1910-й. Міські хроніки від Mankurta

У львівській Опері слухали "Мазепу". У міській раді райці з такою запеклістю обговорювали проблему виділення ділянки під гастролі цирку, що у мене виникли підозри щодо хабарництва і в ті далекі часи. Померла Марія Конопницька.

Російські імперіалісти плекали свої далекосяжні плани, але одержували гідну відсіч, сільські панночки ридали та надихалися патріотичними почуттями при спогляданні на панораму Рацлавіцьку, а спритні польскі "зекі" штампували фальшиві монети просто у "Бригідках".

Страйкували трамвайники та газівники, діти сиділи по 70 осіб в одному класі, бо не вистачало шкіл, але львів'яни вже примірялися збудувати наш "Водоканал".

Світових подій за цей рік подивитися не міг, бо текст приніс на ZAXID.NET безпосередньо з бібліотеки, а в бібліотеці такий Інтернет - все одно, що його немає. Це не закид на їхню адресу - у них просто грошей нема.

 

"Kurjer Lwowski"

 

1 січня

Зигмунт Любертович

Мово наша польська!

 

Мово ти польська, кожне твоє слово

Є насолодою, розкішшю для духу,

Відкриваєш нам книгу Ісуса,

Яку зі сльозами на очах слухають діти;

Ти золотоусту пісню нову перед народом

Запалюєш, коли груди стискає туга

Та коли гасне вогник надії, -

І наказуєш йти в окопи!

Перед тим чув про дві солов'їні мови - російську та українську. Зрозумів - їх три. І всі вічно в окопах.

 

19 січня

"Мазепа"

Опера в 4 актах та 6 діях про трагедії Юліуша Словацького на слова Максима Радзішевського, музика Адама Мюнххаймера.

Померлий у 1904 році у Варшаві Адам Мюнххаймер, окрім дрібніших сценічних творів написав три опери. "Оттон Лучник", "Страдіота" і "Мазепа", з яких остання, написана близько 25 років тому, завдяки лібретто, заснованому на трагедії Ю. Словацького і мелодичній музиці, місцями не позбавленої драматичного звучання, користується великим успіхом.

Цінний твір Мюнххаймера викликав у публіки сильне і корисне враження і заслуговує на те, щоби цінителі музики його пізнали. А, пізнавши його, без сумніву полюбили.

Я не знаю, як автори трактували образ гетьмана. Цікаво, що така опера йшла у Львові.

 

4 лютого

Рада м. Львова

Подання і неочікувані рішення

На вчорашньому засіданні р. Тепфер доповідав по справі асфальтування вулиці Ягеллонській (Гнатюка, - Манкурт), яка триває вже 2 роки, і весь час відбуваються там затримки.

Далі запропонував, щоби електричні ліхтарі були виставлені також на вулиці Академічній (пр. Шевченка).

Р. Чарнецький доповідав про залізничний вал на вул.. Жовківській (Б. Хмельницького), цей вал треба переносити. Висунув неочікувану пропозицію, щоби перенести цей вал за рогатку, а також, щоби майбутній вокзал розташували біля підніжжя Високого замку.

Р. Блюменфельд назвав смішними вимоги розташування вокзалу біля підніжжя Високого Замку. Це неможливо. А справа перенесення залізничного валу не має шансів на успіх.

Президент п. Цюхціньскі повідомив, що сьогодні шкода часу на дискусії, оскільки уряд ще не висловив своєї думки по цьому питанню. У зв'язку з чим жодного рішення не прийнято.

 

12 лютого

Крадіжки

У п. Кароля Мадейського викрали з помешкання на вул. Ягеллонській, 15 срібний годинник вартістю 50 кор. - З пивниці кав'ярні "Grand" вкрадено 16 пляшок рейнського вина та французького і австріяцького вина вартістю 96 кор., а також 12 пляшок шампанського вартістю 132 кор. - В магазин Нафтули Вандера, годинникаря на вул. Зеленій, 3а, вдерлися "невідомі злочинці" та вкрали велику кількість годинників та запчастин до них на загальну суму 885 кор. (і так далі, перелік був довгий).

