1908-й. Міські хроніки від Mankurta

Cвітових подій 1908-го було небагато, якщо не вважати за такі створення футбольної команди "Інтер" Мілан, боснійської кризи і приємних повідомлень, що на Росію нарешті впав велетенський Тунгуський метеорит. У Львові було вбито намісника графа Потоцького.

А ще 1908-го народився Ярослав Нановський, найколоритніша і найсимпатичніша постать у львівському музейництві ХХ ст. - науковець, енциклопедист, мистецтвознавець.

У Львові вбив намісника графа Потоцького Мирослав Січинський, який потім утік до США, став соціалістом, полюбив СРСР, розлюбив СРСР, 1968-го побував на Батьківщині, а помер за 12 років до нашої незалежності. Який невигаданий сюжет для кіномитців, але хто це може зняти? Хіба Іллєнки...

Галичани дедалі масовіше тікали до Бразилії, Аргентини, США і навіть Сибіру. Хто залишився, мав шанс потрапити у чудову першу адресну книгу Львова. Львів налічував 200 тис. населення і розвивався.

 

"Kurjer Lwowski" з цього року виходить два рази на день

 

3 січня

Кінотеатр "Ексцельсіор"

Кожної п'ятниці нова захоплююча програма

Двадцять чотири номери програми. Серед них "Екскурсія до водоспаду Ніагари", "Надповітряні злодії", "Японські урочистості"

Кінотеатр "Сінефон"

Перший львівський театр кінематографічний, вул. Шайнохи, 5, між вул. Сікстуською та Коперніка

ПРЕДСТАВЛЯЄ НОВИНИ

Безконкурентних живих, розмовляючих, співаючих та граючих образів кінематографічних!

Оцей порядок слів "театр кінематографічний" та "розмовляючих, співаючих" більш характерні для польскої, а не української мови. Це свідомо - намагаюся часами зберегти польські інтонації хоча би в оголошеннях. Минулого року написав про початки кіно у Львові, мене слушно виправили - у цей період він вже був доволі розповсюдженим.

 

11 січня

Якщо говорити про американську імміграцію, маємо на думці тільки Сполучені Штати Північної Америки, політично-державна роль яких починає зростати у нашому міжнародному житті, не згадуючи вже про значення, яке ця імміграція має для нашого внутрішнього національно-господарського життя. Ведемо тут мову про творення американської нації: ця нація є майже виключно результатом державно-політичних відношень. І саме це творення висуває перед нами кілька зауважень.

Так. До поляків висувала. Хоча без особливих наслідків. А до нас не висуває - ми і так знаємо, для кого наша країна.

 

4 лютого

Відкриття міської галереї

В будинку Промислового музею вчора відбулося відкриття другого відділу міської галереї, який охоплює польське мистецтво від 1850 року. Як відомо, ця галерея ділиться попередньо на три частини. Перша - це "примітиви" польського мистецтва від найдавніших часів до 1850 року; друга представляє польське мистецтво від 1850 року по нинішній день, а третій відділ, базою якого є так звана колекція Яковича, охоплює давнє іноземне мистецтво. Отже, відкриття поки що цього другого відділу відбулося вчора в присутності запрошених гостей з мистецьких та літературних кіл.

Одержав днями від постійного читача Хронік п. К. Вілльмана з Польщі маленьку добірку польських публікацій про історію придбання та аутентичності творів західноєвропейського мистецтва, за яку дуже вдячний. Одначе за відсутності авторитетних досліджень, у яких би аргументовано ставилося під сумнів авторство найбільш відомих картин ЛГМ, будемо вважати все це гіпотезами журналістів.

 

15 лютого

Наш світанок (Rodzima Zorza)

Місячник з картинками, присвячений освіті та розвагам сільського населення, а особливо сільських жінок, видається зусиллями "Комітету просвітницької праці ім. Марії Віслоухової".

