Зроблені у Львові

ЦВК ще продовжує рахувати голоси виборців, але вже з певністю можна спрогнозувати, яким буде новий склад парламенту. По-перше, він оновиться на три чверті. По-друге, там буде 30 представників Львівщини, По-третє, абсолютна більшість з них – новачки у політиці, адже переобратися до Верховної Ради змогли лише 9 депутатів з 33-х, що представляли Львівщину у парламенті попереднього скликання.

ZAXID.NET представляє поіменний список депутатів Верховної Ради IX скликання, які мають прямий стосунок до Львівщини.

До речі, депутати від яких партій взагалі потраплять до Верховної Ради?

По кількох округах дані ще можуть змінитися, однак вже зрозуміло, що партія «Слуга народу» зможе вперше в історії сформувати монопартійну більшість – до ВР проходять 254 кандидати від цієї політсили. Інші партії отримають значно менші фракції. «Опозиційна платформа» проводить до парламенту 43 депутатів, «Батьківщина» – 26, «Європейська солідарність» – 25, «Голос» – 20, «Опозиційний блок» – шість, партії «Самопоміч», «Свобода», «Єдиний центр» та «Біла Церква разом» матимуть по одному представнику. Ще 46 політиків проходять у ВР в статусі самовисуванців.

«Слуга народу»

За попередніми результатами виборів, партія «Слуга народу» проводить до парламенту 124 депутатів за списком та ще 130 у мажоритарних округах. Дев'ятьох із них можна вважати вихідцями з Львівщини.

Андрій Герус. 37-річний випускник економічного факультету ЛНУ ім. І. Франка від травня 2019 року є представником президента у Кабміні. До 2007 року Герус працював директором з торгової та інвестиційної діяльності у концерні «Галнафтогаз». Згодом входив до Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Із 2017 року — голова громадської організації «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг». У 2015 році безуспішно балотувався у мажоритарному окрузі до Київської міськради від «Самопомочі».

Святослав Юраш. Син відомого львівського релігієзнавця Андрія Юраша, 23-річний Святослав Юраш може стати одним із наймолодших народних депутатів. Під час президентської кампанії Святослав Юраш був одним з публічних спікерів команди Зеленського і відповідав за зовнішню політику та digital-напрям. Поки що він більш відомий через конфлікт зі скандальним нардепом Степаном Барною, який після виступу Юраша спеціально приїхав у студію телеканалу ZIK і влаштував бійку. У минулому Юраш був головою комунікацій творчого об'єднання Babylon'13, до якого входять режисери та оператори, що займаються зйомкою документальних фільмів. Він також є одним із засновників прес-центру Євромайдану, деякий час також був заступником директора Світового конгресу українців у Києві.

Ірина Верещук. 39-річна екс-мерка Рави-Руської Ірина Верещук майже п'ять років була поза політикою. Посаду міського голови Рави-Руської вона покинула ще на початку 2015 року, написавши заяву на звільнення «через постійний тиск та безпідставні звинувачення від псевдопатріотів». На посаді активно виступала за надання прикордонним населеним пунктам спеціального статусу, що передбачав додаткові надходження до місцевих бюджетів від сплати податку за перетин автомобілями кордону. Найбільше відома тим, що у листопаді 2013-го, коли українська влада відмовилася підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, офіційно звернулась до Європарламенту з проханням прийняти розташовану біля кордону з Польщею Рава-Руська до складу ЄС. Зараз є президенткою громадської організації «Міжнародний центр балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик».

Мар'ян Заблоцький. 33-річний експерт аграрного ринку України раніше не брав участі в політиці, хоча був одним із учасників проекту «Нові лідери». Є головою правління Української аграрної асоціації та керівником громадських організацій Центр ефективного законодавства та Українське товариство економічних свобод. Був автором кількох поданих до ВР законопроектів як представник громадянського суспільства. Сам заявляє, що ВР прийняла 17 законів, до розробки яких він долучався.

Євген Петруняк. 42-річний Євген Петруняк майже 20 років працює в адвокатурі. Закінчив юридичний факультет ЛНУ ім. І. Франка, зараз він є директором юридичної компанії «Лекс-К». У 2010 році Євген Петруняк безуспішно балотувався у мажоритарному окрузі до Львівської міськради від Української соціал-демократичної партії. У IV скликанні ВР був помічником народного депутата Олександра Гудими.

