Юрій Риженков: ДТЕК електромережами експортує вугілля до Європи

У січні 2012 року компанія ДТЕК сконцентрувала близько 71% акцій «Західенерго». Про те, як ДТЕК бачить подальший розвиток свого бізнесу в Західній Україні, ми поговорили з виконавчим директором компанії Юрієм Риженковим.

- Юрію Олександровичу, як Ви оцінюєте перспективи розвитку «ДТЕК Західенерго»?

- ТЕС «ДТЕК Західенерго» – унікальні станції: ДТЕК Бурштинська ТЕС успішно працює в об'єднаній європейській енергосистемі, ДТЕК Добротвірська ТЕС може працювати як для українського ринку, так і для Європи. Їхній потенціал є дуже високим. Але не треба забувати, що ці електростанції мають застаріле устаткування і потребують значних інвестицій. Особливо це стосується ДТЕК Добротвірської ТЕС, термін експлуатації обладнання якої вже давно вичерпано, його потрібно терміново оновлювати. Наразі ми готуємо до модернізації енергоблок №8 цієї станції, що дозволить збільшити термін його експлуатації приблизно на 20 років, покращити виробничі показники і екологічні характеристики.

Триває модернізація енергоблоків ДТЕК Бурштинської ТЕС, в наступному році плануємо розпочати реконструкцію ДТЕК Ладижинської ТЕС, загалом у наших планах – повномасштабна модернізація одного енергоблоку кожної ТЕС на рік. Ми плануємо інвестувати в модернізацію енергоблоків «ДТЕК Західенерго» близько 900 млн грн тільки цьогоріч, а на програму модернізації усіх ТЕС ДТЕК, у тому числі західноукраїнських – 23,33 млрд грн до 2018 року. На всіх енергоблоках під час модернізації проходить також реконструкція або заміна електрофільтрів, що дозволяє знизити викиди пилу до європейських стандартів – менше 0,05 г/нм3.

- За останній рік Україна значно збільшила експорт електроенергії в західному напрямку. Як це впливає на роботу електростанцій «ДТЕК Західенерго»?

- Дійсно, минулий рік був рекордним для України за показниками експорту електроенергії в усіх напрямках, і особливо до Європи. Ми змогли забезпечити контракти не тільки на експорт з ДТЕК Бурштинської ТЕС, яка зараз працює практично на повну потужність, але й на постачання електроенергії з Добротвірської станції, яка до цього часу дуже рідко працювала в експортному режимі. Загалом обсяги продажу української електроенергії на зовнішні ринки у 2011 році збільшились на 319% порівняно з 2010 роком. У першому півріччі 2012 року зростання тривало, обсяги експорту становили 4,3 млрдкВт/год., це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Насправді, експорт електроенергії – це спосіб експорту українського вугілля електричними мережами. Експортні програми дозволяють завантажити потужності електростанцій і, відповідно, створюють додаткову можливість для збуту вугілля видобувних підприємств.

- Вугілля для ТЕС «ДТЕК Західенерго» постачається з шахт ДТЕК у Донбасі чи зі Львівсько-Волинського вугільного басейну?

- З точки зору логістики ДП «Вугілля України», зокрема, його підприємства «Львіввугілля» і «Волиньвугілля» - це найбільш зручні для нас контрагенти. Саме тому вони є значущими постачальниками сировини для електростанцій «ДТЕК Західенерго». Хоча, безперечно, ми враховуємо і ціновий фактор, і з цієї точки зору нам вигідніше використовувати продукцію «ДТЕК Павлоградвугілля» та «ДТЕК Добропіллявугілля». У січні-липні цього року ми придбали 277,6 тис. тонн сировини у ДП «Львіввугілля» і ДП «Волиньвугілля». Ми готові й надалі викупати все вугілля, яке ці підприємства можуть нам відвантажити.