У нас зараз комітет просвітницької праці називається МАУП - з аналогічною метою видає "За Вільну Україну плюс".

 

19 лютого

Львів та одна з його важливих потреб

В грудні 1908 року з'явиться книга "Адресний покажчик", виданий за зразком європейських адресних книг. Її видавець, пан Ян Рудольф Шпігель, львів'янин, який довгий час перебував за кордонами і, діставши відповідну практику у цих виданнях, доклав у Львові всіх старань, щоби нарешті місто, яке налічує близько 200.000 населення, одержало свою адресну книгу, так важливу в прогресі часу.

Цікаво, чи зараз подібні книги бувають, чи прогрес часу зупинився у грудні 1908-го....

 

4 березня

У Львові

Весна. Після кількох днів поганої погоди прийшов сьогодні перший гарний весняний день. Весна йде, ще трохи морозна, але ясна, чиста! Чудове сонце витягнуло тлуми людей на вулиці, для яких там достатньо карнавалів і безкоштовної засмаги, і ще виборів, в яких ролі гієн за фахом і за аматорством виконують вшехпольські керманичі.

Манкурту вчора старий товариш, який на старість років переїхав жити на село, прислав фотку весни з власного ґанку. Яка весна!

Щодо наших виборів і вітчизняних гієн, то ми вже втратили здатність відрізняти - де гієни, де негієни. Всі злі, всі у плямах, всі падаль іклами рвуть. Бр-р-р...

18 березня

Чим може і повинна бути громадська демократія

Кроком равлика просувався наш громадський розвиток протягом ХІХ сторіччя. Окупація та неволя навісили тяжкі ланцюги на наш громадський організм, і так слабий в часі розділів. Саме тому маємо обличчя підстаркуватих дітей... Те, що інші суспільства пережили вже півстоліття тому, є у нас тільки у стадії започаткування.

Головне - правильний діагноз. Накинути ще сто років і уважно подивитися у дзеркало - часами корисно.

 

9 квітня

Нові костельні приписи про шлюб

В неділю, 5 числа у всіх парафіальних костелах в Кракові і краківській дієцезії був прочитаний з амвонів новий декрет про заручини та шлюб. Декрет, що був виданий за розпорядженням папи Пія Х та схвалений ним, впроваджує певні зміни в дотихчасових правилах про заручини та шлюб католиками цілого світу. Декрет починається словами "Ne temere inirentur clandestina coniuqia" - щоби легковажно не укладали таємних (або прихованих, в газеті - "поконтних", - Манкурт) шлюбів і відповідно носить назву "Ne temere".

Як я зрозумів, декрет передусім стосувався заручин. Їх мали оформляти письмовими документами за підписом священика та заручених, при свідках. Якщо заручені не вміли писати і читати, залучався ще один додатковий і більш грамотний свідок, який ставив свій підпис під документом.

 

13 квітня

Вбивство намісника

Вчора о першій годині пополудню під час загальної аудієнції в намісництві Мирослав Січинський, русин, слухач ІІ року філософії в місцевому університеті, тричі вистрілив в намісника Андрія гр. Потоцького. Через дві години після замаху намісник помер.

Січинський арештований

Екстрений випуск газети, весь присвячений трагічній події. Потоцький залишив трьох синів та шестеро доньок.

 

26 квітня

Найстарша фабрика п'єцув і комінкув

Рудольф Гебурт, Відень

Побачив на рекламі кухонну кафельну піч. Пам'ятаю з дитинства, саме така була у нашій квартирі на вулиці того самого Потоцького, яка зараз Чупринки (на недружніх нам картах Яндекса - генерала Чубчика) - перероблена з дров'яного опалення на газ, з правдивою братрурою і чавунними плитами. І в помешканні батьків Христини такий самий п'єц був. Напевно, і зараз у старих квартирах збереглися до наших часів. Якісну продукцію випускав Рудольф Гебурт з Відня, молодець.