Ростислав Тістик. 25-річний син екс-депутата від «Свободи» Ростислав Тістик під час президентської кампанії представляв інтереси Зеленського на Львівщині. Раніше не брав участі в політиці, хоча його близькі родичі обиралися депутатами Львівської міської та обласної рад. У поданих до ЦВК документах вказувалося, що зараз Ростислав Тістик є безробітним.

Остап Шипайло. 30-річний львівський бізнесмен йшов у списку «Слуги народу» під 120 номером, що також гарантує йому потрапляння до ВР. Шипайло є директором ТОВ «Карпатбуд девелопмент» та співзасновником ТОВ «ВілКом Монтаж». Ці компанії неодноразово підозрювалися в узгодженні поведінки із конкурентами на кількох тендерах у Львівській області.

Орест Саламаха. 28-річний Саламаха є одним із двох кандидатів «Слуги народу», яким вдалося перемогти на мажоритарних округах у Львівській області. Балотувався в окрузі №121 (Борислав, Дрогобич, Трускавець і Дрогобицький район) і отримав лише на 2,5% більше за суперника із «Європейської солідарності». Живе у Сокільниках біля Львова, працює заступником директора з будівництва ТОВ «Буд Інвест Ком». Компанія передусім відома своїм будівництвом ЖК «Південний» у Сокільниках, де зводять 15 багатоквартирних будинків.

Юрій Камельчук. 39-річний ФОП із Червонограда є випускником факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка. Зараз працює бізнес-тренером та консультантом з розвитку. Є одним з тренерів жіночого фестивалю «Аніма», на якому читають лекції та майстер-класи про взаємини між чоловіком та жінкою. Балотувався в окрузі №124 (Червоноград, Сокальський район і частина Кам’янка-Бузького), переміг з результатом у 16%.

«Європейська солідарність»

Партія Петра Порошенка проводить до Верховної Ради 25 депутатів (23 за списком і двох в мажоритарних округах). Чверть із них – це вихідці з Львівщини, регіону, який забезпечив Порошенку найкращі результати під час президентських виборів.

Андрій Парубій. Включений другим номером у список «Європейської солідарності» спікер ВР очікувано знову став народним депутатом. У нього багата політична історія – 48-річний Парубій тричі був депутатом Львівської облради і тепер вже втретє стає народним депутатом (і всі рази – від іншої партії). Посада спікера ВР, яку він займав у VIII скликанні, є поки його найвищим політичним досягненням.

Софія Федина. 35-річна співачка та викладачка факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. І. Франка також буде у парламенті дев'ятого скликання. На президентських виборах Софія Федина була довіреною особою Порошенка у Жидачівському та Стрийському районах Львівщини (округ №126). Вона залишається помічницею нардепа від «Народного фронту» Ігоря Васюника. Наприкінці минулого року Порошенко нагородив Федину орденом княгині Ольги III ступеня за її громадську діяльність та внесок у розвиток національної культури. До цих виборів Софія Федина раніше нікуди не балотувалася.

Олег Синютка. Екс-голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка також стає народним депутатом. Після перемоги Зеленського він одним з перших оголосив про свою відставку з посади голови облдержадміністрації. Щоправда указ президента про його звільнення з'явився лише через півтора місяця після тієї заяви. 49-річний Олег Синютка у 2006 році обирався депутатом Івано-Франківської облради, а згодом перейшов на роботу до Львова, ставши першим заступником мера Андрія Садового. У грудні 2014 році він став головою ЛОДА і встановив абсолютний рекорд з перебування на цій посаді.

Степан Кубів. Перший віце-прем'єр, як і Андрій Парубій, втретє стає народним депутатом. Кубів є випускником двох львівських університетів, очолював банки «Львів» та «Кредобанк» і два роки був депутатом Львівської облради від «Фронту змін». Майже півроку у 2014 році очолював Нацбанк та був членом РНБО, а згодом став представником президента у ВР. Від квітня 2016 року він є першим віце-прем’єр-міністром та міністром економічного розвитку.