Але треба взяти до уваги, що в нас є певні екологічні обмеження щодо використання львівсько-волинського вугілля на електростанціях через високий вміст сірки у ньому – більше 2%. І це є ще однією причиною, з якої нам доводиться завозити вугілля з Павлограду та Добропілля. Рівень сірки в ньому значно нижчий і, змішуючи його з вугіллям Львівсько-Волинського басейну, ми можемо отримати той рівень, який прописаний у дозволах на викиди. Це проблема, над якою ми будемо працювати разом. Зокрема, ми розглядаємо рішення щодо знесірчення на ТЕС, які можна втілити під час реконструкції енергоблоків.

Ми з розумінням ставимося до проблем, пов’язаних з нестабільнимфункціонуванням Червоноградської ЦЗФ, яка переробляє вугілля львівських шахт. В роботі фабрики періодично виникають збої через застаріле обладнання – особливо це характерно для зимового періоду. Ми сподіваємося, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості зможе вирішити це питання.

-Чи немає у ДТЕК планів щодо приватизації львівсько-волинських вугільних підприємств?

Таких планів на сьогодні немає – ми вважаємо наш портфель шахт оптимальним і сформованим. Зараз у нас завдання не розширюватись, а зосередити всі організаційні й інвестиційні ресурси і привести до ладу ті вугільні об’єкти, що вже знаходяться в нашій власності.Однак це не означає, що ми не враховуємо економічні й соціальні особливості середовища, в якому працюємо.

Саме тому ми намагаємося підтримувати державні вугільні підприємства регіону. За придбане вугілля у 90% випадків ми розраховуємося за фактом відвантаження, тоді як у контракті прописана відстрочка платежу 30 діб. Для порівняння, із іншими, приватними постачальниками, ми працюємо з відстрочкою платежу 60 діб. Ми йдемо назустріч, надаючи шахтам можливість вчасно виплачувати зарплатню, інвестувати в розвиток. Звичайно, ДТЕК – комерційна організація, а не доброчинний фонд, але ми завжди намагаємося знайти компроміс, баланс між інтересами шахтарів та енергетиків.Ми відкриті до діалогу і розраховуємо на довгострокову співпрацю з підприємствами Львівсько-Волинського вугільного басейну. Така співпраця вигідна для обох сторін. Для «ДТЕК Західенерго» важливо мати додаткове стабільне джерело постачання вугілля, особливо в осінньо-зимовий період, коли потрібно наповнювати склади електростанцій.

- А як щодо співпраці з місцевими громадами – чи планує ДТЕК соціальні інвестиції?

- Звичайно, соціальний розвиток регіонів присутності є дуже важливим для нас. Нагадаю, що такі міста як Львів, Добротвір, Бурштин, Ладижин є підписантами Декларації соціального партнерства ДТЕК (загалом до неї приєдналися 19 українських міст та 4 райони). Ми зацікавлені у збереженні та розвитку соціальної інфраструктури, вкладаємо кошти у розвиток мережі телемедицини в регіоні, відновлюємо спортивні та культурні об’єкти.

Один із важливих напрямків - розвиток бізнес середовища у регіонах присутності, в тому числі в межах співпраці з територіальними громадами і місцевою владою. В цьому році ми працюємо над створенням агенцій місцевого економічного розвитку в Бурштині, Ладижині та Добротворі з метою підвищення конкурентоспроможності міст, підвищення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування та громадських організацій, залучення інвестицій в розвиток міст, зміцнення економічного потенціалу територіальних громад. Одночасно ми піклуємося про наших працівників. Зокрема, слідкуємо за соціальними складовими і намагаємось забезпечити конкурентну оплату праці – сьогодні вона вдвічі більша за середній рівень по регіону.

Зараз ми працюємо над середньостроковими Стратегіями соціальної співпраці ДТЕК з містами – разом із територіальними громадами та зовнішніми консультантами вирішуємо, які кроки потрібні для того, щоб зробити регіони присутності нашого бізнесу найбільш комфортними для життя. У 2012 році ми вирішили подвоїти інвестиції в соціальні проекти – до 60 млн грн по всій Україні. Загалом, ми орієнтовані на стратегічний підхід до соціальної діяльності, для нас важливо, щоб вони змінювали життя багатьох людей на краще. Адже розвиток бізнесу неможливий без розвитку суспільства, і навпаки.