Битва за ділянки або Як Львів свою землю захищає

Чим більше місто – тим дорожча земля. Доводити цю тезу, мабуть, не треба нікому. Львів не виняток. Міська земля дорожчає – і в ціні придбання, і в оренді. Завдання міста – захистити свої земельні інтереси та зібрати якомога більше коштів із оренди земель. Адже це – безпосередньо гроші мешканців нашої громади, які можна використати насамперед на підтримку ЗСУ та й для розвитку інфраструктури міста.

Почнемо із кейсів. Ділянка площею 0,2599 га на вулиці Науковій – на ній працює АЗС. Звісно, гроші у місто надходять – та й сама автозаправна станція генерує прибуток, що добре і власникам, і місту. Та є, бачте, один нюанс… Якщо використовувати земельну ділянку для обслуговування АЗС не за тим видом цільового призначення, який передбачено законом, то сума надходжень до міського бюджету суттєво менша. У випадку на Науковій нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2 338 078,37 грн. Але замість орендної плати 280 569 грн (як є зараз згідно з договором), встановивши правильний код цільового використання, має становити 1 402 847 грн. Саме це і виявили інспектори держконтролю при моніторингу земель комунальної власності та повідомили користувача про необхідність приведення у відповідність земельному законодавству.

Чи можемо після з’ясування такого факту радіти, що у нас побільшало грошей у міській скарбничці? На жаль, ще ні. Річ у тому, що наразі держава обмежила право міських посадовців в цілому контролювати землі міста, якщо пояснити простими словами. Можемо хіба що моніторити порушення земельного законодавства і робити комісійні обстеження з виконавчими органами. На кожному Земельному Форумі (до речі, такі події ініціює саме Львівська міська рада), з усіх усюд ми закликали і закликаємо державу відновити перевірки за використанням та охороною земель. Адже, якщо держава делегувала державні функції органам місцевого самоврядування в цій сфері – то дайте і можливості для їх реалізації. Якщо ж відновимо перевірки, то місто зможе притягувати до адміністративної відповідальності суб'єктів господарювання за використання земель не за цільовим призначенням, використання земель без оформлення договорів оренди, також будемо вповноважені виносити приписи та складати протоколи, повертати самовільно зайняті ділянки. Це насамперед в інтересах громади. Та, на жаль, 303 постанова Кабінету Міністрів України чинна, мораторій далі діє, і її ніхто не скасовує.

Натомість попри заборону перевірок, міське управління держконтролю за використанням і охороною земель щодня робить моніторинг земель, комісійні обстеження земель, ініціює приведення нормативних актів у відповідність чинному земельному законодавству.

Наприклад, маємо уже майже три десятки схожих на вище наведений приклад справ щодо заправок. Моніторинг довів: місто отримувало через неправильно застосований код цільового призначення у п’ятеро менше коштів, аніж могло б. Ще один значний приклад: понад 40 (!) готелів не мають оформленої земельної ділянки, відповідно, й договори оренди не укладені. У випадку зі землями, де діють станції технічного обслуговування (СТО), більшість земель потребує оформлення договорів оренди землі.

Що може зробити місто? А точніше – сім інспекторів міського управління держконтролю за використанням і охороною земель? Щороку складаємо план планових перевірок, розробили чіткі інструкції та порядок вжиття заходів для інспекторів, визначили умови проведення заходів контролю, визначили навантаженість на кожного з інспектора вразі відновлення перевірок тощо… І – пережили та й ще переживемо, без перебільшення, навалу перевірок/скарг/наклепів із боку різноманітних осіб та органів!

Без образ, у міського управління держконтролю за використанням і охороною земель буквально двері не зачиняються від контролерів. Інколи навіть вони забирають час на важливіше – здійснення повноважень щодо охорони комунальних земель в інтересах міста.

При будь-яких випадках управління продовжує діяти та робити свою роботу.

Кілька цифр: із серпня 2022 року (з моменту створення) проведено 1 105 обстежень та складено акти щодо 950 га землі. Наше управління зафіксувало 228 фактів самовільного заняття ділянок. Це велика цифра. Усі ці випадки самозахоплення ми скерували на адресу Держгеокадастру та поліцію/прокуратуру. Зараз це їхня компетенція. За частиною цих фактів таки відкрито 40 кримінальних проваджень, проводяться слідчі дії, є випадки притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб.

І навіть попри законодавчі обмеження, наприклад лише за 2025 рік, управлінню вдалося скерувати 50 актів обстеження у відділ правового забезпечення департаменту природних ресурсів та будівництва щодо стягнення безпідставно збережених коштів із користувачів земельних ділянок комунальної власності – відтак місто отримало додатково понад 20 млн грн у свій бюджет. Ці гроші Львову точно не зайві.

Знову ж таки, не маємо сумніву: такий контроль за землями громади подобається далеко не усім. Всі перед законом рівні, але є такі, що думають, що вони ще рівніші. Так уже повелося. Але ці «доброзичливці» хіба й можуть займатися медіакілерством (бо ж конструктивною критикою їхні публікації не назвеш) – не вважаємо за потрібне відповідати на голослівні заяви про уявні злочини і пости про велику зраду посадовців.

Хай там як, ці «хвилі» ми переживемо. Просимо у держави дій та чіткості. Адже перекладати відповідальність на громади, коли сам уряд заборонив проводити перевірки, це не рішення. Тому відновлення перевірок органами місцевого самоврядування, скасування постанови 303 є критично потрібним!

Пропонуємо державним службовцям у столиці привести земельне законодавство у відповідність, щоб громади мали змогу контролювати і стягувати гідну оплату за користування комунальною землею. Це означає створити конкурентне середовище на ринку землі. І, що не менш важливо, самозахоплені чи використовувані без правових підстав земельні ділянки звільнити від «господарів». Адже власник в нас один – це кожен мешканець Львова.