Андрій Садовий: Ми всі є націоналісти, хто живе у Львові

IQЛілія Кузік, 13 грудня 2010172091

Про різницю між «Садовим-1» і «Садовим-2», про націоналізм у Львові, про співпрацю з чинною владою та «свободівською» більшістю, а також топ-завдання на 2011 рік, про Львів, Олімпіаду-2022 та Євро-2012 в ексклюзивному інтерв’ю ZAXID.NET розповів Андрій Садовий.

ZAXID.NET розпочинає серію інтерв’ю із новообраними міськими головами Західної України. 

Міський голова Львова Андрій Садовий, обраний львів’янами на другий термін головування у місті, продовжив свою роботу без особливого пафосу з нагоди перемоги на виборах. Він запевняє, що Львову надалі треба втілювати зміни, розпочаті у минулі роки: модернізацію і ремонти, розвиток туризму та освіти тощо. Садовий дистанціювався від партійної політики ще напередодні виборів, вийшовши з «Нашої України» і заявивши, що в новій міській раді для нього не існує партій. Проте, як вдасться працювати без політики в одному з чи не найбільш заполітизованих міст України, маючи з одного боку «свободівську» більшість, а з іншого – державну владу від Партії регіонів, очевидно, покаже час. Сам мер, однак, не виключає, що за умов складної політичної ситуації готовий переглянути своє рішення…

 

 

- Перш за все, чим «Садовий-2» відрізнятиметься від «Садового-1»?

- Люди не змінюються. Це перше твердження. Друге твердження, що, вступаючи в нову каденцію, звичайно, я це роблю з досвідом. З дуже великим досвідом, бо чотири з половиною роки – то дуже велика школа навчання. Тому буду намагатися менше робити помилок, а більше робити прицільних справ, щоб в яблучко було.

Якщо говорити про ті цілі, які ми для себе ставимо – вони є публічні, я їх озвучував. В першу чергу, Львів як духовний, культурний центр нашої держави. В цьому плані ми повинні чітко бути прикладом для всіх міст України щодо наших національних традицій. Тим більше, Львів – це найбільше україномовне місто світу. Це накладає на нас дуже велику відповідальність.

Якщо перейти до конкретних речей, то ми бачимо Львів як місто освіти і науки. Це активні інвестиції в освіту, це продовження ремонтів у школах, садочках. Це підтримка новітніх технологій, проведення наукових конференцій, інвестиційних форумів, на яких ми даємо можливість науковцям знайти своїх партнерів для впровадження нових наукових продуктів.

Другий блок – це, звичайно, здоров’я львів’ян, інвестиції в медицину. Хочемо за цю каденцію повністю зробити ремонт лікарні швидкої допомоги, восьмої лікарні, дитячої лікарні, наших поліклінік. Це дуже великий об’єм роботи. Українці мають бути здоровими, львів’яни – в першу чергу.

Третій блок питань – це блок комунального комфорту. Це і продовження робіт з реконструкції доріг, це продовження робіт з освітлення, з покращення водопостачання. І одне з основних питань – це транспорт: нові автобуси, тролейбуси, нові якісні маршрути. Це комфорт в будинках, це реформа в системах житлового господарства, подальше сприяння розвитку ОСББ і так далі.

Важливим, звичайно, є питання соціального захисту, допомоги людям, які не мають можливості себе утримати, людям старшого віку. Це муніципальні програми, виплата соціальної допомоги. Ми повинні дбати про тих, кому є найважче.

Також це боротьба за створення кожного робочого місця, підтримка всіх галузей міста. Щоб люди мали роботу і могли відпочивати, отримувати задоволення, перебуваючи у Львові. Такі глобальні речі можливі, але кожен з цих напрямків можна дуже детально розкрити, деталізувати дуже сильно. Я готовий.

 

- Щодо Вас особисто, Ви зазначили, що намагатиметесь не допускати помилок. Ви маєте конкретне щось на увазі, проаналізувавши минулу каденцію?

- Я не думаю, що це є помилки технічні. Думаю, це є помилки, можливо, більш емоційного характеру. Дуже часто людина має таку думку, що те, що вона знає, знають усі інші. І дуже часто, як мені здавалось, елементарні речі я завжди пробував доносити до людей, думаючи, що вони це розуміють. Деколи виникає спротив зовнішній, я намагався цей спротив переламати. І воно не виходило на добре. Думаю, це була помилка. Сьогодні я більше уваги буду витрачати на роз’яснення, на тлумачення, щоб була спільна думка і з виконавчими органами влади, і з депутатським корпусом. Дуже важливо, щоб ми всі речі робили усвідомлено, з розумінням.

