1937-й. Міські хроніки від Mankurta

Всім, хто хоч трохи знає нашу історію, 1937-й рік відомий як пік сталінських репресій. Польська преса писала про це багато, хоча дійсні масштаби нищення людей були їй тоді невідомі. Всього не процитуєш, тому згадав тільки декілька випадків, зокрема процес Карла Радека.

Колишнього львів’янина, відомого в СРСР і світі політика.

Польща намагалася подолати відставання від більш розвинутих країн Європи, але марно - в неї була заслаба економіка, країну розривали національні конфлікти. Епідемія «грузліци» - туберкульозу була тільки показником слабості й відсталості  держави.

Погіршувалося становище польських євреїв. Прошу мені не дорікати тим, що пишу про це багато - так було в тогочасних газетах Польщі, а що писала з цього приводу «Нью-Йорк Таймс» - самі наприкінці прочитаєте.

Влада закликала мешканців міста прикрашати вікна та балкони квітами, килимами, прапорами та «фестонами» до чергових Східних Торгів.

До війни залишалося два роки.

 

«Gazeta Lwowska»

 

5 січня

Львів у цифрах (дані за червень 1936 року)

Кількість населення - 316.792 (-200 по зрівнянню з червнем минулого роком)

Укладено 319 шлюбів (-58)

Народилося - 368 (-12)

Померло - 297 (+15)

Приїхіло - 7.358

Споживачів електроструму 56.000 (+3.000)

Видано 167 дозволів на підприємництво, втратили чинність тільки 57.

У міських притулках користалося ночівлею біля 17.000 людей, яким видано 50.000 обідів а також надавалася медична допомога.

Не хочу давати для порівняння нинішню статистику, і так зрозуміло - за ці роки ми дещо виросли. Людей стало побільше, бомжів менше. Прогресуємо.

 

15 січня

Спроба вбивства за кавалок мила

Рудки. 27-річний Ян Павлиш під час суперечки зі своєю 28-річною мачухою Розалією Павлиш, яка відмовилась йому дати кавалок мила, вдарив її по голові обухом сокири, після чого з побоювання перед наслідками свого вчинку хотів покінчити життя самогубством, скочивши в студню. Але був видобутий звідтам. Павлишову доставили в тяжкому стані до лікарні, а злочинця арештовано і віддано до диспозиції суду.

Відмовилася вона йому дати кавалок мила... От дурень!

 

26 січня

Процес Радека та його товаришів

Сьогодні перед військовим трибуналом Верховного Суду розпочався процес проти 17 оскаржених на чолі з Радеком, П'ятаковим і Сокольніковим.

Карл Радек, львів'янин, один із найбільш відомих радянських політиків 20-30-х років, людина талановита, але слабохарактерна. Вбитий у 1939 за наказом Сталіна.

 

6 лютого

Великий польський бал у салонах найбільшого готелю в Нью-Йорку «Уолдорф Асторія» під назвою «Ніч у старому Кракові» був одною з найгучніших імпрез сезону.

Опівночі бал відкрився хейналом з вежі Маріацької, який був переданий з Польщі по радіо. Кольорова процесія коронації королеви Ядвиги, яка просувалася по залах на тлі чудових декорацій старого Кракова, створила незабутню візію польського середньовіччя.

Американська преса вже в ранкових виданнях присвятила цілі сторінки описам цієї чудової імпрези, пропагандистський успіх якої є величезним.

А що? Може би і нам якісь вечори на хуторі близ Диканьки в «Уолдорф Асторія»? Президент би точно підписався. Величезний пропагандистський успіх гарантовано, всі газети напишуть.

 

16 лютого

Ліквідація «Веселої хвилі»

Радіозвернення керівника «Веселої хвилі» Віктора Будзинського.

Отже, якщо не почуєте в березні «Веселої хвилі», не шукайте причин таємничих і глибоких. Причина здорова і проста - відпустка! А з 1 квітня зустрінемось на хвилях нової передачі, і маю враження, що і з цього, і з другого боку мікрофону в повному комплекті.