 

5 травня

Намісник др. Міхал Бобжинський прибув до Львова в неділю швидким потягом о 8 год. 40 хвилин вечора. Згідно з його бажанням урочистої зустрічі на вокзалі не було. Намісник приступив до виконання обов'язків вчора ранком.

 

13 травня

Знаменитий Одеколон!

Парфуми: Ідеал, Гарденія, Амаріліс, Парменські фіалки тощо.

Княжеська пудра біла, рожева та кремова

Олівці до брів! Рум'яна для обличчя та губ!

Пропонує Ян Ігнатович у Львові.

А вії?! А тіні?! Які ж то були красуні - нарум'янені личка, маленькі очка і намальовані брови а-ля Леонід Ілліч? Окрім того, тоді були модні пишні бюсти і цінувалася ще одна частина тіла. Ні, наші сучасні 90-60-90 з бездонними очами-озерами однозначно кращі.

 

22 травня

Галицькі дебати

Відень. Гр. Дзедушицький у вступному слові представив складність дискусії і розмов в палаті за умов, створених українцями. Перебивання, вигуки стали неможливими. Неможливо далі суперничати з українцями в створенні сенсаційного образу, безмірно перебільшеного та вимисленого.

Перш за все прагну висвітлити заслуги галицької адміністрації з часів, коли питання вирішувалося намісниками поляками польською мовою, поруч із зростанням і розвитком української партії та окремої руської мови в школі та управлінні, далі - якої подяки за ці зусилля одержали галицька адміністрація і польська більшість Сейму, а в кінці - який вплив може виникнути на відносини цілої монархії, та як врешті можна уникнути цього поганого впливу.

Вже знаємо. Ніяк.

 

4 червня

Схвалювач вбивці Сичинського

Вчора закінчився розгляд судової справи проти кондитера Мечислава Дзюкевича. Трибунал прийняв за доведене, що підсудний схвалював вбивство Січинського та що він допустив образи маєстату державності і релігії. Дзюкевича приречено на шість місяців "тяжкого" ув'язнення, загостреного щотижневим постом.

Дзюкевич був не єдиний. Вбивство Потоцького схвалювала більшість українців Галичини, дітей називали Мирославами. Митрополит А. Шептицький виступив з засудженням теракту (митрополит слова теракт, безумовно, не вживав, це сучасна назва злочину).

 

12 червня

Др. Маєр Балабан

Про історичні пам'ятки євреїв в Польщі.

(вступ до історії єврейського мистецтва в Польщі)

Без малого дев'ять століть живуть євреї на цій землі, дев'ять століть ділять з рештою мешканців долю і недолю. Не дивуйтеся тому, що після такого довгого періоду, оглядаючись за собою, задаємо собі питання: "Які пам'ятки свідчать і свідчити будуть нащадкам про побут євреїв? Які мистецькі твори, свідоцтва самобутньої культури створили на цій землі, на якій стільки поколінь проживало?

Трудно досліднику дати вичерпну відповідь на ці питання.

Чому трудно. Запросто. Ніяких. Це всі знають.

 

19 червня

З царату

Росія для росіян

Петербург. Уряд затвердив нову спілку під гаслом "Росія для росіян" Засновником є Куплевацький. "Новоє Время" у великий статті вітає створення нової спілки.

Ага. І тут від "старшого брата" запозичили. Цікаво, хто насправді винахідник геніальної ксенофобської формули. Чи то ще древляни і поляни кричали один одному: Древлянія - для древлян! Полянія для полян!

 

Фізично не встигав. Взяв на друге півріччя українську газету "Діло" - вона вдвічі тонша. Власне, її порадила пані Наталя, попередивши, що газета в поганому стані, і видають її не всім. Порада була мудрою і вчасною. Після того, як признався, що з українською пресою набагато простіше працювати, тому що і мову знаю краще, і не треба вишукувати інформацію про українців, поцікавились - а чому тоді пишу Хроніки з польських джерел? Відповів, що це все ж таки Хроніки Львова, а не українців у Львові.