От перший день робочий (2 грудня відбулася перша робоча сесія нового депутатського корпусу Львівської міської ради – ZAXID.NET), який ми провели, показав якісний підхід. Ми сформували депутатські комісії, потім провели нараду на колегії, де чітко пояснили всі питання, вислухали думки всіх голів комісій, продебатували, відкоригували в процесі деякі питання в сторону покращення, потім комісії вже під головуванням нових голів якісно свої питання ще зі свого боку опрацювали і ми вийшли на рішення сесії, які були фактично одностайно підтримані. Отаким шляхом я планую і в подальшому працювати: не спішити, а витрачати час на роз’яснення, пояснення, на спільну працю. Адже в кінцевому результаті, це буде швидше.

 

- Андрію Івановичу, попри те, що Ви нагадали, що Львів духовна та культурна столиця України, до нього є й дуже негативне ставлення, зокрема на Сході, мовляв, це місто радикально налаштованих націоналістів. Результати місцевих виборів підсилили це уявлення – «Свобода» отримала перемогу і в міській, і обласній радах. Як міський голова, яку бачите можливість, щоб утримати тут баланс?

- Схід не до кінця знає Львова. Мені було цікаво спостерігати і читати коментарі журналістів, які приїжджали до Львова, наприклад, з Донецька, коли був прес-тур до Львова, і багато з них вперше оглянули Львів, – їхні відгуки були не просто позитивними, а суперпозитивними. Вони побачили для себе зовсім нове місто – відкрите, щире, яке поважає всіх, хто до нього приїжджає. І вони були приємно подивовані, тому що їхали до Львова з великим напруженням… А поїхали з відкритою душею і стали великими промоутерами Львова.

Якщо говорити про національні традиції, про збереження української мови, про духовність, ми маємо своє чітке бачення. У Львові є 100 діючих храмів, у Львові люди в неділю ходять до церкви, моляться.

ArticleImage_2_81709.jpg

Тому, я думаю, краще треба зрозуміти один одного. А щодо питання націоналізму, та ми всі є націоналістами, хто живе у Львові: ми поважаємо наші традиції, ми любимо нашу державу. Просто, можливо, дехто надає негативне забарвлення цьому. Знаєте, бути націоналістом, бути патріотом це означає любити свого ближнього, допомагати йому, показувати своєю працею приклад для інших, – це в моєму розумінні. А не кричати на повну горлянку, що він любить Україну. Ми всі любимо Україну! Але треба її любити працею, реальною справою кожного дня. Оце є любов. Можливо, в цьому є причина, що дуже часто по одній людині чи по двох сприймають ціле місто чи цілий край.

Львів – це є інтелігентне місто, тут є серйозний науковий центр. Я власне такий Львів люблю.

 

- То як все ж зробити так, щоб Львів позиціонував себе позитивно?

- Знаєте, це все від нас з вами залежить. Це залежить від вміння журналістів правильно доносити ту чи іншу інформацію, від вміння політиків розуміти, що за кожною заявою має бути конкретна дія, а, в першу чергу, багато праці. Ми живемо в медійному світі, ми живемо у світі, де все дуже швидко міняється і треба дуже швидко реагувати на ті чи інші вчинки. Я думаю, що власне підготовка до Євро-2012 нас багато вчить кожного дня. І той турист, який до нас прийде в 2012 році, він побачить місто, в яке він закохається.

 

- Повернімося до Львівської міської ради. Більшість у ній має ВО «Свобода». Одна з тем, яку вони активно обговорювали, – про можливе підняття згодом питання про відставку міського голови. Зокрема, про це говорив і Юрій Михальчишин – Ваш конкурент на виборах міського голови. Чи не дискомфортно Вам працювати в таких умовах?

- Ми провели два пленарних засідання. На одному ми обрали секретаря ради, на другому – голів комісій і провели перший робочий день. Символічно, що ми тепер маємо в міській раді капелана, ми почали все це з молитви. Я не побачив жодного дискомфорту в роботі.

Вибори закінчились 31 жовтня. Можливо, в декого з політиків ще продовжується виборча риторика. До цього треба спокійно ставитися. Я поважаю всіх, хто був моїми опонентами на виборах міського голови. Я всіх запрошую до співпраці, зі всіма буду працювати. Я буду працювати з тим депутатським корпусом, який обрано громадою міста Львова, і буду максимально скеровувати всі свої зусилля для того, щоб в місті була спокійна ситуація.

