Бюджет-2026 і склад уряду: як політична криза впливає на роботу Верховної Ради?

3 грудня Верховна Рада розглядає проєкт бюджету на 2026 рік. Його формували за колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака і у низки фракцій та груп до проєкту бюджету виникають питання.

Через політичну кризу держава, яка захищає свій суверенітет в російсько-українській війні, не має погодженого бюджету. Через це Мінфін проводить консультації з різними політичними силами.

Навіть сьогодні народні депутати не впевнені, що дійде до розгляду проєкту бюджету.

Наразі дискусії точаться довкола зарплат вчителям, 64% ПДФО громадам і того, чи слід виділяти кошти на «Єдиний марафон», нові залізничні вагони і кому має дістатися більше коштів – Бюро економічної безпеки чи Державному Бюро розслідувань?

Окрім того, після операції «Мідас», яку провели антикорупційні органи, питання складу уряду постало досить гостро. Народні депутати обговорюють, хто очолить Мін’юст та Міненерго після звільнення Германа Галущенка і Світлани Гринчук.

Турбулентність в уряді

Щодо ситуації з урядом, то заступниця голови депутатської фракції «Голос» Юлія Сірко (до зміни прізвища – Клименко) зазначає, що зараз в Україні політична криза:

«З неї можна і потрібно вийти, але це займе час та політичну волю Офісу президента та “Слуг народу”».

Очільник депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч у коментарі громадській ініціативі «Голка» наголошує, що з кадровими питаннями легко не буде:

«Ми нікого не будемо підтримувати, поки не зустрінемося з кандидатами, які мають намір очолити чи то Мін’юст, чи то Міненерго. Без зустрічі з нами не будемо ні за кого голосувати. Це серйозні кадрові питання і ці люди мають бути готові до формату “питання – відповідь”. Що буде з енергетикою? Яке бачення? Так само Мін’юст».

Народна депутатка Людмила Буймістр, яка була обрана як мажоритарниця в столиці від «Слуг народу», але наразі входить до фракції «Батьківщина», акцентує, що кадрові призначення в уряді за даних умов – це серйозний виклик:

«Скажу, як заслужений енергетик України, що у нас жоден професіонал не хоче йти на посаду міністра енергетики. Так званими реформами з 2019 року у міністерства забрали всі повноваження – “Енергоатом”, ядерну безпеку, можливість контролювати прогнозний баланс тощо. На додачу, це, як і інші міністерства неодноразово об’єднували, щоб потім роз’єднати. А це ж не просто вивіску змінити. Змінюються штатна структура, чисельність, розклади. Під час таких змін ми втрачаємо кращі кадри, бо люди приходять працювати в держапарат, очікуючи стабільності, а починаються гойдалки. Тож з кадрами в міністерстві теж біда. З вщент зруйнованою російськими атаками інфраструктурою, без повноважень та реальної політичної волі вищого керівництва держави ніхто адекватний не піде на таку посаду. Тож в черзі тільки невігласи та популісти – ідеальний коктейль корупціонера».

І тут варто нагадати, що в уряді об’єднують і роз’єднують міністерства дійсно доволі часто. Так, на початку каденції у 2019 році Мінкульт об’єднали з Мінмолоді та спорту та Мінінформполітики. Не пройшло і року, як новостворене міністерство вирішили роз’єднати. А влітку цього року попри застереження експертів об’єднали три міністерства в одне – Міністерство економіки, Мінагрополітики та Мінекології. З вимогою відновити самостійну роботу Мінекології, яке допомагало блокувати закони з корупційними ризиками, до народних депутатів звернулися восени понад 130 підписантів. Але наразі це питання не обговорюють.

Саме Верховна Рада затверджує не лише міністрів на посади, а й кількість міністерств та формат роботи Кабміну. І депутатській більшості часто бракує суб’єктності, щоб опиратися директивам з Банкової.

Народна депутатка Буймістер зазначає, що окрім кадрових питань, є ще одне питання, де досі не можуть дійти згоди і шукають голоси. Мова про бюджет країни на наступний рік.

Що не так з проєктом бюджету на 2026-й рік?

До проєкту бюджету є питання і в депутатів з фракції «Слуга народу». Так, народний депутат Олександр Аліксійчук каже, що саме зараз обговорення бюджету є однією з пріоритетних тем:

«Є три ключові речі, які обʼєднають фракцію та і весь зал під час розгляду бюджету на наступний рік: зарплати військовим і потреби фронту, ⁠зарплати освітян і ⁠64% ПДФО в громади. Політики, які хочуть бути субʼєктними в прийнятті рішень, мають розуміти важливість врахування цих параметрів в бюджеті на наступний рік. Інакше важко вимагати чогось іншого від Уряду, не розуміючи пріоритет для виживання країни».

