущів виходить тьотя Маня й каже:

– Пацани, хорош ото, прєкращейте ето діло. Там щас моя Наташка у Львові в універ хоче вступить, а вони її не беруть, пока ви тут шмаляєте.
І сепаратисти такі:

– Та нє вапрос, тьоть Мань, ми ж вас уважаєм, ізвінітє, шо доставили невдобності.

Тільки хочеться спитати і у громадянки Фріз і у громадянина Порошенка: якщо все справді так, якщо з обстрілами можна боротися просто недопуском мешканців ОРДЛО до української освіти – то чому ж тоді мудрий дипломат і успішний менеджер не припинив таким чином війну ще кілька років тому? Він же навіть у інавгураційній промові обіцяв цим самим «тьотям Маням» російську мову і окремий пантеон героїв, пам'ятаєте? А потім чомусь зовсім про це забув і почав заперечувати «громадянську війну» за кожної нагоди. Аж тут вона знов повернулася!

Текст громадянки Фріз зібрав чимало дошкульних коментарів, які вона – дуже європейсько – повидаляла. Але вирішила певною мірою виправдати свою позицію, написавши таке:

«До речі, ось приклад дещо схожої ситуації. КНДР від'єдналося від Кореї, утворивши країну Чучхе на початку 1950-х років. Між південною та Північною Кореями іноді спалахують збройні сутички. Попри різні тейпи, з етнічної точки зору, в обох країнах мешкають корейці. Втім, лише у 2018 році (тобто більше ніж через 50 років після війни) сторони обговорюють питання обміну студентами між вищими навчальними закладами країн. Не про вступ без ЗНО у будь-який освітній заклад за кошти платників податків».

І навіть йдеться на про те, що тейп – це рід у чеченців та інгушів, а не в корейців. Не про те, що «чучхе» – це корейською «самостійність», а не назва держави. Не про те, що КНДР було проголошено у вересні 1948, а не на початку 1950-х. І навіть не про те, що з 1950-х аж до 1990-х років кожен біженець з Півночі окрім щедрої нагороди отримував можливість навчатися в будь-якому ВНЗ Республіки Корея, а офіцери збройних сил КНДР могли продовжувати службу в південнокорейській армії в попередньому званні (уявіть полковника ЗСУ «Моторолу»). Звісно, те, як один з депутатів «Європейської солідарності» впевнено говорить про речі, в яких не тямить – це чудова ілюстрація ефекту Даннінґа-Крюґера.

Але найголовніше: як представник політичної сили, яка показово пишається «патріотизмом» та «безкомпромісним протистоянням аґресору» заввиграшки говорить про те, що ситуація «обидвох країн» схожа на ситуацію України та її окупованих територій! У свідомості депутата від Порошенка не виникло жодної «червоної лінії», коли з-під її пальців виходив текст про «обидві країни» в контексті окупованого Донбасу та Криму! Так, КНДР – член ООН, визнаний більшістю держав світу. А «ДНР»?

Власне, текст громадянки Фріз можна розбивати на цитати і писати кілометровий комент до кожної з них. Наприклад «створюють комфортні умови для окупаційної влади, позбавляють населення ОРДЛО стимулу до деокупації» – це що? Окупаційній владі комфортно, коли 90% дітей Донбасу вчитимуться у Львові чи Києві, і лише 10% – в ОРДЛО чи Росії? Ось ці численні зв'язки між дітьми у Львові і їхніми батьками в Луганську – це точно комфорт? А стимул до деокупації – це «візьміть кухонні ножі і самі себе деокупуйте», чи як?

Але, звісно, нема сенсу сперечатися з людьми, які самі не вірять у свої слова. У 2016 році громадянка Фріз сама голосувала за спрощену процедуру вступу для дітей з ОРДЛО – і жодної зради у цьому не бачила. А зараз просто дуже треба показати «патріотичній громадськості» що зелена влада здійснює промосковський реванш – ну і що, що при цьому українські громадяни на окупованих територіях легким рухом перетворюються на ворогів України? Дехто і 73% українських виборців ворогами називав. Згорів сарай – гори і хата!

Єдине, що такі заяви не мають нічого спільного зі славнозвісною буцімто «україноцентричною позицією» партії Порошенка. Нема жодної «україноцентричної позиції» – є акробатика з перевзування в повітрі на догоду поточному політичному моменту. Звісно, дехто може зауважити: громадянин Порошенко не відповідає за слова громадянки Фріз, яка закликає дискримінувати громадян, рідні міста і села котрих Порошенко – всупереч передвиборчим обіцянкам – так і не зміг деокупувати. Але тоді доведеться визнати, що «успішний менеджер» не може навести лад навіть у власній невеликій фракції – то чого дивуватися провалу «Жити по-новому» в масштабах країни? Ну і окремо варто подивитися, як в «Європейській солідарності» реагують на кожне необережне слово народних обранців від парламентської більшості. А от в цьому випадку – як води до рота набрали!

Насамкінець хочу нагадати, що Ірина Фріз народилася у місті Євпаторії, що в Криму. Яке це має значення? Як на мене – жодного.