 

- Ви згадали про секретаря ради. На цю посаду обрано «свободівця» Василя Павлюка. Наскільки це оптимальний вибір? Чи проводила «Свобода» з Вами консультації щодо цього питання? І чи не було у Вас особисто інших кандидатур?

- За законом – пропонує міський голова секретаря міської ради. Провівши консультацію з партією «Свобода», я подав на голосування пропозицію щодо Василя Павлюка. Я думаю, що він зможе якісно організувати роботу, якісно скоординувати депутатський корпус. Він має для цього необхідні здібності та вміння. В цілому, ці перші тижні роботи показують достатньо нормальну, адекватну співпрацю. Секретар є за статусом заступником міського голови, в нас кожного ранку о 8:30 відбуваються спільні апаратні наради з усіма заступниками і керівниками департаментів. В цілому я налаштований на позитив.

 

- Дискусія щодо того, ким має бути мер – господарником, чи політиком – триває вже давно... Вам мимоволі доведеться шукати порозуміння з державною владою, яка є в руках Партії регіонів, адже це кошти для міста, підготовка до Євро-2012 тощо, а з іншого боку – з тією ж ВО «Свобода», яка має більшість у міськраді, і зовсім не доброзичлива до центральної влади. Як у такому політичному контексті вдасться ухвалювати корисні для міста рішення?

- Знаєте, хто є прямим керівником міського голови? Громада міста Львова. Якщо подивитися уважно закон «Про місцеве самоврядування», то міський голова, якщо брати на рівень країни, дуже часто є і головою верховної ради в місті, і головою уряду, і президентом. Це є ті три функції, які в собі об’єднує міський голова. Це за законом про місцеве самоврядування. Треба поважати закон.

Ми завжди звертаємося до уряду з раціональними пропозиціями, які вигідні для міста. На голосування ми пропонуватимемо від виконавчого органу влади на сесію ті питання, які важливі й необхідні для громади міста Львова. Якщо працюєш за законом, якщо працюєш в інтересах людей, то немає жодних проблем. Якщо хтось, можливо, порушує ці норми, то в нього з’являються проблеми.

Знаєте, за той час, що я працюю міським головою, помінялося чотири уряди. Зі всіма ми зуміли вибудовувати відносини. І сьогодні є співпраця, можливо, не така у фінансовому плані, як би хотілося, але я розумію, що ми не є містом-країною, ми живемо в державі Україна. Є збалансована ситуація по фінансах. Тому в цілому подивимось, яким буде Державний бюджет на 2011 рік, і це буде серйозним дороговказом.

 

- Чи не починаєте шукати нових людей у команду?

- Я постійно це роблю.

 

- Чи нові міські депутати не пропонували свої кандидатури на ті чи інші посади у виконавчих органах?

- Я постійно в пошуку людей. Це, повертаючись до Вашого питання, яким має бути міський голова – чи господарником, чи політиком. Я думаю, міський голова зобов’язаний бути стратегом і бачити розвиток міста на 10, на 20, на 30 років наперед. Тоді місто може мати шанс.

Є постійний пошук людей. Щодо пропозицій, коли ми проводили засідання з депутатами минулої каденції, багато з них підійшло і запропонували себе в якості заступників міського голови. У нас на сьогодні є на 90% сформований керівний склад всіх виконавчих органів міської влади. Всі керівники призначаються міським головою, це відповідальність міського голови, тому я до цього ставлюся дуже серйозно. Але кожен, хто працює, знає, що якщо завтра з’явиться людина, яка буде краще виконувати ті чи інші обов’язки, я їй запропоную цю посаду. Тому всі повинні себе постійно тримати в тонусі і не розслаблятися.

А сприймаю я всі пропозиції, аналізую, проводжу співбесіди. Тому, що добрий той керівник, який на кожну посаду має ще в кадровому резерві одну-дві-три людини. Це ідеальна ситуація. І я хотів би, щоб ми у місті Львові також мали в резерві необхідну кількість людей, тому що хтось може втомитися, в когось можуть з’явитися якісь нові перспективи, цікавіші пропозиції, можливо, по заробітній платні. Хтось може поїхати на навчання. От ми мали начальника управління сім’ї, молоді та спорту Наконечного. Він вирішив продовжити своє навчання і пішов на стаціонар в Академію державного управління, переїхав до Києва. Що, я йому би це заборонив? Людина хоче розвитку. Чи, наприклад, мій радник Іванів, який очолював управління контролю і аудиту, йому запропонували серйозну посаду на автобусному заводі з заробітною платнею в десять разів, а то, думаю, й більше, ніж у міській раді. Звичайно, я подякував йому за співпрацю, за ту роботу, яку він робив для міста, і буду шукати нову людину. Це постійний пошук.