Із тим, що це ключові питання, погоджуються і в групі «Довіра». Олег Кулініч заявив про те, що вже спільно з Мінфіном напрацьовані правки до держбюджету, аби передбачити 64% ПДФО у місцеві бюджети:

«Має бути засідання комітету і ми сподіваємося, що приймуть саме ту редакцію, яку ми підготували. Додаткові 4% від сплати ПДФО, що направляються у місцеві бюджети, можуть іти на розрахунки за електроенергію, яка використовується для виробництва послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Наразі в низці областей, зокрема і у моїй Полтавській, є серйозні проблеми, які не вирішуються роками. Завдяки ж нашій правці місцевий бюджет, який отримує кошти з ПДФО, буде зобов’язаний перерахувати субвенцію іншому місцевому бюджету, якщо засновником комунального підприємства є інший орган місцевого самоврядування. Наприклад, у нашій Полтавській області засновником "Полтававодоканалу" є облрада, а кошти на компенсацію надходять до бюджету Полтавської міської ради. І ніщо не зобов'язує її ці кошти передавати, аби врятувати комунальне підприємство і його споживачів. Це неправильно, і це буде виправлено».

«Голка» поцікавилася у секретаря комітету з питань бюджету Володимира Цабаля («Голос»), як триває робота над проєктом бюджету і політик зазначив, що наразі діалог з Мінфіном налагоджується:

«Які ми чули маніпулятивні аргументи від монобільшості, чому треба голосувати? Бо це, нібито, вимоги Міжнародного Валютного Фонду. Звісно, від МВФ є вимоги, але вони стосуються лише двох параметрів у бюджеті – суми запланованих видатків і суми дефіциту. А на що ми витрачаємо кошти – це вже наша відповідальність. Тобто, чи виділяємо ми кошти на єдиний марафон, чи вагони для залізниці – вирішувати нам. Після того як Андрій Єрмак був звільнений, ситуація дещо змінилася, адже цей бюджет погоджувався в тому числі ОП. Тому уряд має змогу переглянути бюджет в рамках параметрів погоджених з МВФ і 2 грудня такий діалог із фракціями розпочався. Наприклад, моя фракція "Голос" веде діалог, щоб зменшити витрати на капітальні видатки, збільшивши видатки на сектор оборони. Також з-поміж вимог фракції “Голос” є збільшення фінансування Бюро економічної безпеки, де нещодавно був обраний на прозорому конкурсі новий голова, колишній детектив НАБУ. Зробити це можна коштом грошей, які запланували на 23% збільшення фінансування все ще не реформованого ДБР. Наші партнери вимагають, щоб ми реформу БЕБ продовжували».

Але це не єдині питання, які можуть виникати до проєкту бюджету. Верховна Рада прийняла навесні «закон Ігоря Мазепи» (проєкт 12089), який передбачає по суті легалізацію краденого за часів президентства Януковича і раніше. А якщо з моменту дерибану лісів та узбереж не пройшло 10 років, то держава чи громада, аби їх повернути собі, має покласти на депозит суду кошти у розмірі ринкової вартості краденого. Якщо доведуть, що ліси чи узбережжя привласнили незаконно – дерибанник віддає майно, але забирає бюджетні кошти. Таким чином держава і громада втрачає в будь-якому разі. (Поіменне голосування депутатів за цей закон можна переглянути в інструменті «Перезарядити країну тобі під силу»).

Цей «закон Ігоря Мазепи» розкритикували і Європарламент, і Єврокомісія.

І тут варто відзначити, що уряд у поданому проєкті бюджету намагався відтермінувати дію цього закону в частині внесення бюджетних коштів на депозит, щоб захистити держбюджет від цієї схеми. Але депутати «з групи Коломойського» – Тарас Батенко і Ігор Фріс подали три правки, щоб нівелювати такі дії Кабміну. У першому читанні дві з них підтримали, а одна – провалилася. І зараз, коли бракує голосів за бюджет, «група Коломойського» готова підтримувати проєкт бюджету, але виставляє свої умови.

Якщо за попередніми підрахунками голосів за бюджет вистачатиме, то його можуть розглянути пообіді 3 грудня.