Микола Величкович. 47-річний президент Федерації рукопашу гопак також має багате політичне минуле. До ВР він балотувався тричі і кожного разу від іншої партії. У 1998 році він йшов за списком блоку «Менше слів», у 2014 р. – за списком «Народного фронту» (і пройшов), тепер – за списком «ЄС». У 1998 році він також безуспішно балотувався до Львівської міськради на мажоритарному окрузі від Соціал-національної партії України. До 2014 року Величкович працював викладачем кафедри боксу, фехтування та національних єдиноборств Львівського державного інституту фізичної культури. За даними руху ЧЕСНО, у парламенті він відзначився зразковим відвідуванням сесій і засідань комітетів.

Микола Княжицький. Один із двох кандидатів «Європейської солідарності», якому вдалося перемогти на мажоритарному окрузі – набрав 23% в окрузі №116 (Залізничний і, частина Шевченківського районів Львова). Княжицький втретє стає народним депутатом, щоправда вперше як мажоритарник і вперше від «ЄС». У 2012 році він балотувався за списком «Батьківщини», у 2014 р. – за списком «Народного фронту». У ВР VIII скликання очолював парламентський комітет з питань культури і духовності, є засновником телеканалу «Еспресо TV».

Михайло Бондар. Колишній військовий, доброволець Нацгвардії, якому у 2014 році вдалося перемогти на мажоритарному окрузі у Бродівському, Буському і Радехівському районах. Зараз він знову перемагає на цьому окрузі №119, однак із суттєво нижчим результатом.

«Голос»

У майбутньому скликанні парламенту буде 20 депутатів від «Голосу». Небагато, але партія серйозно відзначилася на цих виборах, взявши три з чотирьох мажоритарних округів у Львові. Шестеро кандидатів від «Голосу» походять із Львова чи області.

Святослав Вакарчук. 44-річний лідер «Океану Ельзи», який також тісно пов'язаний зі Львовом, вдруге стає народним депутатом. У 2007 році він обирався за списком блоку «Наша Україна – Народна самооборона», але через рік добровільно склав повноваження депутата, заявивши, що йде з ВР через «безперервні міжпартійні та внутрішньопартійні суперечки». Цього разу Вакарчук потрапляє у ВР як лідер партії «Голос», створеної після президентських виборів у 2019 році.

Ярослав Юрчишин. 37-річний експерт Реанімаційного пакету реформ, який йде під сьомим номером у списку «Голосу», є уродженцем Львова і випускником історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка. Юрчишин є відомим експертом з боротьби з корупцією. До травня 2019 року він залишався головою правління Transparency International Україна – однієї з найавторитетніших організацій в цій сфері, однак пішов з посади голови правління, щоб взяти участь у виборчій кампанії. Активний учасник «Пласту».

Роман Лозинський. 25-річний екс-голова Української галицької партії буде одним із наймолодших депутатів цього скликання ВР. Член громадських організацій «Пласт» та «Бігова Україна», засновник навчального центру «Школа молодої еліти». У 2015 році безуспішно балотувався до Львівської міськради від Української галицької партії. Друге балотування у списку «Голосу» виявилось вдалішим.

Наталія Піпа. 35-річній активістці зі Сихова вдалося обійти на мажоритарному окрузі №115 досвідченіших політиків, отримавши переконливу перемогу із 30% голосів. Наталія Піпа безпартійна, однак це не перше її балотування. Політичну кар'єру вона почала у 2015 році, коли балотувалася до Львівської міської та обласної рад від Української галицької партії. Однак попередня спроба виявилась безуспішною. Піпа є головою відомої львівської організації «Кращий Сихів».

Ярослав Рущишин. Ці вибори стали для 51-річного львівського бізнесмена другою спробою потрапити у ВР. Перша (невдала) була ще у 2006 році, коли Рущишин балотувався за списком «Нашої України» (у 2006-2010 рр. він був депутатом Львівської облради від «Нашої України»). Цього разу він балотувався у львівському мажоритарному окрузі №116, де з незначним відривом переміг чинну народну депутатку Оксану Юринець. Рущишин є співзасновником мистецького об’єднання «Дзиґа», директором мережі швейних фабрик «Троттола», співзасновником Львівської бізнес-школи LVBS, одним із засновників Студентського Братства Львівщини і активним учасником Революції на граніті 1990 року.

Галина Васильченко. Перемога 35-річної кандидатки в мажоритарному окрузі №118, що охоплює частину Львова і Пустомитівський район, стала головною сенсацією виборів на Львівщині. Маловідомій досі Галині Васильченко вдалося обійти на окрузі Богдана Дубневича. У поданих ЦВК документах вказано, що Васильченко є заступницею директора з економічних питань ПП «Корбіз» – компанії, що займається торгівлею металів. Донедавна вона була головою львівського осередку Української галицької партії, від якої безуспішно балотувалася у 2015 році до Львівської міської та обласної рад. Входить до ГО «Кращий Сихів», у минулому працювала у відділі інвестицій Львівської міськради.