 

- То все ж, депутати звертаються за посадами?

- Я отримую багато пропозицій. Але я це все пропускаю через дуже серйозний фільтр. Принцип один – це фаховий підхід.

 

- Щодо капелана, якого призначили Львівській міській раді, очевидно, це один з Ваших кроків щодо впровадження християнських цінностей у владу. Та чи не здається Вам, що це може суперечити принципам світської держави, поглядам людей, які сповідують інші релігії? За яким принципом обирали капелана?

- На перспективу я би хотів, щоб ми в міській раді зробили екуменічну капличку, де б міг помолитися кожен львів’янин, не залежно від віри чи конфесії, яку він сповідує. Це ми обов’язково зробимо.

Щодо капелана, то в мене давно була ця ідея. Але її треба впроваджувати з початком роботи нової каденції. В минулій каденції це було б, можливо, складніше зробити, тому що депутати вже були сформовані, були сформовані певні думки. А тут ця ідея радісно сприйнялась всіма депутатами. Всі депутати є християнами. Ви бачите: в залі, коли отець читає молитву, всі стоять, хрестяться. Я буваю у церквах всіх конфесій міста Львова – і в православних, і в греко-католиків, в римо-католиків. З повагою ставлюся до всіх. Промовляє молитву греко-католик – добре, промовляє молитву православний, чи римо-католик – добре. Це ж все християнські церкви. Тому я не думаю, що можуть бути якісь запитання.

Те, що капеланом обраний отець Орест Фредина, який представляє домінуючу церкву на Галичині – греко-католицьку – також, вважаю, є логічним.

 

- Повернімося до передвиборчого періоду. Експерти передбачали участь у місцевих виборах політичну силу Андрій Садового, прогнозували, що «Самопоміч» перетвориться у партію і піде на вибори. Чому так не сталося? Адже ця політична сила мала непогану соціологію…

- Тому, що «Самопоміч» – це громадська організація. А громадські організації, за законодавством, не мають права брати участі у виборах. З іншого боку, як міський голова, я всіх підтримую, всіх шаную.

Те, що в мене була співпраця з Республіканською Християнською партією, то закон був так прописаний, що міський голова мав висуватися від партії. Тому я дякую партії, що вона мене висунула, і у відповідь я також підтримав кандидатів від цієї партії до міської ради. Це була така, знаєте, з взаємної поваги співпраця.

В першому своєму виступі (під час першого зібрання депутатів нового скликання.–ZAXID.NET) я чітко сказав, що для мене в сесійній залі нема партій. Вибори закінчилися. Для мене є депутати, обрані громадою міста Львова. Я є позапартійний і цю лінію я буду тримати впродовж своєї роботи на посаді міського голови, якщо політична та інша ситуація не буде вимагати іншого рішення.

 

- А до виборів, чи не думали Ви про створення своєї політичної сили?

Ні, не думав. Тобто, можливо, думки різні в голові були, але серйозно до цього не ставився.

 

- Андрію Івановичу, експерти також прогнозували, що Ви можете піти на вибори разом з доволі лояльною до Вас під час попередньої каденції «Порою». Чому так не сталося? Чи не стало причиною те, що її лідер – пан Каськів – пішов у провладну більшість в парламенті?

- Для мене основою основ є ідеологія. І коли закон був виписаний так, що треба було висуватися від партії, я дуже ретельно підійшов до вибору тої партії, з якою можна було йти на вибори. Чим мені імпонувала РХП? Своєю ідеологією, християнською і республіканською. Ці дві ідеології є мені близькими і по роботі в «Самопомочі», і по філософії життя. Тому я вибрав цю партію.

 

- А Ви задоволені результатами РХП на виборах до міської ради (до ради пройшло три депутати від цієї політичної сили.–ZAXID.NET)? Чи не прогнозували більших відсотків?

- Про результати виборів РХП треба питатися в РХП. Стосовно своїх результатів, я своїми результатами задоволений.