Тобто натякалося, що знамениті Щепко і Тонько будуть присутні.

На завершення звернення керівник «видав таємницю, що головним завданням нових передач буде поруч з гідною розвагою піднесення суспільного духу, а також віри у власні сили».

Це було вчасно. Віра у власні сили полякам скоро знадобиться. Зрештою, як і всім.

 

5 березня

Львівський аероклуб одержав 3 літаки

4 березня львівському аероклубу була урочисто передана перша партія з 3-х літаків разом із моторами. Цей гарний подарунок дозволив львівському Аероклубу повністю вирішити проблему тренувань спортивних пілотів та резервістів в інтересах Малопольскі.

Без сумніву, передача літаків без моторів дозволила би вирішити цю проблему тільки наполовину. Нещодавно випадково по телевізору побачив, як ми в Харкові вчимо наших льотчиків при гасових лампах конструкції Зега-Лукасевича... Літати будуть вміти, але тільки з «кєросінкою» в кабіні.

Екзотік!

 

18 березня

Законопроект про заборону страйків

У 1930-му було 312 страйків і 48 тис. страйкарів. У наступному - 954 страйки, страйкуючих 379 тис., у 1935-му страйковий рух посилювався, а в 1936-му ми бачили великий страйк у Лодзі, який охопив більше 100 тис. робітників, страйк у вугільній промисловості і, окрім цього, численні страйки окупаційні.

 

26 березня

Міська хроніка

Облава. Вчора в передполуденних годинах Слідчий відділ влаштував облаву на території 3-го комісаріату і затримав 109 осіб, з яких 41 віддані до поліцейського арешту.

Ага, тобто у Львові ще й облави бували. Шаленство демократії...

 

6 квітня

Туберкульоз в Польщі

У всій Польщі - і у Львові в тому числі - провадяться так звані протитуберкульозні дні. Їх завданням є мобілізація всього суспільства на боротьбу з найгрізнішим ворогом людства.

Туберкульоз є сьогодні в Польщі найбільш розповсюдженою хворобою і забирає найбільше жертв. У нас вмирає біля 70.000 людей щороку. В польських містах, які налічують більше 100.000 населення, серед загалу померлих біля 15% вмирає від туберкульозу.

Серед численних країн ми займаємо одне з перших місць по туберкульозу. Згідно з офіційними даними, на 100.000 населення від туберкульозу помирають:

у Польщі - 201, в Японії - 85, у Франції - 168, у Чехословаччині - 161, у Швейцарії - 124, в Італії - 111, в Англії - 86, у США - 86, в Голландії - 74, в Данії - 46.

Хотів пошукати сучасні цифри по туберкульозу в Україні, а потім передумав. І так всім відомо, що в нас епідемія.

 

15 квітня

Пан Президент Речі Посполитої призначив колишнього воєводу воєводства тернопільського п. Альфреда Білика львівським воєводою.

 

16 квітня

Примусове укладання шлюбів.

Зі Щецина інформують: Місцевий Гауляйтер і надпрезидент(?) видав розпорядження до підлеглих йому управлінь, в якому наказує всім чиновникам та працюючим на контрактах, щоби вступили у подружні зв'язки. Гауляйтер вимагає подання йому списків неодружених чиновників до 25 листопада ц.р. Особливо «відпорні» працівники будуть  звільнені з роботи.

Прекрасна думка! Чудова ініціатива! З метою вирішення демографічних проблем. А також економії зарплатні.

Нашим владоможцям варто замислитись.

 

21 травня.

Міська хроніка

Уродини на вулиці.

Вчора ранком після прибуття до Львова, пройшовши пішки біля 35 км з села Паски біля Щирця, 24-річна Катерина Скокун по дорозі до лікарні на пл. Голуховських народила дитину. Викликана Швидка допомога відвезла матір та дитину до загальної лікарні.