У трамвайних вагонах знайдено 10 лютого:

Парасольку, ключик, географічний атлас, книжку (повісті), пакунок з посудом, портмонетку з дрібними грошима та чеком.

 

23 лютого

Найбільш поважний хорвацький "Obzor" з нагоди приготувань до слов'янського з'їзду в Софії опублікував велику статтю під назвою "Savremeno slavenstvo". Серед іншого написав там:

"Розглядаючи справи слов'янських народів у безпосередньому минулому, бачимо, що ці основи, на які хотіли спертися, щоби не подвигатися, назагал не відповідають обставинам і не мають перспектив на успіх. Але потрібно було кілька десятків років, щоби нарешті і в самій Росії інтелектуальні джерела залишили ідею російського імперіалізму над слов'янським світом та бажання, щоби "слов'янська Росія" охопила своїми кордонами всі слов'янські народи. Ми, - а сьогодні також і численні інші росіяни дивляться на цю ідею як на утопію".

І вони правильно дивилися, бо історія це доказала остаточно. Хоча країнам на пострадянському просторі друзів треба обирати головою, а не іншими місцями.

 

3 березня

Фальшування монет у "Бригідках"

У львівському карному закладі, який в народі називають "Бригідками", відсиджують кару такі злочинці, яких не будь-що відділило від життя на свободі і то на довгий час, отже, нічого дивного, що ці спеціалісти вдаються до "майстерштиків", особливо, якщо знайдуть відповідну допомогу. Карний заклад використовує ув'язнених у майстернях, щоби не нудились та щоби після залишення тюремних мурів мали якійсь гріш на прожиття. Але знайшлися такі ув'язнені, яким заборонений плід смакував краще, і вони хотіли краще приготуватися до волі. Здається, виробляли "20-халєжувки" та монети в 1 корону на машинці, зробленій примітивно, але на диво добре працюючій.

Технічний геній "зеків" у всі часи був неперевершеним.

 

18 березня

Рада м. Львова

Адміністративний будинок для водотягу

Р. Шнайдер подав запит, що робиться з пошуком земельної ділянки під будову адміністративного будинку для водотягу. На цю мету вже зібрано близько 100.000 корон. Необхідно також подумати про ремонтну базу. Просив президента прискорити цю справу.

Президент Цюхціньскі пообіцяв прискорити.

Цікаво, чи мова йшла про той самий майбутній "Водоканал" на Зеленій, який існує зараз і відомий кожному львів'янину?

 

5 квітня

Екскурсія

Кольоровим, милим для ока і серця було побачити серед урочистостей двох Костюшківських днів вигляд групки сільських дівчат в хусточках на голові, яка з'являлася в місті то тут, то там. То були дівчата в кількості біля 35 зі шкіл для сільських господинь, влаштованих крайовим відділом, з Петрич і з Жидачіва. Учениці цих шкіл відвідали у неділю Високий Замок, музеї Дзедушицьких та Оссолінеум, пригостилися "свяченим" в школі для прислуги пополудню. А вчора, після молитви в катедрі, були на цвинтарі, в панорамі Рацлавіцькій, де після пояснень, які давали гроно пань і редакція "Нашої Зорі", із захопленням і зворушенням признавалися до розбудженого у цю ж хвилину почуття і розуміння значення великої перемоги під Рацлавицями. Не менш гаряче аплодували у театрі "Костюшкуві", розчулені актом присяги на краківському ринку та іншими зворушливими моментами.

Звернув увагу на розбуджені у цю ж хвилину патріотичні почуття і розуміння. Негайні наслідки ідейно-патріотичного виховання сільських дівчат. Натихм'ястові! Браво! Свідчу авторитетно, як колишній фахівець, власне з ідейно-патріотичного виховання рад..., тьху, молоді.

19 квітня

Феноменальні уродини

Син сестер-близнят

Прага. Величезне враження викликала тут наступна подія:

Дві сестри-близнята, які зрослися між собою стегнами на взірець сіамських братів, Роза і Юзефіна Бляшек, які подорожували цілим світом, три дні тому прибули в клініку проф. Кукулі, який повинен був їх дослідити, оскільки Роза скаржилась на внутрішні болі. Медичний огляд шефом мав відбутися у неділю зранку, але виявився зайвим, тому що Роза об 11 вночі народила цілком здорового хлопчика.