 

- Перед виборами звучали закиди про те, що Ви нібито дружите з Партією регіонів: що і Дмитро Табачник Вам подобається, і стосунки з Василем Горбалем у Вас дуже хороші. Як насправді ставитесь до цієї політичної сили і які у Вас стосунки з головою Львівської облдержадміністрації?

 

- Зі всіма головами обласної адміністрації, які працювали, поки я є міським головою, з паном Олійником, паном Кмітем і паном Горбалем, у мене робочі відносини. Будь-які питання, які потребують вирішення в Кабінеті міністрів, вони потребують погодження через обласну державну адміністрацію. Такий принцип державного будівництва. Є робоча співпраця, думаю, вона буде далі продовжуватися активно. А стосовно партій, я є рівновіддалений від усіх партій.

Ви згадали Дмитра Табачника, я можу його бачити, коли беру участь у нарадах, які проходять в Адміністрації Президента чи в уряді. Але в мене нема з ним дружніх відносин. Він є членом уряду, це – факт.

 

- Екс-голова Львівської облради Мирослав Сеник заявляв про те, що у нього були конфлікти з політичних питань з Василем Горбалем…

- В часи виборчих кампаній є дуже багато інформації різної, дуже багато накрученого, дуже багато штучної інформації. От мене звинувачували у всіх смертних гріхах. Що мені тільки не приписували, спеціальні програми під мене створювали, і де це все сьогодні? Де це все? Пропало, зникло. Чому? Тому, що певні олігархи перестали це фінансувати такими великими коштами, як вони це все робили до виборів. Чи це означає, що вони припинили взагалі фінансувати кампанію з обливання мене брудом? Думаю, ні. Але напевно в менших об’ємах. Можливо з часом знову будуть більше фінансувати. Але це реалії життя. Людям цікаво, можливо, декому заграбастати майно міста Львова: землю, нерухомість. Міський голова не дає цього зробити, тому він стає свого роду ворогом, мішенню. А який я маю інший вибір. Я ж розумію, на що я йшов, коли давав згоду балотуватися на міського голову. Така моя робота.

 

- А яких олігархів Ви маєте на увазі?

- Олігархів – це багатіїв, які нечесним шляхом заробили гроші і хочуть далі нечесним шляхом їх заробляти. Це в тому розумінні. Це люди, які мають і менші капітали, і більші. Я їх не персоніфікую.

 

- Яке Ваше топ-завдання на 2011 рік?

- Пам’ятаю розмову з Блаженнійшим. Коли йому пропонують виступити з промовою, він завжди говорить, що коли треба виступати дві години, то йому на підготовку треба декілька хвилин. Якщо виступати треба п’ять хвилин, то до цього треба готуватися декілька днів. Одним словом це важко окреслити.

Львів – це місто, яке повинно розвиватися гармонійно. Якщо ви проведете опитування громадян і поставите їм запитання, що б вони поставили за пріоритет для міського голови, хтось поставить питання ремонту доріг, хтось – питання оновлення транспорту, хтось поставить питання освітлення міста, питання медицини, питання освіти, будівництва стадіону, будівництва терміналу летовища. І кожен буде мати рацію. Ті всі питання є важливими. Міський голова працює для громади, тому у своїй роботі я повинен враховувати пропозиції кожного львів’янина, консолідувати їх і першим питанням брати те, яке є основним. Щоб ці всі речі зробити, треба мати мудрих людей в команді і мати фінансові ресурси, само собою, маючи чітку стратегію, бачення. Найважливішим питанням у всі часи і народи були кадри, фахові люди. Тому для мене важливо знайти додаткову кількість людей, які потрібні для роботи, мати якісний збалансований бюджет на 2011 рік, щоб можна було всі ті задачі, які ставлять львів’яни, зреалізувати, щоб якісно підготуватися, а це основний рік буде до Євро-2012. Той турист, який приїде до Львова, він розкаже добре декільком людям. Якщо комусь не сподобається, він розкаже в два рази більшій кількості людей. Тому важливо якісно підготувати місто Львів.

ArticleImage_1_81709.jpg

Хоча будуть проблеми. В наступному році дуже багато треба робити по дорогах, тому простіше буде їздити на ровері, ніж на машині. А тому плануємо багато зробити по велосипедних доріжках у місті, щоб в 2011 році у Львові з’явились офіційні велосипедні доріжки. Оскільки я сам є роверистом, маю ровер, коли їдеш Львовом, відчуваєш кожен камінчик, я знаю, що це є таке. Навіть першому своєму заступнику я ровер подарував. Думаю, роверисти відчують певний комфорт.