 

1 н. ст. липня

На смерть!

На питанє: чи винен Іван Андрій Мирослав Січинский, що дня 12 цьвітня 1908 у Львові проти намісника Андрія гр. Потоцького і в намірі позбавити його життя зрадничо-підступним способом, стріляючи до нього кілька раз із репетірового пістолета, так ділав, що в наслідку наступила смерть Андрія гр. Потоцького? - лава присяжних, виключивши слова "зрадничо-підступним способом", відповіла одноголосно всіма 12 голосами: "Так".

Мирослав Січинський був приречений до смертної кари із заміною на 20 років ув'язнення, втік через три роки, ще через три, тобто 1914-го опинився в Америці, де і дожив до 1979 року.

 

8 н. ст. липня

Причини успіхів "Союза русского народа" на правобережній Україні (допись з Києва, під увагу патріотам з заморд. України)

В нашій пресі часто подають ся звістки з усіх кутків правобережної України про незвичайні успіхі "союзників" по губерніях сієї частини України: значна більшість сіл має значні віділи "Союза русского народа"; українські селяне залюбки записують ся в "союзники"; число союзницьких організацій тут таке численне, як ніде в корінно-великоруських губерніях. Чи може українці більш "русскі" патріоти, як самі Москалі?

...Причини дійсно в іншім. На правім березі земельна власність в руках польскої шляхти. Поміщик Поляк, управителі його маєтків, конторщики, економи, приказчики і всі панські посіпаки теж поляки; словом земельна аристократія і її прибічники та прислужники все те Поляки, які визискують українського селянина, жиючи з його праці, а разом з тим згірдно на нього дивлять ся, хлоп, мовляв. "przeklete bydlo".

Стаття В. Тимошевського дуже велика і цікава. Детально проаналізовано, чому селянин Правобережжя ненавидить поляків та "жидів". У редакційній післямові висловлювалась незгода з позицією автора та незадоволення "сантіментальним польонофільством та юдофільством деякої частини українських закордонних інтелігентів"

 

4 н. ст. серпня

Передова стаття з великою кількістю таблиць: Професіональні і суспільні верстви в Галичині.

Процентовий поділ людності поодиноких професіональних груп поміж національностями показує отся табеля:

Нація                         Поляки          Русини           Жиди

 

Рільництво               21,9                 77,1                 1,8

Промисл                   70,2                 17,5                 38,7

Торговля                  75,3                 8,1                   74,0

Наймити                   67,4                 22,5                 40,0

Публична служба і інтел.

професії                    69,1                 1,96                 2, 74

Активна армія        31,0                 36,0                 8,0

Рентиєри і без занятя 65,1                        26,4                 25,0

Домашня служба    68,4                26,7                 14,6

Це дані зі Східної Галичини. Цифри зі Західої відрізнялися.

 

25 н. ст. серпня

Львівська консисторія на службі москвофілів

(допись сільского пароха)

Минули для москвофілів дні рожевих мрій, від'їхали "дражайшіе русскіе зарубежные гості", а тепер спадають на них прикрі несподіванки. Навіть їх покровитель у Львівський консисторії о. Білецький видав тайне письмо до деканів проти організованя паломництва до Почаєва і приказав визвати духовеньство, аби всіма способами здержувало селян від їзди до Россії, бо то може скомпромітувати духовну власть перед правительством і Римом. Читаєш і очам не віриш: свій повстає проти своїх. Відзиває ся до них тайним письмом; москвофіли розуміють його ціль і вартість. Перед поляками і Римом буде чим заслонити ся: ми заборонювали народови їхати на прощу, "устроену г. Носевычомъ на собственную руку", поїхали лише упоствуючі, але прочі москвофіли чисті, "porzadne" католики.