«Батьківщина»

Із 26 кандидатів від «Батьківщини», які проходять до ВР дев'ятого скликання, лише двох можна вважати «львівськими».

Олена Кондратюк. 48-річна уродженка Львова відзначається політичною вірністю. Це її четверті вибори до парламенту і вона жодного разу не змінювала партію – усі рази (2007, 2012, 2014, 2019) балотувалася за списком «Батьківщини». До початку політичної кар'єри працювала директоркою піар-агенції «Радник», дружина гендиректора ICTV Олександра Богуцького.

Михайло Цимбалюк. Ще один екс-голова Львівської ОДА у Верховній Раді IX скликання. У поданих до ЦВК документах вказано, що він пенсіонер. Але значно важливіше, що він є головою Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» і більше двох років був ректором Львівського державного університету внутрішніх справ. Двічі був головою Тернопільської ОДА. У 2002 році вже балотувався до ВР по мажоритарному окрузі як самовисуванець, але не пройшов.

Інші

Тарас Козак. 47-річний бізнес-партнер Віктора Медведчука, який іде під №10 у списку «Опозиційної платформи», також стає народним депутатом. Нова хвиля підвищеного інтересу до Козака виникла після новини про купівлю ним медіахолдингу ZIK і наміру перетворити його зі «112 каналом» та NewsOne на окремий холдинг «Новини». Козак є одним із найближчих соратників Медведчука, тривалий час працював на різних посадах у Державній митній службі, зокрема був заступником голови та очолював Західну регіональну митницю. У 2010 році став депутатом Львівської облради, а в 2014 році – народним депутатом від «Опозиційного блоку».

Ярослав Дубневич. Єдиний кандидат з Львівщини, якому втретє поспіль вдається перемагати на мажоритарному окрузі. До того ж – з доволі великим відривом. Виявилось, що у 49-річного політика так і не з'явилися серйозні суперники на окрузі.

Павло Бакунець. 32-річний мер Яворова став єдиним кандидатом від «Самопомочі», який проходить до Верховної Ради. Перемогу в окрузі №122 йому принесли 14,9% голосів. Це для нього перші вибори до ВР, хоча політичну кар'єру Бакунець почав давно – ще у 24 роки став депутатом міської ради. На посаді мера Яворова відзначився кількома незвичними вчинками – освідченням дівчині під час святкування Дня міста та сплатою боргу військового містечка з власної зарплати.

Тарас Батенко. 45-річний голова партії «УКРОП» вдруге стає народним депутатом, до того ж йому, як і Ярославу Дубневичу, вдається перемагати з великим відривом від суперників – понад 30%. Практично кожні вибори Батенко балотується від іншої партії. Двічі обирався депутатом Львівської облради (у 2007 р. від «Нашої України – Народної самооборони», у 2010 – від Української народної партії). У 2012 безуспішно балотувався до ВР по цьому ж мажоритарному окрузі №123 від Української республіканської партії. У 2014 році Батенко йшов вже від «Блоку Петра Порошенка» і після перемоги навіть увійшов до складу однойменної фракції, але у листопаді 2015 року вийшов з неї. Від 2018 році очолив партію «УКРОП».

Андрій Лопушанський. 57-річному Лопушанському теж вдалося повторити успіх попередніх виборів і знову стати переможцем на мажоритарному окрузі №125 з центром у Старому Самборі. Це його четверті вибори до ВР, із 2000 року і досі є членом партії Конгрес українських націоналістів. Лопушанський є президентом Федерації спортивного туризму України та співзасновником кінофестивалю «Золота пектораль». За даними ЧЕСНО, відзначається зразковим відвідуванням сесій.

Андрій Кіт. 48-річний нардеп трішки погіршив свій результат з минулих виборів, але все одно пройшов до парламенту нового скликання. До політичної кар'єри довгий час очолював різні аграрні підприємства. У 2010 році став депутатом Львівської облради від партії «Сильна Україна», у 2012 році безуспішно балотувався до ВР від «УДАРу», однак зайняв на окрузі №126 лише друге місце.