 

- Та вже цього року йшлося про те, що на нових відремонтованих дорогах будуть велодоріжки. Але вони не з’явились.

- Виключно через причини технічні. Але вже є розуміння, де вони будуть, які вони будуть. Наступного року вони з’являться.

 

- А де вони будуть?

- На вул. Стрийській, на вул. Кульпарківській, а також на інших вулицях. Це Ви в середині року мене спитаєте, ми візьмемо ровери і з Вами проїдемося. Зараз прекрасно по Стрийському парку можна їздити. Я от їздив, коли погода була нормальна, отримав море задоволення.

 

- Ви згадували про проблеми транспорту. Кількість приватних авто збільшується у місті, бо людям, очевидно, не подобається громадський транспорт. Чи розробляється комплексна логістика щодо перевезення, паркування у місті, навантаження вулиць тощо?

- Програма ще не означає збудований новий підземний паркінг. Збудувати підземний паркінг у Львові чи Відні – це приблизно ті самі кошти. Але там паркування коштує в десятки разів дорожче, ніж у нас. І питання, чи коли ми збудуємо такий паркінг, він буде окупним, і чи львів’яни будуть платити кошти.

Першим кроком до наведення порядку з транспортом держава має відновити роботу евакуаторів. Сьогодні машини ставлять, де хто хоче, а забирати ніхто не має права.

Для вирішення транспортної проблеми також має значення проект розбудови нового ділового центру міста Львова, – те, що планується біля нового стадіону. Ми плануємо перенести туди адміністративні будівлі міста, щоб, розвантаживши центр Львова, зробивши з ним якісне сполучення. Мова йде і про окружну дорогу, про її модернізацію, і про трамвайні колії, які будуть туди доведені. На сьогодні є дуже багато напрацювань, які ми зробили спільно з німецькими колегами по транспортній схемі міста Львова. Це глобальна праця, але інше питання, як це все реалізовувати. Під цю реалізацію потрібні сотні мільйонів доларів. І власне тут є надія, що держава зрозуміє, що вкладаючи в місто Львів, а це кошти, які не йдуть в пісок, потім вони вертаються до державної скарбниці через людей, які приїжджають до Львова, через податки від туризму, від тих галузей, які приносять для багатьох країн світу дуже великий дохід.

 

- Ви кажете про державу, але що може зробити місто вже найближчим часом для покращення ситуації?

- В першу чергу, це купівля нових автобусів і тролейбусів. Це будуть нові маршрути, які стануть вигіднішими для львів’ян. Це – в першу чергу.

 

- А чи прораховано, як цей новий транспорт реально вплине на покращення перевезення?

- Ми хочемо через центр міста дозволити тільки рух нового, якісного транспорту та провести через центр нові тролейбусні лінії, щоб в екологічному плані покращити ситуацію. І, знаєте, один автобус великий, – це три маршрутки. Це вигідніше. Це елементарні речі, які будемо робити.

Щодо підземних паркінгів – тривають роботи з проектування. Найближчим часом буду проводити нараду, подивлюсь, на якій стадії це все перебуває сьогодні.

Бачите, коли держава 90% всіх коштів забирає, важко давати відповідь на запитання: а що зробить місто? Місто робить це за гроші. Кошти мають надходити. Це має бути комплексне бачення.

 

- А яка ситуація з малим транспортним кільцем?

- В першу чергу, є розуміння держави про велике транспортне кільце. І ця дорога Львів-Краківець, яка зараз будується, дає змогу на третину добудувати кільце міста Львова. Як ви знаєте, воно зараз покриває тільки 2/3 міста, а у межах Шевченківського району його не було, весь транспорт їхав через місто. От до 2012 року ми це питання вирішимо. Також є ідея розширити існуючу кільцеву дорогу, бо її також вже недостатньо. Якщо це буде зроблено, то ви з Шевченківського району через кільцеву дорогу до стадіону доїдете за 25 хвилин. Це буде навіть швидше, ніж їхати через усе місто.

Львів – дуже компактне місто. І після ремонту всіх доріг також збільшується швидкість. Тобто кільце довкола Львова, відремонтовані дороги, новий сучасний транспорті – і ми відчуємо новий якісний комфорт.