Ну, нема у мене польської розкладки клави і встановлювати не хочу, тому "пожондне" написано як пожадне. Перепрошую.

 

15 вересня

Новинки

Відгомін ювилею Заньковецької. В Київі відсьвятковано в місяци січни с.р. 25- літний ювилей відомої української артистки М.Заньковецької. Ювилейний комітет помістив був з того приводу в трьох київських газетах оповістку. Що приймає для ювилятки привітки, телєграми і т.п. В сій оповістці адміністраційна власть добачила звичайне оповіщенє, що було оголошене без поліційноїх цензури і тепер поліция одержала приказ потягнути ті газети до відповідальності.

 

28 н. ст. вересня

Скоро! Тано!

До Америки океаном в 6 днях. Переправа до Канади, Аргентини і Бразилії.

!ПРОЧ З ВИЗИСКОМ!

Русини! Жадайте безплатних поучень (мабуть, поручень, - Манкурт) лиш від фірми Б.Карльсберг в Гамбургу

Проч з визиском! Сучасною українською - геть експлуатацію! Користі від того "проч" було більше Аргентині, Бразилії і Канаді. Трагедія галицької еміграції. Від хорошого життя не їхали.

 

12 жовтня

З приводу ювилею Льва Толстого

(Письмо з закордонної України)

Одбув ся 80-літний ювилей великого московського письменника гр. Льва Толстого. Чествувало його урочисто все осьвічене московське суспільство.

Незнайомий з настроєм московської інтелігенції може подумає, що се - особа, котра грає велику ролю в духовнім житю російської інтелігенції, що до його слова прислухають ся всі, що се є законодавець розумового і морального житя для російської інтелігенції, що Л.Толстой дає напрям, котрий має безліч прихильників, що жиють і чинять по указам його вченя, що толстовців в Росії безліч.

Хто так мислить, той дуже помиляєть ся. Ні для кого не тайна, що по великих містах Росиї, котрі надають тон усій Росиї, серед інтелігенциї - толстовців можна подибати хіба одиниці.

Дозволю собі не погодитись. Толстівців одиниці були, а зараз і взагалі нема, то правда, а роль у житті російської інтелігенції грає велику. Як тоді, так і зараз. Сам читав щоденники Льва Миколайовича не раз, і син читав не раз, хоча він взагалі не "читун". А ми з ним разом - не інтелігенти.

 

24 жовтня

Оголошення

Інтелігентна молода вдовиця прийме місце до заряду дому poste restante "Надія", Самбір

ПАННОЧКИ!

Студенти - і родичі!

Купуйте ковдри від 5 кор., коцики студентські від 5 кор., сінники і матераци - все в найлучших гатунках від нанизших до найвисших цін у К. Скібінського

Ул. Коперника ч.7 у Львові

 

9 н. ст. падолиста

З російських тюрем

Петербурське "Право" витягло цікаві дати з останнього справозданя тюремної управи. В 1906 році пройшло через тюрми російського цартсва 980.050 арештантів, які провели за кратами 40.368.614 діб. Пересічне щоденне число арештантів виносило людей так, що на кождого третого мешканця Росиї припадає одна доба арешту.

Россия - тюрьма народов! :)

 

17 н. ст. падолиста

Гумористичний куток

В зелізничім купе між руськими пасажирами йде розмова про руську пресу:

- А ви, отче, передплачуєте "Діло"? - питає одна пані свого сусіда-сьвященика.

- Ні, я тепер страйкую!

- А то для чого?

- Прошу вас, задержали мені присилку, заявляючи, що доки не вирівню залеглості, доти не будуть присилати. Се скандал, щоб чоловікові за яких кільканадцять корон залеглостий робити такий деспект. А коли вони не мають до мене довіря, то я їх залеглості не вирівную і обходжу ся без їх газети.

