Автомобільна шина як символ українського бумерангу

Останні декілька днів український політично ангажований facebook-сегмент рясніє фотографіями депутатів однієї з політичних сил (як мінімум п’ятеро), які по черзі несуть на мужніх чоловічих і жіночих плечах автомобільну шину. Все це відбувається на фоні мітингу підтримки колишнього президента від кримінального переслідування. Як відомо проти колишнього гаранта Конституції відкрито близько 10 (!) кримінальних справ. Починаючи з доволі серйозних, типу можливих корупційних призначень і завершуючи доволі екзотичними, на кшталт «справи Томосу».

Олег Синютка та Микола Княжицький несуть шину на акцію підтримки Петра Порошенка під київським судом

Народні депутати, про які ми уже тут згадували, тримаючи і демонструючи авто-шину напевне натякають на можливий революційний народний спротив, який може спалахнути в будь який момент. Адже на останніх двох наших революціях спалення шин було важливим символом народного повстання проти злочинної влади…

Відомими є випадки, коли господарі деяких бійцівських собак, або не призвичаєних для дресирування диких тварин потім зазнають нападів від своїх же вихованців. Причинами може бути генетична не здатність тварин до соціалізації, або в більшості випадків не професійний підхід до їх виховання. Прикладів і символів «отвєткі» системи щодо своїх творців є безліч, починаючи з древньогрецьких міфів (Зевс проти Кроноса) і закінчуючи вже згаданими прикладами з тваринами. Будь який Творець, який створює чи модернізує будь яку систему (природну, соціальну, культурну, корпоративну, політичну чи іншу) повинен усвідомлювати наслідки свого Творіння. Адже будь яке Творіння може «піти» проти свого Творця.

Пригадую скільки було Надії в більшості наших громадян у 2014 році, коли ми обрали собі нового Президента. Скільки було риторики щодо тотальної реформи державного управління. Щодо боротьби з корупцією. Щодо реформування правоохоронної та судової системи…

Теперішнє апелювання до справедливого судочинства та переслідувань різними правоохоронними органами може і має логіку з точки зору методології, але є смішними з точки зору логіки українських політичних процесів. Усі теперішні правоохоронні (в тому числі антикорупційні) органи та діюча судова система в Україні створені або модернізовані саме теперішньої «жертвою політичних переслідувань»…

Сподіваюся рано чи пізно наші політики зрозуміють, що рівні для всіх правила гри та справедлива судово-правоохоронна система є запобіжником «бумерангу» проти них, коли вони будуть в опозиції, або не на високих державних посадах. Інакше нас чекають вічні революції і використання каральних органів в політичній боротьбі… Ось тільки питання чи довго країна це зможе витримувати…