 

- Та поки немає нового транспорту, люди продовжують їздити в маршрутках, які не задовольняють їх за якістю сервісу, зовнішнім виглядом…

- Тому ми і беремо нові автобуси. Кілька тижнів тому ми взяли три автобуси. До кінця року маємо взяти ще вісім автобусів. Наступного року ще декілька десятків автобусів, думаю, візьмемо. Інших варіантів немає. Треба входити на цей ринок і бути активно присутніми на ньому.

 

- Зараз активно обговорюється питання подачі Україною заявки, аби приймати зимову Олімпіаду-2022 року. Безперечно, це має багато позитивних аспектів: розвиток інфраструктури, спорту, інвестиції в економіку міста, країни загалом. Та оскільки чинна влада так активно пропагує це питання, виникає підозра у особистих інтересах певних політиків у землі, майні, розвитку виключно власного бізнесу у цьому напрямку. Чи може це перетворитись у реальні небезпеки? Наприклад, як і до Євро-2012, найбільше робіт виконуватиме одна донецька фірма…

 

- Вовка боятися – в ліс не ходити. Нам потрібен новий стадіон. Попередні уряди хотіли цей тягар покласти на міську громаду, забираючи в нас гроші. Ми витримали цей натиск. Шалений тиск, який був на нас. Нам постійно говорили: «Ну, можете відмовитись від Євро». Ні, ми вчепилися зубами і це вигризли для міста. Сьогодні є розуміння уряду, що такі великі об’єкти мають бути повністю профінансовані державою. Є фінансування держави. Чи коректно мені ставити питання щодо підрядника, розуміючи, що це є відповідальність в термінах? Я задоволений тим генпідрядником, який сьогодні працює на стадіон. Це є чітка робота, злагоджена, фактично в цілодобовому режимі. Половина працівників, які працюють сьогодні, – це львів’яни. 50% працівників – це що погано?

У місті Львові, на превеликий жаль, не було компаній, які мали досвід будівництва таких великих об’єктів. Вони сьогодні вчаться. Сьогодні працює «Комфортбуд». Молодці, навчаться, наберуться досвіду. Наступні такі великі об’єкти вони вже зможуть проводити як генпідрядник.

 

- Борис Колесніков під час останнього візиту натякнув, що вже готуються навіть певні зміни до Генерального плану Львова, пов’язані з Олімпіадою. Які це зміни? Йдеться лише про місця під палаци зимових видів спорту, про які ви нещодавно згадували (на пр. Чорновола та вул. Стрийській біля стадіону до Євро-2012) чи ще якісь зміни?

- Наразі ми ухвалили новий Генеральний план і він передбачає резервні території для будівництва тих споруд, які будуть потрібними під Олімпіаду-2022 року.

Тільки в 2013 році Олімпійський комітет оголосить про прийом заявок. І тільки в 2014 році можна буде подавати заявку. Це буде узгоджена серйозна робота на рівні уряду і керівництва держави. Це дуже серйозне рішення, дуже важливе рішення для держави. Я думаю, що воно буде вигідне для держави. Якщо брати, наприклад, історію минулого століття, весь Радянський союз їздив у Моршин і Трускавець, чи це було погано для Львівщини? Це було вигідно, великі інвестиції. За часів Австрії Львівщина була базовою для зимових видів спорту. Тому перший хокейний матч відбувся 100 років тому у Львові. Є можливість це все відновити.

Так, держава інвестує великі мільярди доларів в інфраструктуру. Після цього прийде інвестор. Сьогодні важко передбачити, з якої країни буде цей інвестор. Чи це буде бельгієць, чи це буде кореєць, чи іспанець, чи росіянин. Гроші мають інтернаціональне значення сьогодні, вони працюють цілу добу в світі. Важливо, щоб ці об’єкти були збудовані, щоб вони розташовувалися на нашій землі, щоб з них сплачували податки, щоб вони створювали нові робочі місця, щоб львів’яни мали, де працювати…

А те, що хтось, можливо, має собі якусь там підсвідому думку. Ви знаєте, все так швидко міняється в нашій країні. Я вже казав, за чотири роки змінилось чотири уряди. Хто може прогнозувати, що буде за рік, за два, за три. Але якщо держава приймає стратегічне рішення, то це вже є великий дороговказ, і мені приємно, що в цьому рішенні Львів є домінантою.

 

- Повернімося до питання Євро-2012, на Вашу думку, кому був вигідний скандал спочатку щодо страйку будівельників стадіону, яким затримали зарплату на два місяці, потім – з інформацією про звільнення цих будівельників, яку потім спростували у «Комфортбуді»? І загалом, які, на Вашу думку, є проблеми з підготовкою до Євро-2012 у Львові?