Смішно. А Манкурт жодних залеглостей перед львівськими газетами не має, але давно не читає. Втім, як і нельвівських. Деспект у мене до них. Хіба старі "Діло" альбо якійсь "Kurjer" часами.

 

7 н.ст. грудня

Стероризований парлямент

Теперішню, "осінну" сесію парляменту схарактеризуємо найліпше, коли ми його назвемо парляментом стероризованим... Сі партиї більшості ділають під терором ювилейного року і заграничної опінії. Сі партії знають, що цисареві дуже залежить, аби в ювилейнім році внутрішна політика котила ся нормальним шляхом та щоби керманичи держави не потребували послугувати ся жадними надзвичайними і винятковими, а що гірше, неконституційними средствами.

Чесне слово, не знаю, які партії у більшості, але точно знаю, що ділають під терором заграничної опінії. Неважливо, з-поза якого кордону опінія, важливо, що всі стероризовані. Та й на чому цісареві залежить і що ділає, здогадуємось. Той переважно під себе.

 

26 н. ст. грудня

"ПАТЕФОН"

Є найновішим і безуслівно найлучшим апаратом для репродукції тоніів.

Патефон співає, деклямує ві грає з незвичайною досі небувалою природністю і чистістю. Патефон не мож отже порівнувати з жадним із дотеперешніх подібних апаратів. Патефон посідає майже незнищимий штифт (рильце) з шафіру, який не викликає шуму і не зуживає плити.

Плити Пате видержують бодай 10 разів довше як всі инші подібні вироби.

Величезний репертоар плит 300 послідних краєвих знимок.

Патефон є найлучшим і найкрасшим дарунком на Різдво.

Мобілка з блютусом, багатошарові дівідішки, айпод на 120 гіг - фігня! Патефон треба слухати з небувалою природністю і чистістю. Правдивий драйв гарантує виключно фірма "Пате". А в нас через ці айподи з дівідішками суцільна соціальна пригніченість і апатія.

Хоча весна.

 

"Нью-Йорк Таймс" про Львів 1908. Додаток від Andrij

 

13 квітня

Губернатор Галичини, граф Потоцький був убитий рутенским студентом Мирославом Січинським в Лемберзі. Замах був результом ворожнечі між поляками і рутенським населенням у провінції. Потоцький був убитий трьома пострілами з револьвера під час прийому делегації студентів. Він помер за кілька хвилин після замаху, і його останніми словами були: "Передайте Імператорові, що я був його вірним слугою". Вбивця, 32-літній син члена парламенту, був арештованим на місці замаху. Під час арешту він заявив що "Я не злочинець. Я діяв на користь пригноблюваних людей". Проходячи мимо рутенских селян - тих, що чекали аудієнції з Потоцьким, Січинський заявив: "Я зробив це для вас". Вбивство швидше за все буде мати величезний вплив на політику в Австрії. Поляки Галичини займають всі відповідальні пости в провінції і мають більшість членів парламенту. Рутенці вважають себе пригнобленими і відповідають насильницькими демонстраціями які включили торішній розгром кількох аудиторій у Львівському університеті, у якому вбивця Потоцького брав участь. Поліція Лемберга переконана в існуванні рутенської конспірації, не дивлячись на те, що вбивця наполягає, що діяв поодинці. Брат Січинського застрелився за 10 хвилин перед замахом, що для поліції є знаком, що він знав про плани. Кілька студентів, в основному друзів убивці, арештовано. Граф Потоцький належав до однієї з найзнатніших польських родин. Потоцькі забезпечували польську еліту впродовж 300 років. Потоцький був приємною людиною, до якої мали симпатії навіть помірні рутенці. Ситуація у Лемберзі є напруженою. Натовпи загатили вулиці міста і тисячі зібралися перед будівлею галицького парламенту. Чоловіки і жінки плачуть, викрикуючи смертельні загрози у бік рутенців. Імператор засмучений тим, що сталося і виразив своє співчуття вдові і восьми дітям Потоцького (дані щодо кількості дітей у мене і Андрія розходяться - не перевіряв, - Манкурт). Багато хто з рутенських політиків висловив свій відчай замахом. "Наша політика не має нічого спільного з насильством. Ми намагаємося добитися наших прав законними шляхами".