Арешт злодіїв

У поліцейський арешт потрапили: Гжегож Матула з Клепарова, якого злапано на гарячому вчинку крадіжки на шкоду Ю.Бодинського (вул. Потоцького, 108),  русин Вол. Мих. Чухрай, що проживає по вул. Внієбовстонп'єня, 11 (Вознесіння - Манкурт) у звинуваченні в крадіжці на шкоду фірми «Кунц» (вул. Жовківська, 83), а також Міхала Матвія і Євстахія Нейстера у зв'язку з магазинною крадіжкою, вчиненою колись вночі на шкоду Менделя Гляйхера (вул. Жовківська, 199).

 

30 травня

Рудки купляють мотоцикл для війська.

Днями відбулося засідання Громадянського Комітету, на якому прийнято рішення придбати мотоцикл для розташованого неподалік полку піхоти.

Ура! Відтепер войско польске майже повністю моторизоване!

 

3 червня

Автомобілі та шляхи.

Якби ми порівняли Польщу та Францію, то там по чудових шосе курсують понад 2 мільйони сучасних автомобілів переважно вітчизняної продукції. В нас по не завжди добрих дорогах блукає вдев'ятеро менше (25.000) автомашин, переважно добре зужитих. Там протягом минулого року вироблено  близько 200.000 автомобілів, а в нас... Там одне авто на 20 мешканців, в Польщі - на 1 000.

Потім йшли порівняння з Німеччиною, безумовно, не на користь Польщі, з Америкою автор вирішив не порівнювати...

А Манкурт не може порівнювати, бо нічого, крім України, не бачив. Хіба знайомі, що перетинають західний кордон, розповідають про вражаючу і гнітючу різницю між Польщею і нами. Прикро...

 

9 червня

Процес проти українських терористів

Суд присяжних розпочав розгляд справи проти 15 оскаржених в участі в таємній організації українських націоналістів (ОУН). Після вбивства мін. Пєрацького, закордонний провід ОУН вирішив на якийсь час припинити терористичну діяльність в Польщі. З цим рішенням не хотіла погодитись певна частина діячів і розпочала знову нагромаджувати зброю та готуватися до терористичних акцій. На чолі цих терористів стала Марія Ковалюк, донька греко-католицького священика в Скнилові та її наречений Михайло Копач. Оскільки ця акція не подобалась керівництву ОУН, вирішено вбити Ковалюк та Копача. І дійсно, 23 квітня 1935 року знайдено в Рясні Польській тіла Ковалюк і Копача, а сліди доводили, що обидвоє пали жертвами вбивства. Власне звинуваченим представлені доводи їхньої участі у вбивстві Копача і Ковалюк.

Звинувачувані до вини не признаються.

 

22 червня

Новий список «ворогів народу»

Секретар обласного комітету партії в Горькому (кол. Нижній Новгород) Прамнек повідомив на партійній конференції, що за останній час викрито в країні 99 ворогів народу. Секретар обласного партійного комітету республіки надволжанських німців Ферехер проінформував, що за останній час органами НКВД викрито 28 «ворогів народу».

На далекому Сході, окрім 95 розстріляних в різних процесах, викриті ще 33 «вороги народу».

Тодішні ЗМІ просто не володіли інформацією. Ми зараз знаємо, що рахунок «ворогам народу» йшов на мільйони людей.

 

9 липня

Про стан польських євреїв

Член британського парламенту лорд Марлі на зборах євреїв Монреаля:

В Польщі на 34 міл. мешканців  3,1 міл. євреїв, які, так само, як інші, є зараз в тяжкому становищі. Населення Польщі, сільськогосподарської країни, взагалі бідне у зв'язку з кризою, яка головно відбилася на сільському господарстві. «Історія вчить, - казав лорд Марлі, - що де би то не було, в періоди біди в народі, особливо в народі, який не стоїть на високому рівні (між селянами), необхідним є пошук чогось (когось) відповідального за біду».