- Невиплата зарплати – це є гріх. Компанії, які беруть участь у таких роботах, завжди повинні мати дуже великий запас міцності. Ті працівники, які вийшли на страйк, це були працівники компанії «Комфортбуд». На превеликий жаль, ця компанія не мала великого запасу міцності, не маючи великої кількості обігових коштів. Тому працівник озвучили ці претензії. Для мене важливо, що ця проблема вже вирішена… Я не бачу сьогодні жодних небезпек і жодних загроз.

 

- А щодо інформації про звільнення, кому це було вигідно?

- Щодо цього питання, я радив би Вам зв’язатися з компанією «Комфортбуд» і в них детально розпитати. Я знаю глобально: була проблема і вона була вирішена. Сьогодні все нормально будується.

 

- Ви згадали про новий район міста. Раніше йшла мова, що його можуть назвати Південним районом…

- Південним він називатися не буде. Те, що можливо робоча назва його така є, це є факт. Є біля стадіону зарезервовано 250 гектарів землі. Туди має бути перенесено діловий центр міста: адміністративні будівлі, міська влада, обласна, суди, міліція, прокуратура, там має бути житлова забудова, виставковий комплекс, спортивно-концертний комплекс, також там планується будувати великий комплекс для зимових видів спорту. Це резервна територія для розвитку міста Львова. Але будь-які будівельні роботи там можна буде починати після 2012 року, тому що на сьогодні основою є Євро, велика зона гостинності, зона безпеки. На сьогодні ми є на стадії опрацювання концепції, стадії проектного міркування. Потім вийдемо на наступні етапи будемо це робити, максимально інформуючи громадськість.

 

- Багато дискусій точиться навколо проекту меморіалу «Територія терору». Як зробити так, аби він відображав почуття усіх людей, які мають до нього стосунок, але водночас був цікавим і з точки зору розвитку туризму?

- А в чому ви бачите дискусію?

 

- Зокрема, були зауваження щодо місця його розташування…

- Жодних реальних перепон технічних там немає. Було можливо небажання когось з депутатів минулої каденції, щоби цей проект був реалізований. Я думаю, що в цій каденції зауважень не буде, буде максимальна підтримка цього проекту, тому що це історична пам'ять про наше минуле, яку ми зможемо показати сьогоднішньому поколінню, нащадкам найновітнішими засобами, щоб це було цікаво для молодих людей, щоб вони зрозуміли, якою тяжкою і трагічною була наша доля, наших батьків наших прадідів, щоб більше такого ніколи не повторилося.

 

- Після перемоги на минулих виборах міського голови Ви зазначали, що виборча кампанія для Вас не закінчується. Чи продовжується вона зараз?

- Коли говориться, що вибори закінчились, а починається нова виборча кампанія, це не означає, що йдеться про ту чи іншу посаду. Вибори, відкритість – це є довіра. Якщо є довіра, є можливість працювати. На сьогодні я висловлюю щиру подяку всім громадянам міста Львова, які за мене проголосували. Я маю пошану до тих, хто голосував за іншого кандидата. Але працюючи на посаді міського голови, я буду для всіх працювати, голосували за мене, чи не голосували… Це можна назвати або публічністю, або виборчою кампанією. Як хто собі хоче, так хай називає. Але це той стиль, який для мене є комфортним: робити справу, інформуючи мешканців, отримуючи поради від мешканців.

Щодо участі у наступних виборах, то сьогодні ще невідомо, на який термін обрано міського голову. Тому що за старим законом – це чотири роки, а за змінами, які депутати Верховної Ради пропонують внести – це п’ять років. Тому до цього ще дуже довго…

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 91

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Львів 24 лютого 2011, 22:40

    Садовий - ти є пі.да.р! То всі знають!

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Олексій з Полтави 23 лютого 2011, 18:10

    Був кілька разів у прекрасному та славно місті Лева-гарне місто з привітними людьми, дуже релігійне та що головне україномовне. Єдине-присутні зашарпані будинки у центрві, але де їх в Україні немає. Гребуть під себе всі, звісно це зло-це погано...але мабуть у такий дурний час живемо.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • лемберг 23 лютого 2011, 14:07

    Садовий класний мер - найкращий за роки незалежності. Всім кацапам і хохлам - не пхайте сюди своє кацапське гризло - наше місто і ми самі дамо оцінку нашій владі, про свої міста думайте

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук