Адвокат України. Польські стандарти.

Ab altero expectes, alteri quod feceris – з лат. “чекай від іншого те, що ти сам зробив іншому” - Публій Сір.

Імперські амбіції Москви щодо України відомі давно, зрештою, остання ніколи цього і не приховувала. Війна Московії супроти України розв'язана, фактично ще 24 серпня 1991 року. Деякі слабкодухі починають шукати захисника і знаходять його в особі Польщі. В контексті нещодавніх українсько-польских відносин спробуймо відповісти на просте запитання: хто вона "Жечь Посполіта"? Посестра, союзниця, вірний друг чи підступний сусід, який у випадку війни України з іншою державою завдасть удару в спину?

Трішки фактів. Періодично читаю український тижневик в Польщі «Наше слово», звідти отримую інформацію про життя братів-українців в Польщі. Ні разу не зауважував в цій газеті якихось випадів на поляків. Сьогодні вирішив купити газету поляків в Україні "Галицький кур'єр". До речі, газета фінансується урядом Польщі. Доволі цікаво. Напевно лексика і стиль наповнення цього видання проукраїнські.

Шановні друзі, погортаймо разом цю "незалежну газету поляків НА Україні".

Титульний аркуш і промовиста стаття "Не віддамо Путінові Львова". А чому власне Львова, а не Києва, Харкова, Донецька? Можливо, сентименти про "всхуднє креси". Від "можа до можа", я так розумію, вже відмовились. Чи це геополітична тактика повернення до Ризького договору, поділу України. До речі, формат газети ‑ новини з "Львова, землі Львівської, Галицько-Покуцької, Волині, Буковини і Поділля".

Сторінка четверта - стаття з риторичною назвою "Дурість? Необізнаність? Провокація?". Мова йде про велопробіг "Європейськими стежками Степана Бандери". Хто ж ви такі українці, що вшановуєте Провідника Степана Бандеру? Дурні, неуки чи провокатори? І тут же коментарі львівських інтелектуалів - "письменника й інтелектуала" та "знаного українського журналіста" з висновками: "провокатори і погані бандерівці". Зважаючи на те, як поспішили підтримати антиукраїнську заяву Медвєдєва,"сімонєнка" і "януковіч" класно було б запровадити відзнаку "хрунь". Нагороджували нею б як на загальнонаціональному рівні так і на львівському.

Сторінка п'ята, "неупереджені та незаангажовані" коментарі з нашого улюбленого інтернет-порталу, звичайно, що все "безтенденційно й об'єктивно", які тільки коментарі не приводять у приклад: "фашисткоє отродьє; провокація; на відміну від нас придурків (пише начебто українець) в Польщі менше і т. д і т.п", задля справедливості, для вигляду, одну думку проукраїнську навели, але то так трошки.

Сторінка шоста. Стаття "Вроцлав і Львів збудують пам'ятник замордованим польським професорам". Хмм. Зважаючи на те, як ці вбивства намагаються приписати українцям, доволі обережно сприймається допис. І не безпідставно ‑ чорним по білому: "розстрілювали спеціальні війська СС і батальйон Нахтігаль". Отож поставимо пам'ятник і будемо каятися та репарації виплачувати. А чого ж, з економічно потужної ФРН попробуй щось спитай, куди поляки їздять на заробітки, а з слабшої української посестри у труднощах, як визиск не отримати.

Сторінка дванадцята. Стаття про один ліберальний заклад громадського харчування, якому неперевершений львівський гумор дав влучну співзвучну назву. Стаття "спеціально для Кур'єра Галицького". Подаю дослівно перекладену думку автора "....цей заклад не тільки полякам, яких у Львові багато, але багатьом іншим нагадує про ганебну роль УПА під час Другої світової війни. Для молодих українців, з якими я розмовляв, то герої, що боролись за незалежність держави" - бідкається автор. І далі: "...для нас виконавці братовбивчої різні, геноциду на Волині. Молоді українці про це поняття не мають, тому, що українська державність, яка має заледве 20 років, глорифікує свою минувшину, нагинає історію". Отак-то, вони краще за нас знають нашу історію і вказують нам хто наш герой. А що ви хотіли, при теперішній демоліберальій владі, скоро папуаси звинувачуватимуть нас у геноциді.

Не буду і не хочу далі цитувати цю антиукраїнську пропаганду, яка вільно розповсюджується у м. Львові.

Польща провадить політику подвійних стандартів щодо України. Звинувачуючи в тому, в чому сама повинна була б покаятися. Починаючи з київського походу польського короля Болеслава І, продовжуючи 1349 роком, коли Польща окупувала Галицько-Волинське князівство, визвольною соціально-національною війною під проводом Б. Хмельницького 1648-1657 років, 1919 роком, коли Польща, за допомогою армії Галлера, в крові потопила західноукраїнську державність, боротьбою УВО-ОУН за незалежність, поляки прагнули поневолити нашу землю. Саме тому, у мене, як у члена робочої групи зі створення Музею пам'яті жертв окупаційних режимів, була принциповою позиція, щоб у назві було слово «окупація». Окупаційні режими Польщі, Росії, Німеччини хотіли заволодіти цією святою землею.

Що посієш те й пожнеш. Поляки сіють вітер. Чому? Нагадати.

Українцям в Перемишлі вже 20 років не передають будинок, збудований ще перед війною, самими українцями. Цей будинок був предметом спекуляцій і торгу під час передачі польській громаді будівель в Самборі, Дрогобичі, відкриттю Цвинтарю Орлят. Нам обіцяли, отримували бажане і не передавали. Мало їм, тепер хочуть ще щось у Львові, потім ще щось і так далі, а чому не скористатись зі слабкості сусіда. Поляки хочуть пам'ятник розстріляним професорам у Львові.

Ухвалили рішення знести пам'ятник і хрести оборонцям підпільного шпиталю на Хрещатій в Підкарпатському воєводстві на етнічних українських землях і зробили це, мотивуючи самовільним встановленням. А як щодо самовільно встановленого меча-щербця на цвинтарі-орлят, всупереч ухвалам Львівської міської ради.

Закриваєте єдину україномовну телепрограму на польському телебаченні, за мовчазного потурання МЗС України.

Ухвалюєте у сеймі антиукраїнські заяви, звинувачуючи нас у геноциді.

Не пускаєте дітей на велосипедах до Польщі.

Випливає єдиний висновок: поляки бажають, щоб ми з ними керувались принципами адекватності, симетричності і справедливості у взаємовідносинах.

Напевно вони забули класичні закони механіки Ньютона.

Інформація для роздумів: 23 серпня у м. Буськ та с.Задвір`я (Бродівський район) на польських військових меморіалах відбудуться урочистості. Початок 2-а половина дня. Їдуть групи з міст Підкарпатського воєводства, а саме: Перемишль, Ліжайськ, Жешув та Стальова Воля. Це їде шовіністично налаштована публіка, саме та яка пікетувала наших роверистів. Їде вшановувати боротьбу двох окупантів на українських землях.

Ну як, зустрінемо достойно "європейських адвокатів"?

Слава Україні! До нових зустрічей.

P.S. Цей запис у блозі в дещо іронічному стилі, але по-іншому, до цих "європейських доброзичливців", я ставитись не можу.