Нам нема чого шукати. Ми і так знаємо - табачники у всьому винні. Вороги України.

 

18 липня

Кримінальні сенсації гуцульського села

Дехто Олекса Секерюк із Гриняви Косівського повіту, який йшов через Яворник на полонину, зустрів двох хлопаків, з яких один був взутий в онучі батька Секерюка, Дмитра. Пізнавши онучі свого батька, Олекса відпровадив двох хлопців в поліцію, де виявилося, що це є 18-річний Дмитро і 14-річний Іван Феркалюки з  Красноволі Косівського повіту.

Вони дали сенсаційні свідчення, а саме, що за чотири дні до того задушили проживаючого в шалаші в Гриняві Дмитра Секерюка, 74-річного старого, вважаючи, що він має при собі великі гроші. Оскільки після вбивства грошей не знайшли, забрали тільки так званий киптар, штани, люстерко та інші дрібниці, а також ці самі онучі, які впізнав син Дмитра.

Все є в цій інформації - і побут гуцулів, і заможність гуцулів, і мотиви вбивства, і обставини розкриття - все промовисте.

 

28 липня

Невдалий вбивчий замах бойовика ОУН

Вчора о год. 20.45 у Трускавці, підозрюваний в приналежності до ОУН Володимир Білас, брат страченого у свій час за участь в нападі на пошту в Городку Василя Біласа, намагався вбити Миколу Мотику, який відбув кількарічне ув'язнення за участь у згаданому нападі. Револьвер, який Білас направив на Мотику, заїло і він не вистрелив. Нападник втік. Пошук організовано.

 

5 серпня

Стародавній Львів

Небагатьом відомо, що одвіку Львів мав свої винниці, які тягнулися від Піскової Гори аж до Кривчиць. Сотні бочок легкого вина спускали тогочасні мешканці до своїх пивниць.

Навколо Львова росли величезні непроходимі бори і шуміла прастара пуща, яка доходила аж під мури сучасного монастиря бернардинів. Тільки північний бік був багнистою низиною, на який відкривався широкий вид. Стояли дубові ліси, але домінував бук. Ще за часів Собєського Брюховичі були вкриті щільним буковим лісом. За руських князів буковий ліс покривав також Святоюрську гору. Вся територія, розташована між вул. Св. Станіслава і Краківською брамою, була одним великим озером, по якому спілкувалися човнами. Всюди полювали на диких птахів. Ставком був плац Домбровського, ставками були вулиці Кохановського та Пекарська, а вже північна долина у підніжжя Замкової Гори була таким мокрадлом, що жодне військо не могло тут розташуватися.

В борах знаходилася велика кількість диких звірів. Ведмеді і вовки, серни та зайці - всього тут було досхочу. В Зубрі гасили спрагу бородаті хазяї пущі зубри,  в Бібрці рід бобрів мав стільки своїх володінь, що це дало сучасну назву місцевості.

І Постанов екологічних ніяких не приймали, і навіть Партії зелених не було. Дивно...

 

13 серпня

Виставка «Сто років львівського малярства»

На ретроспективній виставці львівського малярства, яка організована зусиллями Національної галереї м. Львова, представлено близько 300 картин, рисунків і мініатюр, позичених виключно зі львівських приватних та публічних збірок. Всі видатні художники, які працювали у Львові між 1790 і 1890 роками, репрезентовані на цій виставці.

На самому початку виставка познайомить нас з творчістю декількох художників німецького походження, а саме з портретами Юзефа Пічмана, Юзефа Рейхана,  Карла Швайкарта, і з пейзажами Антоні Ланге. Ці прибульці врятували львівське малярство свого часу від цілковитої яловості.

Далі називаються імена М.Яблонського, Я.Машковського, Ю.Коссака, Артура Гроттгера, Хенріка Родаковського та багатьох інших. Невелика, але змістовна рецензія.

 

4 вересня

Заклик!

До мешканців міста Львова!

4 вересня будуть урочисто відкриті XVII міжнародні Торги Східні.

У зв'язку з участю декількох офіційних іноземних груп в цьогорічних Торгах Східних, також прибудуть до Львова на день відкриття дипломатичні і господарські представники сусідніх держав.

Отже нехай розквітнуть прибрані прапорами, фестонами та емблемами будинки та спричиняться до піднесення урочистого вигляду міста, яке так приодягнуте буде гарячо і сердечно зустрічати в своїх стінах гостей з-за кордону і з цілої Польщі!

Власне, закликали прикрасити вікна та балкони. Не знаю, чи відгукнулися земляки, але варто би. Хороша думка. Останнім часом львів'яни тільки на Різдво деякі балкони прикрашають - треба би розвинути цю добру традицію.

 

30 вересня

Про нашу молодь за кордоном

Всюди, де живуть поляки, загрожує їм серйозна небезпека втрати національності. Ця небезпека по-різному вирисовується на різних теренах. Але, безсумнівно, найбільша небезпека з цієї точки зору існує для молоді, на яку нам треба звертати найбільшу увагу і турботу.

Для нас такої небезпеки нема. Наша молодь всюди лишається українською. У будь-яких країнах. Але краще б вона лишалася українською на батьківщині.

 

16 жовтня

Земляки! Звертаємося до вас від імені поляків зі Східної Малопольщі з проханням про пожертви на будову римо-католицьких костелів і каплиць, на відбудову польської господарки у Східній Малопольщі і на допомогу родинам злосливо знищених господарств польських.

...Замість одного спаленого дерев'яного костелу - повинні відбудуватися в найближчих околицях багато костелів мурованих.

Нехай наш смертельний ворог ОУН бачить і переконається, що його блюзнірсько-злочинні акції дають результати повністю протилежні задуманим. Нехай переконаються, що місцевих поляків підтримують земляки з цілої Польщі. Нехай це ломить злу волю, яку зруйнує загальнонародна польська солідарність.

Через два роки місцевих українців підтримали земляки з цілої України, ба, навіть більше. Зараз ми не любимо це згадувати і називаємо другою окупацією. Час все розставить по місцях, він все лікує. У тому числі й дитячу хворобу вульгарного націоналізму.

 

10 грудня

Польські колоніальні претензії

Париж. Під час розмови, яка відбулася між мін. Беком і мін. Дельбасем порушені були міністром Беком справи колоніальні. Плани Польщі базуються на наступних основних передумовах: 1) Польща, в силу організаційної роботи народного господарства, потребує сировинних ресурсів. 2) Необхідним є винайдення виходу для надлишку населення, як наслідку подальшого натурального приросту.

Тобто міністр Бек не обтяжував себе вимислюванням особливих причин - нам, полякам, треба! По-російськи кажуть - куда конь с копытом, туда и рак с клешней. Хоча безпосередньо після війни почався загальний розвал колоніальної системи, хто дістав по копитах, хто по клешнях...

 

19 грудня

Заклик воєводи Білика.

Пан воєвода львівський Альфред Білик за посередництвом старости звернувся із закликом до громади, щоби у зв'язку зі святами Різдва, що наближаються, замість різдвяних та новорічних поздоровлень люди давали грошові пожертви на Зимову Допомогу.

Чому? Одне іншому не заважає - і привітати треба, і пожертви для бідних дати. Так би мовити, приємне з корисним...

 

На завершення традиційні цитати з «Нью-Йорк Таймс» зі статей та інформацій 1937 року.

 

7 лютого

Довга стаття про хвилю антисемітизму в Польщі, що підживлюється від релігії антисемітизму в гітлерівській Німеччині. У Львові євреям-професіоналам нелегко знайти роботу за фахом.