Власне в уродинах не вбачаю нічого феноменального - народила жінка здорового хлопчика. От, перепрошую, груповуха точно була феноменальною.

 

3 травня

Реклама на півсторінки:

ВИМАГАЙТЕ ХЛІБА "МЕРКУРІЙ"!

На рисунку зображений Меркурій з крильцями на голові та ногах, що відштовхується ногою від глобуса Землі, чомусь з поясом Меркурія, та тримає у правиці батон "Сихівський". Смішно.

 

20 травня

На сторінці 5: Повідомлення про смерть Поліни Віардо, однієї з найбільш відомих співачок світу, яка померла у Парижі, проживши 90 років.

Повідомлення про смерть Елізи Ожешко - видатної польської письменниці.

На сторінці 6: Інформація про зустріч Землі з кометою Галлея.

У короткій інформації про Віардо не згадали, що вона дружила з Ш. Гуно і Г. Берліозом, зайняла особливе місце у житті російського письменника І. Тургенева, була поліглотом і взагалі дуже освіченою жінкою, але згадали, що вона вчила співу Марцеліну Коханьску - нашу видатну землячку, якій Манкурт навіть планує присвятити окремий текст у майбутньому.

Еліза Ожешко - польська письменниця. Пошукав додаткову інформацію. Російська Вікіпедія дає список російських багатотомних видань, який свідчить, що її творчість цікавила росіян за Миколи ІІ та за товариша Сталіна. Натомість українські переклади сягнули доби Хрущова. Ми знову попереду!

Про комету Галлея не шукав нічого. І так всі знають.

 

1 липня

Цирк у Львові

П. Генрік Кошке подав заявку на оренду пл. Збожової під цирк в літньому сезоні 1910 року.

Доповідач Трачевські запропонував, щоби надати в оренду п. Кошке пл. Збожову від середнини червня до половини серпня з оплатою 1000 кор. на місяць та щоби сплатив він одноразовий податок в розмірі 1000 кор.

Радца Лясковніцкі застеріг перед впровадженням пруських цирків і запропонував відмовити.

Радца Губриновіч запропонував дозволити, але тільки від 1 липня до 15 вересня.

Радца Трачевські захоплювався цирком Кошке - стверджуючи, що це найліпший цирк - але походження його він не знає.

Др. Міколайські заявив, що він проти негайного вирішення справи та усунення можливих конкурентів на це місце у вигляді інших гонорових підприємців, або й цирків. Запропонував відтермінувати рішення та поцікавитись інформацією про Кошке.

Радца Б. Левицькі доручив вивчити справу. Потім зауважив, що цирк може бути вже від 15 червня, і не варто занадто піклуватися одним приватним підприємцем з міського театру.

Радца А. Левицькі говорив, що належало би цирк розташувати в центральній частині міста, тільки за Стрийськім парком. Зрештою вимагав, щоби служба, яка буде контактувати з публікою, вміла розмовляти польскою.

Радца Трачевські заявив, що з погляду до "добро міста" (?) належиться дбати про цирк і погодився на відтермінування справи.

Одним словом - цирк у Львові.

Вічний.

 

5 серпня

Як русифікувати Холмщину

"Слово" пише: Слідом за гр. Бобринським, який на бенкеті в Грубешові заявив, що само по собі виключення Холмщини не утримає в ній культурного впливу Росії - пішло в цей час православне братство холмське, яке так само не вважає факт виключення за достатній для русифікації. Згідно з програмою братства, негайно після утворення Холмської губернії належить вжити наступних кроків:

Впровадити російські школи і православну релігію, виділити православним селянам землю за допомогою селянського банку та створити ряд колоній за допомоги переселенців з-за Бугу та православних селян Галичини, що не визнають Унії. Ці селяни мали б додатковий вплив на тих, які вже щось чули про український рух з метою перетягування їх на православіє. Нарешті, треба би оживити церковно-православне парафіальне життя.

Размечтались, понимашь...

 

18 серпня

Цісар Франц-Йосиф І

Франц-Йосиф І, цісар австро-угорської монархії та король Галичини, святкує сьогодні 80-ту річницю від дня народження.

Мало є в світі людей, які власними очима могли побачити такий ланцюг історичний подій, які ці події переживали, впливали на них та змінювали їх - як 80-річний австрійський цісар.

Тобто наступного року виповниться рівно 180.

Пам'ятник! Тільки пам'ятник! Монумент! Бажано на проспекті Свободи десь ближче до Опери. Замовити ще раз пану Посікірі - автору пам'ятника Бандері. У крайньому випадку автору пам'ятнику Чорноволу - Самотосу.

 

9 вересня

Переповнення шкіл

На засіданні міської Ради у середу п. Солевські розповів про стан розпачу батьків у зв'язку з переповненням львівських шкіл. Батьки ходять з одної школи до другої і ніде не можуть знайти місця для дітей. Школа Конарського налічує 15 класів, з яких 5 проводять уроки пополудню, школа Сенкевича 18 класів, з яких 4 працюють в другий половині дня.

Всього у Львові існує 50 "пополудньових" класів - батьки, чиї діти вчаться в цих школах - зайняті зранку на роботі, не бачать своїх дітей цілими днями. Класи переповнені - в школі Сенкевича в одному класі по 66 -68 учнів. В зв'язку з чим користь від такого навчання є ілюзорна.

Далі пропонувалося будувати невеличкі школи на периферії міста, але виникло питання фінансування, якого, звісна річ, не було. Винаймати приміщення під школи неможливо, оскільки ціни на оренду приміщень є жахливі. Всі чекають на 14-мільйонну позику, після чого можна буде розпочати будівництво шкільних приміщень.

 

16 вересня

Страйк трамвайного та газового персоналу

Поки що на страйку великого успіху домоглися львівські візники. Бідні шкапи "вже роками роблять", але не мають відпочинку. Де тільки знайдеться якась коняка, стара або кулява, негайно витягують її на світ Божий і наказують парадуватися при "гумках". Бо львів'яни так навчилися їздити, що кожен, хто себе хоч трохи краще почуває, не хоче пішки зробити жодного кілометра.

Найбільші претензії до трамвайників мали торговки та перекупки з найближчих місцевостей, які були змушені пішки пересуватися до міста, тягнучи за собою свої тягарі та склинаючи трамвайників.

 

11 жовтня

Анна Аугустиновічова

Біля труни Марії Конопницької

 

Осінню рано - серце битись перестало

Яке більше всього наш народ кохало,

Ціле життя сочилося, як жива рана -

Осінню рано

І загасло сонце - найясніше з ясних,

Що сяяло світлом від вогнів власних,

Теплом зігрівало тихі села,

Та загасло сонце...

Осіннє листя впаде на могилу,

Зашумить плачем в одну велику силу,

Плачем сердечним, всіх дерев гілки -

Осіннє листя...

Вічна пам'ять!

 

7 листопада

Кафедра етнології у Львівському університеті

Квітуча представителька Знання, хоча і дуже молода в порівнянні з іншими, знайшла тут притулок і, поставлена біля сестер, повинна з цього часу співпрацювати з ними та спричинятися до займання якнайширшого поля для інтелектуальної праці та її результатів.

У Манкуртового знайомого колега колись питав, як йому назвати нову науку - про націю. Той негайно відповів - націологія! Цікаво, чи є вже в універі нова кафедра? Шкода, що кафедри-сестри, з якими можна було у ряд поставити - історія партії та істмат з діаматом вже повмирали.

 

28 грудня

Відень

Згідно з інформацією з поінформованих сфер українці повинні були внести пам'ятну записку до бр. Бенерта, з вимогою припинення карного розслідування проти руських студентів, які оскаржені у нападі на університет. Згоду на це припинення бр. Бенерт повинен одержати від цісаря. Очевидно, що записка не закінчувалася тільки цим та мала у своєму змісті велику кількість фальшивих та тенденційних інвектив щодо "польського уряду та суду". Було би правильним, щоби міністр у справах Галичини цю справу дослідив та запобіг неслушним закидам з боку недоброзичливо до поляків налаштованих чинників.