 

9 червня

Федерація галицьких євреїв в Нью-Йорку провела свої щорічні збори. Федерація створена 1904 року і допомагає галицьким іммігрантам знайти роботу. Федерація почала з 9 членів, але зараз налічує 60 000 членів. Організація була створена унаслідок того, що галицькі євреї, на відміну від євреїв інших країн, мають мало досвіду спілкування і співпраці із зовнішнім світом. Галицькі євреї строго слідують ученням Талмуда. Наприклад, галицькі єврейки на східній стороні Нью-Йорка обрізають своє волосся і носять перуки після весілля - традиція, яка в інших єврейських громадах Нью-Йорка зберігається виключно для дружин рабинів. Федерація будує госпіталь на розі Авеню А і 2-ї вулиці який незабаром відкриється - лікування буде безкоштовне і відкрито для всієї віри (будівля до цих пір стоїть - Andrij).

 

1 липня

Мирослав Січинський засуджений до страти за вбивство Потоцького.

 

4 липня

Удар блискавки спричинив пожежу у шахтах Борислава, найзначнішого нафтового центру Австрії. 5 шахт і 1500 контейнерів з нафтою охоплені вогнем. Нафта тече прямо у річку Тисменицю, створюючи небезпеку для навколишніх сіл. Військо намагається згасити пожежу.

 

5 липня

Пожежу в Бориславі згашено. 6 шахт повністю зруйновано, але обійшлося без людських жертв.

 

16 серпня

Будівництво транссибірської залізниці в Росії і обіцянка царського уряду грошових пільг для надбання земель в районі річки Амур, привернуло австрійських заселенців, здебільшого селян із Галичини, які попрямували до Сибіру, попри всі труднощі, навіть перш ніж будівництво транссибірської магістралі буде завершено. Австрійські заселенці були також заохочені рапортами від австрійських агентів, які підтвердили невичерпні природні багатства Сибіру.

 

6 грудня

 Галицький іммігрант Леопольд Дудка - низька, худа молода людина, з маленькими вусами - буянить, викрикує погрози на адресу уряду. Він поміщений у в'язниці острова Елліса. Разом із Дудкою в ув'язненні дівчина з дуже приємною зовнішністю - Віра Горежівська. Дудка звинувачений у махінаціях і в одруженні під фальшивим приводом. Приблизно 2 роки тому Дудка прибув до Нью-Йорку і минулого року одружився на місцевій пані. Незабаром він заявив своїй дружині, що йому треба терміново повернутися додому, в Галичину, на короткий час у зв'язку із смертю його родича. Мадам Дудка дала Леопольду 160 доларів на дорогу. Пані Дудка хотіла відіслати своєму чоловікові гроші ще й на дорогу назад, але раптом одержала листа від Віри Горежівської, у якому Віра заявила, що вона любить Леопольда і що вони разом прибудуть до Америки. Незабаром таємний лист від Леопольда його приятелю потрапив до рук пані Дудки, де Леопольд підтвердив, що він вирішив одружуватися з Вірою і що пані Дудка, побачивши Віру, обов'язково зрозуміє, що Віра - найвідповідніша йому дружина. У листі Леопольд признався, що він одружувався з нею, тільки щоб скористатися її грошима для повернення в Галичину, щоб побачитися з Вірою. Пані Дудка найняла адвоката і повідомила про справу поліцію. Леопольд і Віра були заарештовані, тільки-но вони зійшли з корабля на острові Елліс. Леопольд був відверто здивований таким ходом подій. Мадам Дудка і її адвокат були на причалі під час арешту. Леопольд і Віра швидше за все будуть депортовані назад в Галичину.