 

11 червня

Велика стаття львівського кореспондента про польсько-українські стосунки у Львові. На відміну від неслов'янських меншин, зокрема єврейської, які вважають просто небажаними, польський уряд вимушений бути більш еластичним по відношенню до українців, яких він називає «наші молодші українські брати». По відношенню до українців Польща балансує між українською частиною, яка прагне власної держави, спробами більшовицької пропаганди об'єднати всю Україну в кордонах радянської держави і бажанням польського населення займати домінуючу роль у національній економіці. 4-6 мільйонів українців Польщі називають «забутою країною Європи». Українці використовують ті самі методи, які привели до успіху польський рух за незалежність у 1918 році. Львів, раніше відомий, як польський П'ємонт в австрійські часи, зараз перетворився на український П'ємонт. Польща стосовно толерантна до руху українських націоналістів через його розміри на антикомуністичну скерованість в противагу радянській пропаганді. Українці Львова скаржаться, що, як і євреї, вони не можуть поступити на державну службу і що кількість українських шкіл скоротилася з 3.000 після війни до 500, що веде до неграмотності серед українців. В університетах, скаржаться українці, в результаті польських екзаменів тільки 5% студентів - українці. Українці-професіонали, які отримали освіту за кордоном, не можуть влаштуватися за фахом. Все це припиняє розвиток українського середнього класу і має на меті тримати українців як громадян нижчого гатунку, переважно селянами, які служать своїм хазяям (наймитами - в іншому перекладі - Манкурт). Відповідь українців - створення потужної мережі кооперативів, які відтискають євреїв і навіть непокоять поляків. У політичному сенсі українці Польщі не припиняють мріяти про державу від Карпат до Каспійського моря.

 

13 червня

Інтерв'ю Алфреда Білика, губернатора Львова - єдиного міста в світі з трьома митрополитами - римським, греко-католицьким і вірменським. Білик заявив, що український тероризм в занепаді і що він викорінює антиєврейські витівки окремих українців у Львові. З приводу української мілітаристської організації «Луг» - прототипу української армії - Білик не має заперечень, якщо ця організація під контролем польських властей. Кореспондент пише, що українці Галичини вважають їх становище гіршим, чим їх братів у Чехословаччині, але кращим, ніж у румунській Бесарабії і Радянській Україні, де будь-який прояв української свідомості карається. Відношення кореспондента до заяви Білика, що колонізація Галичини польськими селянами необхідна через густо населені інші частини Польщі, було недовірливим. Це, швидше, свідома політика Польщі, направлена на колонізацію прикордонної з СРСР території.

 

24 серпня

Зіткнення між поліцією і страйкуючими селянами під Львовом. Селяни перекрили дороги до Львова і не пропускають ніяких товарів у місто. Декілька чоловік убито в зіткненнях.

 

16 жовтня

Всі євреї Польщі сьогодні страйкують через введення спеціальних «лавок для євреїв» в учбових закладах. Всі єврейські магазини закриті. Єврейські студенти на знак протесту стоять у проходах. У Львівському університеті фашисти побили декількох єврейських студентів і намагалися змусити євреїв сидіти на спеціально відведених лавках.

 

10 листопада

Після періоду деякого спокою антиєврейські побоїща прокотилися польськими університетами. Польські студенти у Львівському університеті голосують, чи змусити єврейських студентів сидіти на так званих «гетто-лавках».

 

27 листопада

Антисемітські виступи поновилися у Львівському університеті, де польські націоналісти оголосили «тиждень без євреїв». 30 єврейських студентів, тих, що намагалися увійти до університету, були зупинені пікетувальниками. В результаті зіткнень декілька чоловік постраждало. Проф. Гиншнець, що спробував здерти антисемітську листівку, був атакований пікетниками. Хімічний факультет університету був заповнений націоналістами-пікетниками, які розшукували 8 єврейських студентів, що нібито прорвалися в будівлю вранці. Врешті-решт, поліція прорвала облогу, але всі учбові заклади Львова залишалися зачинені.