Трохи оффтоп, але сьогодні вночі одержав Манкурт повідомлення зі США з лінком на польські сторінки, де була розміщена інформація про знущання у річницю Дня перемоги над пам'ятником розстріляним польським вченим на "взгужах Вулецьких", тобто на вулиці Сахарова у Львові. Екстравагантний спосіб дізнаватися про прикрі події у рідному місті. Та й нам варто би вже зрозуміти, що Львів - українське місто.

 

Цитати з "Нью-Йорк Таймс" за 1910 рік від Andrij

 

15 червня

Бойкот російських шкіл

Від зборів слухачів рільничої Академії в Дублянах таке повідомлення: на зборах колег у Дублянах після обговорення доповіді кол. Пом'яновського прийнято таку резолюцію:

"Сприймаючи бойкот урядових шкіл у Королівсьтві Польському за один з моментів визвольної боротьби польського народу та бажаючи всіма силами утримати перше досягнення революційного руху мас - польську школу, загальні збори слухачів рільничої академії у Дублянах закликають молодь до подальшої незламної, до останнього подиху, тривалої оборони цього основного майданчика національного виховання".

 

8 березня

Поляки Галичини готуються до Польського національного конгресу, який відкриється у Вашингтоні в травні. Очікується, що всі видні польські діячі прибудуть на конгрес, включаючи письменника Генріха Сенькевича.

 

13 березня

Німецьке дослідження показує, що 65.000 євреїв іммігрували з Росії до Америки минулого року через антисемітські царські закони. Шестимільйонне єврейське населення (що становить 4% російського населення) живе здебільшого у бідності і сконцентроване у зоні осідлості. Умови для євреїв у Галичини краще, але ненабагато.

 

1 червня

Англійський жеребець "Лемберг" - кращий скаковий кінь року, такий, що виграв шість головних перегонів року, включаючи знамениту англійську Дербі (з рекордним часом). Кінь був названий на честь галицького міста. Мати жеребця була названа "Галіция".

 

2 липня

Нові зіткнення між польськими і рутенськими студентами в університеті Лемберга. Учасники побоїща встигли скалічити один одного перед втручанням поліції. Ворожнеча між двома групами має коріння в етнічній заздрості і стара, як сам університет. Адміністрація університету стримувала пристрасті якийсь час, але не змогла запобігти справжній битві, в якій взяли участь сотні студентів, багато з револьверами. Коли стрілянина почалася, поліція втрутилася з власною стріляниною. Врешті-решт, поліції вдалося розігнати студентів, що бешкетують.

 

20 серпня

Завдяки новим сольовим шахтам в Калуші, Австрія становить серйозну конкуренцію Німеччині на американському ринку солі. Сіль у Галичині була відкрита відносно недавно і очікується, що виробництво зросте з урахуванням американських потреб.

 

24 серпня

Отець Андрей Шептицький, лідер греко-католицької церкви в Галичині, прибув до Нью-Йорка на німецькому лайнері. Шептицький братиме участь у конференції в Монреалі. Митрополит - вихідець із знатної галицької сім'ї. Він був офіцером в австрійській кавалерії, перш ніж вирішив стати ченцем. Шептицький майже 7 футів зросту, з широкою фігурою і густою бородою (довжиною 3 фути), яка набагато нижча за його пояс. Шептицький, що високоосвічений і говорить вільно на англійській, є членом австрійського парламенту, радником імператора Франца-Йосифа і асистентом Папи Римського. Шептицький планує провести два місяці в Америці, подорожуючи якомога більше. Шептицького тепло зустрів митрополит Ортинський, глава греко-католиків США і іншими рутенскими свяшенниками. Шептицький поселився у готелі св. Региса (один з кращих готелів нью-йорка тоді і зараз - Аndrij). Наступного дня спеціальний молебень за участі Шептицького відбувся у греко-католицькій церкві св. Юрія на 20-й вулиці. Шептицький планує зустрітися з католицьким архієпископом Нью-Йорка Фарлі і австрійським послом.

 

4 грудня

Андрій Шептицький відправився назад до Європи. Шептицький відбуває з величезними враженнями від його подорожей Америкою, захоплюючись "прогресивним і толерантним духом Америки, її свободою і практичністю американського народу".